Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №591/8019/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/8019/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Косар А. І.

Номер провадження 33/816/1415/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., з участю секретаря судового засідання Опанасенко Т.В., захисника Гуримського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гуримського Олега Віталійовича на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, -

установив:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 липня 2026 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з цією постановою ОСОБА_1 12 липня 2025 року о 21:25 год в м. Суми по вул. Сергія Табали, 27, керував транспортним засобом Opel Vectra н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду відповідно до встановленого законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР ОКМЦСНЗ категорично відмовився.

В апеляційній скарзі захисник Гуримський О.В. просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 липня 2026 року та прийняти нову постанову, якої закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу правопорушення.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що суддя суду першої інстанції в порушення вимог ст. 268 КУпАП розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника за наявності своєчасно поданого клопотання про неможливість їх прибуття в судове засідання з поважних причин та відкладення у зв`язку із цим судового розгляду, чим порушив право на захист. Висновки судді щодо неналежної поведінки сторони захисту вважає такими, що не грунтуються на матеріалах справи, оскільки причина відкладення більшості судових засідань пов`язана не з неналежною процесуальною поведінкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисника. Стверджує, що розгляд справи 10 липня 2026 року фактично не відбувся та скоріш за все був відкладений. З огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що було достеменно відомо поліцейським, його огляд на стан сп`яніння мав бути проведений згідно вимог ст. 266-1 КУпАП, в тому числі, уповноваженої на те особою, а не працівниками поліції, що було проігноровано останніми. У зв`язку із цим вважає проведену перевірку ОСОБА_1 на стан сп`яніння недійсною, а отримані докази недопустимими. Заперечує і факт керування його підзахисним транспортним засобом, що підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписами, згідно яких, на думку захисника, ОСОБА_1 сидів у припаркованому на тротуарі транспортному засобі коли до нього підійшли поліцейські. Звертає увагу на те, що в ході дослідження наданих суду доказів, а саме відеозаписів з бодікамер, є очевидним, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп`яніння, а тому вимога працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння була незаконною.

До апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, однак він був представлений своїм захисником – адвокатом Гуримським О.В., який не заперечував проти розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .

Вислухавши доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено статтею 251 КУпАП.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставини справи, які були встановлені судом першої інстанції, підтверджуються безпосередньо дослідженими суддею доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 389647 від 12 липня 2025 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; довідкою про отримання посвідчення водія; відеозаписами, долученими до матеріалів справи.

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Аналізуючи доводи захисника Гуримського О.В. з приводу того, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, а матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження цих обставин, апеляційний суд вважає їх непереконливими.

З відеозапису, здійсненого спочатку на відеореєстратор службового автомобіля, убачається рух транспортного засобу Opel Vectra н.з. НОМЕР_1 , його зупинку на тротуарі та як поліцейський підходить до автомобіля зі сторони водія. Надалі відео продовжується із нагрудних камер поліцейських, якими зафіксовано, що на місці водія знаходиться саме ОСОБА_1 . На питання працівника поліції щодо руху транспортного засобу тротуаром останній відповів, що «вони заглохли».

Також з даних відеозаписів убачається, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, про що його відразу було поінформовано, у зв`язку з чим водієві запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. На неодноразові вимоги працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 чіткої відповіді не надавав, пояснюючи, що буде чекати на командира і така його поведінка цілком логічно була розцінена як відмова від проходження огляду.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідав на всі запитання поліцейських, а його поведінка та координація рухів повністю відповідала обстановці, за якої відбувалося його спілкування з поліцейськими, що свідчить про відсутність очевидних ознак алкогольного сп`яніння апеляційний суд до уваги не бере.

За змістом статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I вказаної Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці).

Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу національної поліції самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають обґрунтовані підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому доводи захисника в цій частині не заслуговують на увагу.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому огляд на стан сп`яніння повинен був проводитися згідно вимог статті 266-1 КУпАП, а не статті 266 КУпАП, уповноваженою на це особою, а не працівниками поліції, то такі не заслуговують на увагу з огляду на таке.

У відповідності до частини першої статті 15 КУпАП, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

З матеріалів справи слідує, що 12 липня 2025 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra н.з. НОМЕР_1 поза межами території будь-якої військової частини, був в цивільному одязі. При цьому будь-яких доказів про те, що на цей час ОСОБА_1 виконував військове завдання не надано і з пояснень останнього, які зафіксовані на відеозаписі не убачається. Не повідомляв про такі і захисник під час апеляційного перегляду.

Отже, як водій транспортного засобу ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП і його огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитись за правилами, передбаченими статтею 266 КУпАП поліцейськими.

У той же час, стаття 266-1 КУпАП регулює порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, визначених главою 13 Б КУпАП.

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду і доводи про порушення права на захист через її розгляд в суді першої інстанції у відсутність ОСОБА_1 та захисника Гуримського О.В., оскільки розгляд справи неодноразово відкладався в більшості на підставі відповідних клопотань захисника Гуримського О.В., в тому числі і з метою забезпечення безпосередньої участі ОСОБА_1 , що мало ознаки зловживання процесуальними правами. При цьому ОСОБА_1 особисто не подавав до суду клопотань про відкладення розгляду справи і про поважність причин такого відкладення протягом всього строку перебування справи на розгляді в суді, вперше подавши таке за три дні до закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, встановленого статтею 38 КУпАП.

Загальна тривалість провадження справи в суді першої інстанції складала майже рік, протягом яких судові засідання призначалися неодноразово, у зв`язку з чим апеляційний суд погоджується із суддею суду першої інстанції про можливість розгляду справи у відсутність сторони захисту, враховуючи положення статтею 268 КУпАП, а також встановлені статтею 38 КУпАП строки притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

Крім того, апеляційний суд враховує, що право на захист не зводиться виключно до особистої присутності особи в судовому засіданні, а передбачає реальну можливість знати про розгляд справи, надавати пояснення, докази, заявляти клопотання та оскаржувати судове рішення. ОСОБА_1 такою можливістю був наділений.

Також, апеляційний суд враховує, що відповідно до положень КУпАП апеляційний перегляд не обмежується виключно перевіркою формальної законності постанови суду першої інстанції. Апеляційний суд є судом, який повторно перевіряє обставини справи, оцінює докази, а також має повноваження самостійно встановлювати фактичні обставини, у тому числі шляхом безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.

Таким чином, навіть за умови неявки ОСОБА_1 до суду першої інстанції, право на ефективний судовий захист було забезпечене в апеляційному провадженні, де за участі захисника останнього були розглянуті доводи, викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що розгляд справи судом першої інстанції у відсутність ОСОБА_1 , який був обізнаний про перебування на розгляді в цьому суді справи про адміністративне правопорушення, не призвело до обмеження його права на захист, не вплинуло на повноту з`ясування обставин справи та не є істотним порушенням процесуальних норм, яке могло б бути підставою для скасування законної й обґрунтованої постанови.

Таким чином, у ході розгляду справи не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які дають підстави для скасування або зміни оскарженої постанови, а тому апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, -

постановив:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 10 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гуримського Олега Віталійовича на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Колодяжний