Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №686/4908/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4908/25

Провадження № 2/686/1794/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Павловської А.А.,

з участю секретаря судового засідання Солдатової К.В.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 та її представниці ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, –

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій сторін

В лютому 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про поділ майна подружжя, в якому, з урахуванням згодом уточнених позовних вимог, просив суд:

1. визнати право власності з розміром 1/2 частки за позивачем на автомобілі:

- КАМАЗ 55102 10850, самоскид, червоного кольору, шасі НОМЕР_1 , 1991 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 , що зареєстрований за відповідачкою 16.01.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.01.2020;

- КАМАЗ 5410 10850, силовий тягач, червоного кольору, шасі НОМЕР_4 , 1987 року випуску, д.н.з НОМЕР_5 , що зареєстрований за відповідачкою 06.01.2011, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 16.01.2020;

- IGLOPOL R42, Н/ПРИЧІП-РЕФРЕЖЕРАТОР – Е, шасі НОМЕР_7 , 1990 року випуску, д.н.з НОМЕР_8 , що зареєстрований за відповідачкою 07.11.2008, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 07.11.2008;

2. в порядку поділу майна подружжя стягнути з відповідачки на користь позивача грошову компенсацію 1/2 частки вартості об`єктів рухомого майна:

- КАМАЗ 55102 10850, самоскид, червоного кольору, шасі НОМЕР_1 , 1991 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 , що зареєстрований за відповідачкою 16.01.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.01.2020, у сумі 336000 (триста тридцять шість тисяч) грн. 00 коп.;

- КАМАЗ 5410 10850, силовий тягач, червоного кольору, шасі НОМЕР_4 , 1987 року випуску, д.н.з НОМЕР_5 , що зареєстрований за відповідачкою 06.01.2011, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 16.01.2020, у сумі 182700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.;

- IGLOPOL R42, Н/ПРИЧІП- НОМЕР_10 , шасі НОМЕР_7 , 1990 року випуску, д.н.з НОМЕР_8 , що зареєстрований за відповідачкою 07.11.2008, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 07.11.2008., у сумі 126000 (сто двадцять шість тисяч) грн. 00 коп., –

а всього 644700,00 грн., припинивши право спільної власності на відповідні транспортні засоби позивача.

В обґрунтування вимог зазначив, що в 2007 році між сторонами було зареєстровано шлюб. Оскільки сторони вирішили розірвати шлюб, постало питання поділу їхнього спільного майна. За час перебування у шлюбі ними на ім`я відповідачки, яка здійснювала підприємницьку діяльність, було придбано транспортні засоби: КАМАЗ 55102 10850, самоскид, червоного кольору, шасі НОМЕР_1 , 1991 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 , КАМАЗ 5410 10850, силовий тягач, червоного кольору, шасі НОМЕР_4 , 1987 року випуску, д.н.з НОМЕР_5 , IGLOPOL R42, Н/ПРИЧІП-РЕФРЕЖЕРАТОР – Е, шасі НОМЕР_7 , 1990 року випуску, д.н.з НОМЕР_8 . Добровільної згоди про поділ майна сторони досягти не можуть, тому позивач звернувся до суду із зазначеним позовом і просить його задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідачка та її представниця в судовому засіданні проти позову заперечили і просили в його задоволенні відмовити, оскільки транспортні засоби КАМАЗ 55102 10850, д.н.з НОМЕР_2 , КАМАЗ 5410 10850, д.н.з НОМЕР_5 , - наразі не існують, перебували в користуванні позивача, яким разом з його батьком були розібрані на брухт, про що її повідомляв сам позивач, хоча цього й не було офіційно зареєстровано. Отримані від продажу брухту кошти були витрачені на придбання іншого спільного майна подружжя у шлюбі (нерухомості). Транспортний засіб IGLOPOL R42, д.н.з НОМЕР_8 , також у відповідачки відсутній, знаходиться в батька позивача. Відповідачка ніколи не користувалася цими транспортними засобами, підприємницьку діяльність від її імені фактично здійснювали позивач та його батько, а вона займалася доглядом за дітьми. Жодного об`єкта спільного майна від позивача не приховує і на зазначені транспортні засоби не претендує. Крім того, її доходи є невисокими і задоволення позову зробило б неможливим виконання рішення суду, адже вона також утримує меншу дитину, яка проживає з нею, і сплачує аліменти на утримання старшого сина, який проживає з батьком, на користь позивача. Заявлені витрати на правничу допомогу вважають необґрунтованими та непропорційно завищеними.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 25.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26.02.2025 вжито заходів забезпечення позову у спосіб накладення арешту на спірне майно.

