Суд: Білопільський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення недоторканності житла
Дата: 20 серпня 2026 р.
Справа: №573/1130/26
Суддя: Черкашина М. С.
Справа №573/1130/26
Номер провадження 1-кп/573/172/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Білопілля кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за за №12026205530000051 від 15.05.2026 по обвинуваченню
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із неповною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, на утриманні малолітніх дітей немаючого, не особі з інвалідністю, на обліку у лікаря психіатра не перебуваючого, з 2017 перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «епізодичне вживання канабіноїдів», згідно ст. 89 не судимого
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України,
В С Т А Н О В И В:
У ході досудового розслідування встановлено, що 12.05.2026 ОСОБА_4 близько 17:00 год. прибув до домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому мешкає ОСОБА_5 , щоб попросити в неї продуктів харчування.
Підійшовши до вхідних дверей вищевказаного домогосподарства, у ОСОБА_4 виник умисел спрямований на незаконне проникнення до житла ОСОБА_5 .
Статтею 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.97 та набрала чинності для України 11.09.1997, а також ст. 30 Конституції України визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Аналогічні положення містяться у ст. 7, 13 КПК України.
Реалізуючи свій злочинний умисел на порушення недоторканності житла, а саме, на незаконне проникнення до житла, ОСОБА_4 , 12.05.2026
о 17:00 год., всупереч волі володільця (користувача) ОСОБА_5 та без її дозволу, за відсутності визначених законом підстав та в порушення встановленого законом порядку, за відсутності будь яких причин для порушення недоторканості житла, діючи умисно, незаконно, протиправно відчинив вхідні двері до домогосподарства, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , які були зачинені на металевий гачок, ввійшов до будинку, тим самим проник до нього, чим грубо порушив чим грубо порушив конституційні права ОСОБА_5 на недоторканість житла особи, визначення поняття якого надано в
ч. 2 ст. 233 КПК України, а також в рішенні Європейського суду з прав людини (справа «Барклі проти Сполученого Королівства» 1996 року).
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, які виразилися в незаконному проникненні до будинку АДРЕСА_1 користувачем якого є ОСОБА_5 , ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконному проникненні до житла.
Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що 12.05.2026 близько 17:00 год., ОСОБА_4 перебував вдома у своєї знайомої
ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час також перебувала остання.
Перебуваючи за вищевказаною адресою, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення
ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 у той самий день та час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , наніс ОСОБА_5 двох ударів кулаком правої руки в ділянку лівого ока, після чого припинив свої протиправні дії.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 738 від 26.05.2026 при обстеженні 15.05.2026 у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: навколо лівого ока, в лівій скронево-виличній ділянці синець неправильної овальної форми розмірами 7х8 см фіолетового кольору в центрі, по периферії зеленуватого кольору.
Дані тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитися при нанесенні ударів кулаками рук, взутими ногами та побідними предметами.
Спричиняючи ОСОБА_5 тілесні ушкодження, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто вчинив кримінальний проступок з прямим умислом.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, які виразилися у спричиненні ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Також, у ході досудового розслідування встановлено, що 13.05.2026 близько 08:00 год., ОСОБА_4 перебував вдома у своєї знайомої
ОСОБА_5 , з дозволу останньої, за адресою: АДРЕСА_1 , де в цей час також перебував її син ОСОБА_6 .
Перебуваючи за вищевказаною адресою, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення
ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 у той самий день та час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , наніс ОСОБА_6 одного удару кулаком лівої руки в ділянку правого ока, одного удару кулаком правої руки в ділянку лівого вуха, одного удару кулаком правої руки в ділянку лівого передпліччя та не менше чотирьох ударів кулаком лівої та правої руки по черзі в ділянку грудної клітини, після чого припинив свої протиправні дії.
Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 734 від 26.05.2026 при обстеженні 15.05.2026 у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження: навколо правого ока синець неправильної овальної форми розмірами 4,5х5 см фіолетового кольору в центрі, по периферії зеленуватого кольору. Аналогічного характеру синці на лівій вушній раковині та в лівій завушній ділянці розмірами 4х3 см та 5х4 см. В кон`юнктиву зовнішнього кута правого ока крововилив червоного кольору розмірами 1,2х1,5 см. На зовнішній поверхні верхньої тре-тини лівого плеча синець неправильної овальної форми 7х9 см синюшного кольору в центрі, по периферії зеленуватого кольору. Аналогічного характеру синці в ділянці грудної клітини зліва досередини від середньо-ключичної лінії на рівні 4-6-го ребер розмірами 6х5 см, в епігастральній ділянці справа та зліва від середньої лінії живота, в ділянці передньої черевної стінки зліва від середньої лінії на 7 см та 10 см, вище рівня пупка на 4 см та 3 см, відповідно, розмірами від 2,5х2 см до 4х2,7 см.
Дані тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження та утворилися від дії тупих предметів, про що свідчить їх характер, та могли утворитися при нанесенні ударів кулаками рук, взутими ногами та побідними предметами.
Спричиняючи ОСОБА_6 тілесні ушкодження, ОСОБА_4 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто вчинив кримінальний проступок з прямим умислом.
Таким чином, своїми умисними, протиправними діями, які виразилися у спричиненні ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
У підготовчому засіданні потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заявили клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у зв`язку з відмовою від обвинувачення. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, про що надали суду відповідні заяви.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання потерпілих не заперечує, зазначив про примирення із ОСОБА_6 та ОСОБА_6 .
Прокурор ОСОБА_3 проти закриття кримінального провадження не заперечувала.
Захисник ОСОБА_7 проти закриття кримінального провадження також не заперечував.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, обговоривши заявлене клопотання, суд вважає, що кримінального провадження підлягає закриттю і звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 477 КПК України передбачено, що кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
Відповідно до вимог ст. 477 КПК України провадження за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України відносяться до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Згідно з ч. 4 ст. 26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
За змістом п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що кримінальні провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України є кримінальними провадженнями у формі приватного обвинувачення, обтяжуючі обставини, що викладені в диспозиції ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України, відсутні.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від підтримання обвинувачення у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відмовився, про що надав суду письмову заяву.
За таких обставин суд вважає, що кримінальне провадження необхідно закрити, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК України відмова потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
Процесуальні витрати, речові докази та цивільний позов у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 314, 371, 372, 477 Кримінального процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026205530000051 від 15.05.2026 по обвинуваченню ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України закрити у зв`язку з відмовою потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua