Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №682/2588/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 682/2588/25

Провадження № 22-ц/820/1390/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2026 року (суддя Мотонюк Т. Я., повне судове рішення складено 30 березня 2026 року) та додаткове рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2026 року (суддя Мотонюк Т. Я., повне судове рішення складено 08 квітня 2026 року) у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що відповідно до укладеного 28 січня 2020 року договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок до 75000 грн на строк 20 років зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 43,2%. Відповідачка власноручно на планшеті Банку підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг і погодилась із запропонованими банком умовами. У заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредитну картку № НОМЕР_1 зі строком дії до 12/23, тип Універсальна. Взяті на себе за кредитним договором зобов`язання відповідачка не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 89810,47 грн, з яких: 72175,14 грн - заборгованість за кредитом; 17635,33 грн - заборгованість за простроченими процентами.

Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з позичальника.

Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 28 січня 2020 року у розмірі 61084,09 грн. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.

Додатковим рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2026 року стягнуто з Банку на користь ОСОБА_1 6782 грн витрат на професійну правничу допомогу.

АТ КБ «ПриватБанк», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позові, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежну оцінку доказів. Суд не врахував те, що відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування та підписала заяву про приєднання до умов та правил надання послуг, у якій визначено умови щодо сплати процентів. Суд помилково застосував позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17. Умови договору щодо сплати процентів у розмірі 43,2% річних передбачені у підписаній ОСОБА_1 заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 28 січня 2020 року (пункт 1.3.). Відповідачка не спростувала факт отримання кредитних коштів, дійсність кредитного договору, розмір заборгованості, відтак у суду не було підстав відмовляти у стягненні процентів. Витрати ОСОБА_1 на правничу допомогу є недоведеними та такими, що не відповідають критерію розумності та реальності. Враховуючи, що позовні вимоги підлягали повному задоволенню, то підстав для стягнення витрат на правничу допомогу немає. Суд не звернув увагу на те, що матеріали справи не містять доказів фактичного понесення таких витрат, ряд послуг не є необхідними у вказаній справі, у відзиві розмір витрат зазначено 15000 грн, а в подальшому відповідачка заявила про стягнення 32800 грн.

Рішення в частині задоволення позову не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Установлено, що між Банком і ОСОБА_1 28 січня 2020 року був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Укладення договору відбулося шляхом власноручного підписання відповідачкою 28 січня 2020 року на планшеті заяви про приєднання до умов та правил надання послуг.

Відповідно до пункту 1.2. договору тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, розмір кредитного ліміту не перевищує 50000 грн для карт «Універсальна» та 75000 грн «Універсальна GOLD», строк кредитування 20 років, мета отримання кредиту - споживчі цілі. Процентна ставка становить 43,2% річних для карт «Універсальна», 42% річних для карт «Універсальна GOLD», тип процентної ставки фіксована (пункт 1.3. договору), загальні витрати за кредитом 53185,77 грн для карт «Універсальна», 61687,16 грн для карт «Універсальна GOLD», орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду 20000 грн для карт «Універсальна», 20060 грн для карт «Універсальна GOLD», за умови отримання готівкових розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашенню кредиту мінімальними платежами 7385,77 грн для карт «Універсальна», 81687,16 грн для карт «Універсальна GOLD»., реальна річна процентна ставка в межах пільгового періоду 0% для карт «Універсальна», 1,56% для карт «Універсальна GOLD», поза межами пільгового періоду 52,84% для карт «Універсальна», 53,36% для карт «Універсальна GOLD». Розмір обов?язкового щомісячного платежу становить 5% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно, у разі прострочення з 31-го дня 10% від заборгованості, у разі прострочення з 181-го дня 100% заборгованості (пункт 1.4.).

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 30 липня 2025 року № 0000004616120553 між АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір, за яким надано кредитні картки № НОМЕР_2 (термін дії 12/23, дата відкриття 28 січня 2020 року, тип картка «Універсальна»), № НОМЕР_3 (термін дії 08/28, дата відкриття 20 травня 2024 року, тип картки «Універсальна»).

Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку № НОМЕР_2 28 січня 2020 року, кредитний ліміт 0,00, 28 січня 2020 року зміна кредитного ліміту, кредитний ліміт 0,00, 10 серпня 2023 року зміна кредитного ліміту до 8000, 24 липня 2024 року зміна кредитного ліміту до 50000, 24 липня 2024 рок зменшення кредитного ліміту до 20000, 29 серпня 2024 року збільшення кредитного ліміту до 75000, 07 листопада 2024 року зменшення кредитного ліміту до 0,00.

На підставі виписки за договором № б/н від 30 липня 2025 року на ім`я ОСОБА_1 за період з 28 січня 2020 року по 30 липня 2025 року розмір витрат складає 218425,42 грн, розмір надходжень 128614,95 грн, баланс на кінець періоду 89810,47 грн.

За розрахунком позивача заборгованість відповідачки за договором № б/н від 28 січня 2020 року станом на 29 липня 2025 року складає 89810,47 грн, з яких 72175,14 грн - заборгованість за кредитом; 17635,33 грн - заборгованість за простроченими процентами.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмову в позові суд мотивував недоведеністю позовних вимог, оскільки в матеріалах справи відсутні докази досягнення сторонами згоди щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.

Такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до матеріалів справи у заяві ОСОБА_1 про приєднання до умов та правил надання послуг від 28 січня 2020 року, яка нею підписана, сторони узгодили умови щодо сплати процентів за користування кредитом для карт «Універсальна» у розмірі 43,2% річних.

Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг містить персональні дані відповідачки, зокрема, номер її картки платника податків, місце її проживання, серію та номер паспорта громадянина України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Факт користування відповідачкою отриманими кредитними коштами у вигляді встановленого кредитного ліміту підтверджується випискою за договором.

ОСОБА_1 на час укладення кредитного договору була обізнана з процентною ставкою за користування кредитними коштами, яка зазначена у підписаній нею заяві від 28 січня 2020 року. Проте свої зобов`язання у визначений договором строк щодо сплати процентів не виконала.

Нарахування процентів відповідає умовам договору. Розрахунок заборгованості відповідачка не спростувала.

Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 30 липня 2025 року № 0000004616120553 підтверджено видачу на підставі кредитного договору банківських карток 41494390427770580 (дата відкриття 28 січня 2020 року) та 5457082513492350 (дата відкриття 20 травня 2024 року). Тип карток зазначено саме карта «Універсальна».

Тому помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що між сторонами не були визначені конкретні умови щодо процентної ставки за кредитом.

Зазначені обставини суд першої інстанції не врахував і безпідставно відмовив в позові про стягнення процентів та частково в тілі кредиту.

Тому доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення прострочених процентів і частково кредиту заслуговують на увагу.

Стягненню підлягала заборгованість за договором у повному обсязі.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні кредиту необхідно змінити та збільшити суму заборгованості за кредитом до 72175,14 грн, рішення суду в частині відмови в позові щодо стягнення прострочених процентів потрібно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову в цій частині.

На підставі частин 1, 13 статті 141 ЦПК України рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат підлягає зміні.

Стягнутий з ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви підлягає збільшенню до 2422,40 грн.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі витрати відповідачки на правничу допомогу стягненню не підлягають (пункт 1 частини 2 статті 141 ЦПК України).

Тому додаткове рішення суду необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, за подання апеляційної скарги з відповідачки на користь Банку потрібно стягнути судовий збір у сумі 1162,39 грн.

При цьому колегія суддів враховує суму судового збору, яка підлягала сплаті при оскарженні рішення суду в частині відмови в позові (31,99%), а не сплачену в більшому розмірі суму судового збору.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2026 року в частині відмови у стягненні заборгованості за кредитом і в частині розподілу судових витрат змінити та збільшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитом до 72175,14 грн (сімдесят дві тисячі сто сімдесят п`ять грн 14 коп.) і стягнуту суму судового збору до 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 березня 2026 року в частині відмови в позові про стягнення прострочених процентів скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження вулиця Грушевського, 1Д, місто Київ, ІК ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом у сумі 17635,33 грн (сімнадцять тисяч шістсот тридцять п`ять грн 33 коп.).

Додаткове рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1162,39 грн (одна тисяча сто шістдесят дві грн 39 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 20 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді Р. С. Гринчук

І. В. П`єнта