28.04.2025 було здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, справу передано до провадження судді Павловської А.А.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 30.04.2025 призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2025 провадження у справі в частині вимог про розподіл транспортних засобів КАМАЗ 48143 д.н.з. НОМЕР_11 , та ГКБ 8350 (1988 року випуску) закрито в зв`язку з відмовою від позову.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 13.06.2025 призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу щодо того, якою є дійсна ринкова вартість на час виконання висновку судового експерта транспортних засобів: КАМАЗ 55102 10850, самоскид, червоного кольору, шасі НОМЕР_1 , 1991 року випуску, д/н НОМЕР_2 ; КАМАЗ 5410 10850, силовий тягач, червоного кольору, шасі НОМЕР_4 , 1987 року випуску, д/н НОМЕР_5 ; ІGLOPOL R42, н/причіп – рефрижератор – Е, шасі НОМЕР_7 , 1990 року випуску, д/н НОМЕР_8 ; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 28.07.2025 провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання для вирішення клопотання експерта.

08.09.2025 експертною установою повідомлено суд про неможливість проведення експертизи в зв`язку з несплатою вартості експертизи.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 10.09.2025 відмовлено позивачеві у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог. того ж дня ухвалою суду задоволено клопотання відповідачки про витребування письмових доказів.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 07.10.2025 задоволено клопотання відповідачки, постановлено призначити у справі автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання, якою є дійсна ринкова вартість на час виконання висновку судового експерта спірних транспортних засобів; надано експерту дозвіл визначення вартості усіх трьох транспортних засобів за матеріалами справи, без їх огляду.

19.02.2026 справа надійшла до суду з висновком експерта №1441-1443/25-26 від 05.02.2026.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 20.02.2026 провадження у справі було поновлено.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 24.03.2026 зустрічну позовну заяву, подану відповідачкою 23.03.2026, про припинення права спільної сумісної власності в спільному майні подружжя та визнання права власності залишено без руху, надано строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви – 5 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 29.04.2026 постановлено повернути відповідачці її зустрічну позовну заяву, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

21.08.2026 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Встановлено, що 14.10.2007 між сторонами укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, копія котрого наявна в матеріалах справи (арк. спр. 11 т. 1).

У шлюбі сторонами придбано майно, в тому числі транспортні засоби:

- КАМАЗ 55102 10850, самоскид, червоного кольору, шасі НОМЕР_1 , 1991 року випуску, д.н.з НОМЕР_2 , що зареєстрований за відповідачкою 16.01.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 16.01.2020 (арк. спр. 18, 33 – 34, 159 (зворот) т. 1);

- КАМАЗ 5410 10850, сідловий тягач, червоного кольору, шасі НОМЕР_4 , 1987 року випуску, д.н.з НОМЕР_5 , що зареєстрований за відповідачкою 06.01.2011, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 16.01.2020 (арк. спр. 19, 35 – 36, 160 т. 1);

- IGLOPOL R42, Н/ПРИЧІП- НОМЕР_10 , шасі НОМЕР_7 , 1990 року випуску, д.н.з НОМЕР_8 , що зареєстрований за відповідачкою 07.11.2008, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 07.11.2008 (арк. спр. 21, 159 т. 1).

Наразі усі перелічені транспортні засоби залишаються зареєстрованими за відповідачкою, що підтверджується інформацією, отриманою від РСЦ ГСЦ МВС в Хмельницькій області, наявною у справі (арк. спр. 48 – 49, 73 – 75, 144 – 146 т. 1).

У виконаному у справі висновку експерта (арк. спр. 181 – 201 т. 1) зазначено, що дійсна ринкова вартість транспортних засобів, встановлена за матеріалами справи без їх фактичного огляду, станом на 05.02.2026 становить:

- КАМАЗ 55102 10850, д.н.з НОМЕР_2 , - 283200,00 грн.;

- КАМАЗ 5410 10850, д.н.з НОМЕР_5 , - 195130,00 грн.;

- IGLOPOL R42, Н/ПРИЧІП-РЕФРЕЖЕРАТОР – Е, д.н.з НОМЕР_8 , - 159555,00 грн.

В сторін є двоє синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого з відповідачки на користь позивача було стягнуто аліменти судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду від 12.11.2024 до досягнення дитиною повноліття (арк. спр. 228 т. 1), та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з відповідачкою (арк. спр. 239 т. 1). Загальна сума доходів відповідачки за місцем роботи за виключенням аліментів та інших утримань склала за період з 01.12.2024 по 30.11.2025 311427,96 грн. (арк. спр. 225 т. 1), за період з 01.2024 по 31.12.2024 – 233013,62 грн. (арк. спр. 226 т. 1).

Сторони стверджують, що наразі спірними транспортними засобами ніхто зі сторін не користується.

В матеріалах справи наявний повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей № 54375042 від 18.12.2024, з якого вбачається, що відповідачка неодноразово видавала довіреності щодо ряду транспортних засобів, в тому числі і спірних у зазначеній справі, різним особам, в тому числі і позивачеві та його батькові. Строк кожної із довіреностей становив три роки від дати посвідчення; остання довіреність посвідчена 20.06.2018 (арк. спр. 76 – 82 т. 1).

Батько позивача ОСОБА_7 , допитаний в судовому засіданні в якості свідка, пояснив, що дійсно допомагав відповідачці у здійсненні нею підприємницької діяльності, оскільки вона доглядала за дитиною, а позивач навчався, тоді як він (свідок) на той час вже мав досвід здійснення підприємницької діяльності аналогічного виду. Він займався окремими питаннями стосовно транспортних засобів, які використовувалися у здійсненні підприємницької діяльності відповідачки, та перевезення ними товарів, на прохання свого сина. Пояснив також, що йому невідома доля спірних у даній справі транспортних засобів; позивач проживає і окремо, і з ним, а з відповідачкою він (свідок) має неприязні стосунки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 (дядько відповідачки) пояснив, що спірних ОСОБА_9 не існує, оскільки вони були розібрані в 2018 – 2020 роках. В с. Пашківці він особисто на прохання батька позивача та в його ( ОСОБА_7 ) присутності здійснював порізку на брухт двох ОСОБА_9 (червоного кольору), які використовувалися в підприємницькій діяльності відповідачки. Йому також відомо, що хоча підприємницьку діяльність було оформлено на відповідачку, фактично здійснював цю діяльність батько позивача, адже позивач вчився, а відповідачка доглядала малу дитину. Свідок ніколи не бачив відповідачки за здійсненням підприємницької діяльності; документи давав йому ОСОБА_7 , який також займався поточними питаннями щодо заміни коліс автомобілів, ремонтів, найму працівників, господарських операцій. Перевезеннями займався також і позивач, який приїздив на вихідні.

4. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав, застосовані норми права

Заслухавши сторони та їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити частково з таких мотивів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 60 ЦПК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, спірні транспортні засоби, придбані сторонами у шлюбі на ім`я відповідачки, бути набуті сторонами у спільну сумісну власність.

Згідно з ч. 1 ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Сторони розпорядилися частиною спірного майна під час шлюбу – розібрали/розрізали на брухт транспортні засоби КАМАЗ 55102, д.н.з НОМЕР_2 , та КАМАЗ 5410, д.н.з НОМЕР_5 .

Дійсно, зазначені транспортні засоби не було знято в установленому законом порядку з реєстрації, однак обставини їхнього фактичного знищення підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 і вони узгоджуються з наявними у справі письмовими доказами – повним витягом з реєстру довіреностей, з якого вбачається, що після 2018 року жодної довіреності відповідачкою більше видано не було, тобто транспортними засобами більше не користувалися (відповідачка не має права керування ними, що стверджували і сторони, і свідки). Покази свідка також узгоджуються з реєстраційними даними цих транспортних засобів. На питання представника позивача свідок уточнив, що ці транспортні засоби були червоного кольору; такий же колір зазначено в свідоцтвах про реєстрацію спірних транспортних засобів. За таких обставин показання свідка ОСОБА_7 про те, що доля спірних транспортних засобів йому невідома, суд оцінює критично та до уваги не бере з огляду на наявність у зазначеного свідка підтверджених ним же самим неприязних стосунків з відповідачкою.

Відповідачка стверджувала, що гроші від продажу розібраних транспортних засобів були використані в інтересах сім`ї. Позивач не спростував цієї обставини. Станом на 2018-2020 р.р. сторони перебували в шлюбі і справа не містить доказів того, що вони проживали на той час окремо та мали роздільний бюджет.

Таким чином, оскільки розподілити можливо лише майно, яке існує на час розподілу, тому в задоволенні позовних вимог щодо транспортних засобів КАМАЗ 55102, д.н.з НОМЕР_2 , та КАМАЗ 5410, д.н.з НОМЕР_5 позивачеві слід відмовити.

Натомість існуючим залишається транспортний засіб сторін IGLOPOL R42, Н/ПРИЧІП- НОМЕР_10 , шасі НОМЕР_7 , 1990 року випуску, д.н.з НОМЕР_8 . Сторони стверджують, що ні в кого з них цього транспортного засобу немає, однак ніхто з них не стверджував також про його відчуження у будь-який спосіб. Отже, цей об`єкт спільної сумісної власності сторін як подружжя, навіть в разі його перебування в третіх осіб, підлягає розподілу між ними.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

В силу ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Іншої домовленості, шлюбного договору у сторін немає.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 71 СК України, майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Позивач заявляє вимоги про визнання за ним права власності на транспортного засобу, стягнення з відповідачки компенсації частки у праві власності та припинення свого права власності у вказаному майні. Ці вимоги є взаємовиключними (визнання права та його припинення), тому не можуть бути задоволені одночасно. Крім того, в разі визнання за позивачем права власності на майна та стягнення з відповідачки компенсації за майна позивач фактично набув би весь об`єкт, а відповідачка б його втратила без будь-якої компенсації. Такий спосіб захисту прав є неналежним.

В ході судового розгляду справи з`ясовано, що позивач фактично прагне поділу майна у спосіб стягнення з відповідачки вартості своєї частки в цьому майні.

За таких обставин позов слід задовольнити частково – стягнути з відповідачки на користь позивача компенсацію вартості належної йому частки у праві власності на транспортний засіб IGLOPOL R42, Н/ПРИЧІП - НОМЕР_10 , шасі НОМЕР_7 , 1990 року випуску, д.н.з НОМЕР_8 . Оскільки повна вартість цього транспортного засобу згідно висновку експерта становить 159555,00 грн., то від цієї суми становитиме 79777,50 грн.

В решті позову з вище викладених мотивів слід відмовити.

5. Судові витрати

Судові витрати сторін складаються:

-позивача – з судового збору за подання позовної заяви в сумі 9084,00 грн., судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 605,60 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 41230,80 грн. за послуги, які надавалися адвокатом Косіком С.В., та в сумі 43000,00 грн. за послуги, які надавалися адвокатом Лозінським М.В.;

-відповідачки – з витрат на правничу допомогу в сумі 17000,00 грн. та витрат на оплату експертизи в сумі 12722,40 грн.

Суд враховує, що відповідач, визначивши остаточні позовні вимоги, визначив і нову ціну позову, яка після відмови від позову в частині вимог склала 644700,00 грн., внаслідок чого судовий збір за подання позовної заяви з такою ціною позову становить 6447,00 грн.

Крім того, відповідачка заявила про неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу позивача зі складністю справи, завищення відповідних витрат, з чим суд погоджується і з підстав, визначених ч. 5 ст. 137 ЦПК України, враховуючи складність справи та наданих адвокатами позивачу послуг, час, витрачений адвокатами на надання відповідних послуг, обсяг наданих послуг, кількість та тривалість судових засідань, в яких взяли участь адвокати позивача, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу позивача, що підлягають до розподілу у складі судових витрат, загалом до 20000 грн.

Отже, до розподілу підлягають судові витрати, понесені позивачем, на суму: 6447,00 грн. + 605,60 грн. + 20000,00 грн. = 27052,60 грн., та судові витрати, понесені відповідачкою, на суму: 17000,00 грн. + 12722,40 грн. = 29722,40 грн.

Оскільки позов задоволено частково, судові витрати, понесені сторонами, слід розподілити пропорційно до задоволених позовних вимог (позивачеві) та до позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено (відповідачці).

Позивач заявив позов з остаточною ціною 644700,00 грн., а задоволені його вимоги були на суму 79777,50 грн. (12,37%). Отже, відповідачка має компенсувати позивачеві судові витрати, розраховані таким чином: 27052,60 грн. х 79777,50 грн. : 644700,00 грн. = 3347,59 грн.

Відповідачка просила відмовити в позові повністю, тоді як його задоволено на 12,37%, а отже відмовлено в задоволенні позовних вимог на 87,63%. Таким чином, позивач має компенсувати відповідачці 87,63% від 29722,40 грн. понесених нею судових витрат, що становить 25748,52 грн.

6. Забезпечення позову

У справі було вжито заходів забезпечення позову у спосіб накладення арешту на спірні автомобілі КАМАЗ 55102, КАМАЗ 5410, ГКБ 8350, 1988 року випуску. В частині вимог щодо автомобілів КАМАЗ 55102, КАМАЗ 5410 в позові відмовлено, в частині вимог щодо ГКБ 8350, 1988 року випуску, позивач від позову відмовився, відмова прийнята судом і провадження у справі закрито.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин вжиті ухвалою суду від 26.02.2025 заходи забезпечення позову слід скасувати в повному обсязі.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 158, 258, 259, 265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 79777,50 грн. компенсації за його частку в спільному майні подружжя та 3347,59 грн. судових витрат, а всього - 83125,09 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 25748,52 грн. судових витрат.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 26.02.2025 у справі № 686/4908/25.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: