Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №682/1362/26 — Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1362/26

Провадження № 2/682/1220/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Маршал І.М.,

секретаря судових засідань Захарчук С.П.,

за участю представника позивача адвоката Мукомел Л.А.,

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову позивач вказував, що 16.01.2016 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб. Від шлюбу та спільного проживання сторони дітей не мають. Позивач вказує, що спільне подружнє життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, між ними відсутнє взаємопорозуміння. Сторони втратили почуття поваги та любові один до одного. Впродовж останнього часу між сторонами виникали непорозуміння та суперечки, що стало наслідком припинення їх спільного проживання та ведення спільного господарства. Позивачка переконана, що подальше спільне проживання та збереження щлюбу між сторонами неможливі, оскільки таке суперечитиме їх інтересам, а тому просить суд розірвати шлюб, укладений між сторонами без надання мтроку на примирення, оскільки це не виправить стан їх відносин так, як обставини, що стали підгрунтям позову мають між сторонами триваючий характер, а тому примирення між ними неможливе.

Представником сторони позивача адвокатом Мукомел Л.А. в судовому засіданні підтримано вимоги позовної заяви із викладених у ній підстав, суду пояснила, що сторони не проживають разом близько року часу, не мають дітей, позивачка має фактичні стосунки з іншим чоловіком, не розглядає можливості поновлювати стосунки із відповідачем, наполягає на розірванні шлюбу та заперечує щодо надання сторонам строку для примирення .

Відповідач в судовому засіданні щодо позову заперечив, вважає розірвання шлюбу передчасним, оскільки має намір зберегти сім`ю так, як кохає свою дружину та пов`язує з нею своє майбутнє, а тому в задоволенні позову просить відмовити та надати сторонам строк на примирення тривалістю в шість місяців.

Заслухавши учасників судоовго розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.06.2016 року сторони зареєстрували шлюб, що засвідчується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Від шлюбу та спільного проживання сторони дітей не мають.

Як вбачається з пояснень позивача у позові, які підтвердила її представник і у судовому засіданні, сторони припинили шлюбні відносини, подружніх стосунків не підтримують, сім`я між ними розпалась близько року тому. Отже, на переконання позивача збереження шлюбу неможливе та суперечитиме її інтересам, а надання судом сторонам строку на примирення ситуації у бік покращення не виправить, а навпаки обтяжить емоційне становище позивача.

Такі доводи сторони позивача, зважаючи на законодавчо закріплений принцип добровільності шлюбу між сторонами, спростовує доводи сторони відповідача про необхідність надання сторонам строку на примирення для збереження шлюбу, оскільки, як слідує із роз`яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», передбачене ч. 1 ст.111 СК України, у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення. Таким чином суд може надати строк на примирення, але якщо позивач чітко заперечує проти цього і наполягає на розлученні, надання такого строку є порушенням права особи на вільний вихід зі шлюбу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сім`я розпалась та не може бути збережена, подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторони позивача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача стягненню підлягають судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110-112 СК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити.

Шлюб, зареєстрований 16.06.2016 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (актовий запис № 769), розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1331,20 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Суддя Маршал І. М.