Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №607/13868/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/13868/26Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.

Провадження № 33/817/478/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю ОСОБА_1 , адвоката Парубія І.М., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір.

Згідно з постановою суду, 17.06.2026 о 02:47 в м. Тернополі по вул. Миру, 6, водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом електросамокатом марки Wings, і.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу Alcotest 7510 OIML номер ARMF-0286 (чинне до 02.11.2026) та проведення такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, водійка відмовилась.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.07.2026 року, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним дослідженням та оцінкою доказів, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що судом не доведено, що ОСОБА_1 керувала електросамокатом, а сам по собі факт перебування ОСОБА_1 поруч з електросамокатом або її перебування на місці події, не доводить факту керування нею транспортним засобом і показання свідків спростовують висновок суду про керування ОСОБА_1 електросамокатом.

Посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом вини сам по собі, а підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, а рапорт працівника поліції не має наперед установленої доказової сили та повинен оцінюватися з урахуванням інших доказів у справі.

Вказує, що відеозапис повинен оцінюватися не формально, а з точки зору того, чи дає він можливість достовірно встановити факт керування електросамокатом ОСОБА_1 ..

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Парубія І.М., які підтримали апеляційну скаргу, просять задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №695118 від 17 червня 2026 року, відповідно до якого поліцейським зафіксовано факт керування водійкою ОСОБА_1 17.06.2026 о 02:47 в м.Тернополі по вул. Миру, 6, транспортним засобом електросамокатом марки Wings, і.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу Alcotest 7510 OIML номер ARMF-0286 (чинне до 02.11.2026) та проведення такого огляду в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, водійка відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України

Протокол сумніву не викликає, оскільки складений уповноваженою особою, відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, тому є належним доказом по справі.

З рапорта командира взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП старшого лейтенанта поліції І. Обаранчука від 17 червня 2026 року вбачається, що під час несення служби разом з лейтенантом поліції ОСОБА_2 прибули на допомогу екіпажу “Юпітер-101”, які зупинили осіб, які керували електросамокатами Wings, і.н. НОМЕР_1 , серед яких була ОСОБА_1 ..

Вказано, що під час спілкування та перевірки документів у водійки було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці та було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 ARHJ 0251 (повірка дійсна до 18.11.2026) та водійка відмовилася, також водійка відмовився в категоричній формі пройти огляд у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР.

Відповідно до відеозапису камер поліцейських, під час патрулювання 17.06.2026 о 02:47 в м. Тернополі по вул. Миру, 6, було зупинено т/з електросамокат марки Wings, і.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Як стверджує відеозапис, одразу після зупинки електросамоката поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що вона керує ним під час комендантської години.

З даного відеозапису також убачається, що ОСОБА_1 в зв`язку з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Drager чи в медичному закладі, проте ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовилась. Водію було роз`яснено наслідки відмови від проведення такого огляду.

У матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.06.2026 року, відповідно до якого за результатом огляду у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп`яніння, його дії та ознаки сп`яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконала.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння є правовою підставою адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.

Пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції зроблена згідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, відповідно до якої під час проведення огляду на стан сп`яніння осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що судом не доведено, що ОСОБА_1 керувала електросамокатом, оскільки згідно із відеозаписом, під час патрулювання 17.06.2026 о 02:47 в м. Тернополі по вул. Миру, 6, було зупинено т/з електросамокат марки Wings, і.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , яка керувала ним під час комендантської години. Окрім цього, остання не заперечувала того, що керувала даним електросамокатом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок прямо передбачений Правилами дорожнього руху України та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не містить такого елементу, як “причина зупинки транспортного засобу”. Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно від інших видів адміністративної відповідальності.

Необґрунтованими є доводи апелянта, що показання свідків спростовують висновок суду про керування ОСОБА_1 електросамокатом, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, будь-які свідки не залучалися.

Необґрунтованими є твердження апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення не є доказом вини сам по собі, оскільки протокол складений уповноваженою особою відповідно до ст. 254, 256 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта, що рапорт працівника поліції не має наперед установленої доказової сили, оскільки пояснення викладені у рапорті працівника поліції підтверджуються та узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що відеозапис повинен оцінюватися не формально, а з точки зору того, чи дає він можливість достовірно встановити факт керування електросамокатом саме ОСОБА_1 , оскільки у даній справі працівники поліції здійснювали відеозапис відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», яким передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, відеозаписи, які наявні в матеріалах справи, і є електронними документами, оцінені судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність в діях водія складу адміністративного правопорушення.

Права та обов`язки ОСОБА_1 поліцейський роз`яснив, що стверджує відеозапис з камер поліцейських.

Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не подавала, дії працівників поліції не оскаржувала.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34 КУпАП України, з врахуванням її особи, ступеня та характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції статті правопорушення, тому підстав для скасування постанови суду та закриття справи немає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 липня 2026 року щодо неї - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя