Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №496/5961/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Суд: Біляївський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил утримання собак і котів

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №496/5961/26

Суддя: Горяєв І. М.

Справа № 496/5961/26

Провадження № 3/496/2154/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м.Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

21.06.2026 року о 16:30 год. в м. Біляївка Одеської області, по 1-му пров. Шевченка, ОСОБА_1 , утримував своїх собак породи Лайка та надвірна собака без намордника та повідка, в результаті чого останні покусали собаку породи Йорк, яка належить ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце i час розгляду справи, i, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом був здійснений виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом доставлення судової повістки на номером телефону, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, згідно довідки про доставку смс-повідомлення, доставлено 31.07.2026 року 17.35 годин.

До судового засідання 13.08.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, клопотань про відкладення справи від нього не надходило.

З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 154 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 154 ч.3 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою – вигулювання собак без повідків та намордників, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майна.

Крім того, факт скоєння вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 181033 від 14.07.2026 року, рапортом Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області від 21.06.2026 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 21.06.2026 року, довідкою про повторність відносно ОСОБА_1 , начальника САП Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області від 21.07.2026 року, копією паспорта власника собаки ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 від 21.06.2026 року.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, оскільки вищевказані докази у своїй сукупності в повній мірі узгоджуються між собою.

Частиною 1 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

Частиною 3 ст. 154 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені, зокрема, частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Вищевказані норма КУпАП є бланкетною та містить відсилання до відповідних правил, які діють на території певного населеного пункту, в межах якого здійснюється утримання собак.

У свою чергу, обов`язковою ознакою наявності в діях особи, яка здійснює утримання собаки вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП , є таке порушення правил утримання собак, яке призвело до заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Згідно ст. 1, 9 Закону України « Про захист тварин від жорстокого поводження» собаки відносяться до домашніх тварин. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» особи, які утримують домашніх тварин, мають право з`являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх). Особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Під вигулюванням собак слід розуміти і залишення їх без контролю з боку господаря.При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Таким чином, ОСОБА_1 , який утримує собак, що є джерелом підвищеної небезпеки, зобов`язаний також був не допустити їх вигул, стежити за тим, щоб вони не спричинили шкоди майну інших осіб.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність, шкода, спричинена правопорушенням у виді шкоди майна.

На підставі ст.ст. 22, 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України. При вирішенні питання про накладення стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушниці, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Частиною 2 ст. 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Вищевказана норма Конституції України свідчить про те, що відповідальність особи за вчинення правопорушення у кожному випадку є окремою та персональною за своїми ознаками.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.

Вирішуючи питання щодо застосування конфіскації тварини, як передбачено санкцією ч. 3 ст. 154 КУпАП, суддя виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Статтею 265-5 КУпАП встановлено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.

До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

При цьому відповідно до Порядку тимчасового вилучення тварин у справах про адміністративні правопорушення, затвердженого Постановою КМУ від 08.09.2023 року № 1010, тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.

Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини за формою згідно з додатком 1 або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини.

Відповідно до ст. 313 КУпАП постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення якого санкцією частини статті передбачене стягнення у виді конфіскації майна (тварини), особа, яка його склала, зобов`язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини).

Отже, накладаючи адміністративне стягнення в межах ч. 3 ст. 154 КУпАП, необхідно врахувати, що в матеріалах справи відсутній протокол опису тварини, яка підлягає конфіскації, матеріали справи не містять жодних відомостей про огляд та вилучення тварини - собаки, місця та особи (організації), в якої перебуває тварина, та відсутність відповідних документів перешкоджає виконанню судового рішення в частині конфіскації тварини.

Разом із тим, матеріали справи не містять відомостей про тимчасове вилучення собаки у ОСОБА_1 .

Крім того, вилучення собаки у його господаря (конфіскація) позбавить її належної турботи, що можна розцінювати як жорстоке поводження з твариною. Тобто, передбачене частиною третьою статті 154 КУпАП стягнення у виді конфіскації тварин не відповідає суспільній значимості порушення.

Відтак, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує вищенаведені міркування, а також характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обтяжуючих обставин, тому застосовує до правопорушника адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 154 КУпАП, у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. без конфіскації належних останньому собак.

Суд переконаний, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 154, 251, 252, 283, 284, КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 154 ч.3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, без конфіскації тварин.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.М. Горяєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua