Рішення від 04 серпня 2026 р. у справі №334/3243/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 05.08.2026

Справа № 334/3243/26

Провадження № 2/334/2855/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Добрєва М.В.,

при секретарі Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Швайковський Анатолій Анатолійович до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на жиле приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Інша 1/5 частка вказаної квартири належить на праві приватної спільної часткової власності третій особі — ОСОБА_3 .

11 листопада 2004 року між Позивачкою та Відповідачем ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб. За згодою Позивачки Відповідач був зареєстрований у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Однак ще у 2011 році Відповідач припинив сімейні відносини з Позивачкою, забрав усі свої особисті речі, залишив спірну квартиру та виїхав за межі України. З 2011 року Відповідач у квартирі не проживає, жодних зв`язків із Позивачкою не утримує, витрат по утриманню житла та сплаті комунальних послуг не несе. Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2026 року у справі № 334/175/26 шлюб між сторонами розірвано.

Наявність реєстрації Відповідача у квартирі порушує права Позивача як власника житла, створює перешкоди у розпорядженні та користуванні майном і змушує проводити зайві нарахування та оплату комунальних послуг. На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 391, 405 ЦК України Позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням — квартирою АДРЕСА_1 та скасувати його реєстрацію за вказаною адресою.

В судове засідання позивачка, представник позивачки не з`явилися. До суду представник позивачки надав заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку, передбаченому ЦПК України, за адресою зареєстрованого місця проживання. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву або клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.

Третя особа у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи заперечень суду не подав.

Зважаючи на відсутність заперечень з боку представника позивача, суд розглядає справу на підставі наявних доказів із ухваленням заочного рішення у порядку ст.ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Квартира АДРЕСА_1 первинно була приватизована у спільну часткову власність (по 1/5 частці) згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04.01.2007 року, виданим Ленінською районною адміністрацією Запорізької міської ради. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом та Договору дарування частки квартири від 04.09.2023 року (зареєстрованого в реєстрі за № 681), Позивач — ОСОБА_1 є власником 4/5 частин вказаної квартири, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав № 345123286 від 04.09.2023 року. Власником іншої 1/5$частки квартири є ОСОБА_3 .

11 листопада 2004 року між Відповідачем — ОСОБА_4 та Позивачкою — ОСОБА_1 у Дніпровському районному у місті Запоріжжі ВДРАЦС було зареєстровано шлюб (актовий запис № 645). 25 лютого 2015 року (як задекларовано/зареєстровано в матеріалах обліку) Відповідача за згодою Позивачки було зареєстровано у спірній квартирі, що підтверджується Довідкою департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради № 241-06.4-27 від 05.01.2026 року. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2026 року у справі № 334/175/26 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Судом встановлено, що Відповідач ще у 2011 році добровільно залишив спірне житлове приміщення, забрав усі особисті речі та виїхав за межі України. Протягом понад 10 років Відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживає. Відповідач не бере участі в утриманні житла, не здійснює оплату житлово-комунальних послуг, не підтримує зв`язку з Позивачкою та не чинить спроб вселитися до квартири, що свідчить про втрату ним інтересу до даного жилого приміщення. Доказів того, що його відсутність зумовлена поважними причинами або чиненням з боку Позивачки перешкод у користуванні житлом, суду надано не було.

Позивачка вимушена самостійно нести обов`язок з приводу утримання квартири та сплати комунальних платежів по кількості зареєстрованих осіб в тому числі за відповідача по справі, хоча останній не проживає у квартирі. Дані обставини підтверджується квитанціями про сплату комунальних послуг.

Згідно статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України, ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.

Згідно ст.64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

За змістом ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім`ї не потребує згоди інших членів сім`ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців.

Згідно статті 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71,72 ЖК України дає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.

Враховуючи, що відповідач тривалий час, з 2011 року, без поважних причин не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , він звільнив квартиру від особистих речей та за межі України. Жодних стосунків із родиною не підтримує. Відповідач більше в квартиру не повертався, участі в оплаті за комунальні послуги, участі у поточних ремонтах не приймає, тому наявні правові підстави для визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Щодо позовної вимоги про скасування реєстрації відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» підставою для зняття особи з задекларованого або зареєстрованого місця проживання є, зокрема, судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, є підставою для зняття такої особи з реєстрації місця проживання органом реєстрації, у зв`язку з чим вимога про безпосереднє скасування судом реєстрації/зняття з реєстраційного обліку охоплюється ухваленим рішенням про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, та додаткового вирішення в резолютивній частині не потребує.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Швайковський Анатолій Анатолійович до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на жиле приміщення– задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням — квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя: Добрєв М. В.