Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №442/6140/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6140/26

Провадження №2-о/442/478/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі:

головуючого - судді - Хомика А.П.,

з участю секретаря судового засідання - Денис Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Партика Ольга Владиславівна, про встановлення факту, що має юридичне значення, за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 ,-

в с т а н о в и в :

07.08.2026 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт його постійного проживання разом із своєю сестрою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після її смерті.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 роки померла його сестра ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок на АДРЕСА_1 , належний їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.01.2005 року, у якому вона проживала до дня своєї смерті.

Вказує на те, що ОСОБА_3 не мала власної сім`ї, проживала одиноко і найближчим її родичем був заявник. Їхня мати ОСОБА_4 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько померлої був записаний зі слів матері.

За життя померла повідомила брату, що склала заповіт на ОСОБА_5 та племінницю ОСОБА_2 , але документ йому не передавала.

Зазначає, що в останні роки життя перед своєю смертю сестра ОСОБА_3 важко хворіла, а тому заявник почав проживати разом з нею, допомагати сестрі і доглядати її. Вказані у заповіті родичі не доглядали за ОСОБА_3 і не звертались до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Окрім цього вказує, що зазначена у заповіті ОСОБА_5 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_3 , так і не прийнявши спадщину за заповітом.

Оскільки заявник проживав з сестрою до дня її смерті і продовжував утримувати домоволодіння після її смерті, то вважав себе таким спадкоємцем, який прийняв спадщину.

17.03.2026 заявник звернувся до приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лаврись Н.М. щодо оформлення спадкових прав після смерті сестри.

Однак, ознайомившись із поданими документами, нотаріус повідомила заявнику про те, що ним було пропущено строк на прийняття спадщини, та видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 23.07.2026 №50/02-31, вказавши, що заявником не доведено належним чином того, що він належить до спадкоємців, які прийняли спадщину. Рекомендувала вирішити дане питання у судовому порядку.

Окрім цього, заявник зазначає, що ОСОБА_3 була похилого віку, мала захворювання, потребувала сторонньої допомоги, догляду і нагляду, яку надав їй її брат - заявник. Спільне проживання заявника з сестрою можуть підтвердити родичі, друзі та сусіди.

Наголошує на тому, що наведене свідчить про те, що інші особи, які б могли претендувати на спадщину ОСОБА_3 , а саме зазначені у її заповіті, вважали ОСОБА_1 таким спадкоємцем, що фактично прийняв спадищину після смерті ОСОБА_3 , це підтверджується також тим, що спадкова справа не була заведена до його заяви.

Враховуючи те, що встановлення даного факту для нього має юридичне значення, а тому змушений був звернутись з даною заявою до суду.

10.08.2026 ухвалою судді в справі було відкрито провадження та призначено до розгляду на 21.08.2026.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, однак його представник - адвокат Партика О.В. подала суду заяву, в якій просить суд проводити розгляд даної справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.

20.08.2026 від ОСОБА_2 надійшла заява, у якій остання просить проводить розгляд справи без її участі, вказує, що не заперечує проти задоволення заяви, оскільки факти, які просить встановити ОСОБА_1 дійсно існували на момент їх виникнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

В той же час, частиною 2 даної статті регламентовано, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої, серії НОМЕР_1 від 11.03.2026, виданим повторно.

Як вбачається із свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказано матір - ОСОБА_4 та батька ОСОБА_6 .

Згідно витягу №00057043283 від 11.03.2026 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір - ОСОБА_4 .

Таким чином, заявник є братом померлої ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 матір ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 на день її смерті належав житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Як вбачається з відповіді старости Раневицького старостинсього округу Гірчака І. від 16.06.2026, згідно погосподарських книг Раневицької сільської ради будинок АДРЕСА_1 побудований у 1918 року та рахується за ОСОБА_3 , 1939 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті ОСОБА_3 зареєстровані особи відсутні.

17.03.2026 за заявою ОСОБА_1 приватним нотаріусом Лаврись Н.М. було заведено спадкову справу за номером у спадковому реєстрі №75356124 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 .

Згідно довідки №83 від 14.07.2026 виданої ОСОБА_1 старостою Раневицького старостинсього округу Гірчаком І., на момент смерті сестри, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею за адресою АДРЕСА_1 без реєстрації проживав її брат ОСОБА_1 .

Відповідно до письмових свідчень сусідів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що проживає за адресою АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 станом на дату смерті своєї сестри ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом з нею без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , вказують, що померла чоловіка чи дітей не мала, була особою з інвалідністю, яка потребувала постійної допомоги.

Окрім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 засвідчують, що протягом багатьох років догляд за земельною ділянкою та будинком, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 здійснює ОСОБА_1 , а саме систематично косить траву, підтримує будинок, обрізає дерева. Більше людей, що здійснюють догляд за ділянкою та будинком немає.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Лаврись Н.М. №50/02-31 від 23.07.2026 вбачається, що йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропуском строку звернення з заявою про прийняття спадщини, а також вказано, що заявником не подано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та рекомендовано звернутись до суду. Приватним нотаріусом вказано, що у матеріалах спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 наявна копію заповіту від 17.10.2008.

Суд враховує аргументи заявника, про те, що з моменту відкриття спадщини ОСОБА_5 , яка згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_2 , не звертались до нотаріуса заявою, яка би свідчила про їхнє бажання прийняти спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки вважали ОСОБА_1 спадкоємцем який фактично прийняв спадщину.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Разом з тим, у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "[…] відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації […] не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом".

Отже, суд приймає до уваги доводи заявника про те, що ОСОБА_1 дійсно проживав разом із сестрою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на вказане та враховуючи, що встановлення даного факту для заявника має юридичне значення, суд вважає, що заява є підставною та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 258, 263 - 265, 273, 315 - 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із своєю сестрою - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення рішення - 21 серпня 2026 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_3 .

Суддя Хомик А.П.