Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №591/7268/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/7268/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1409/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/7268/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 06.07.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

установив:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 06.07.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою, 13.06.2026 о 23.11 год у м. Суми по вул. Харківській, 23, ОСОБА_1 керував т/з Ваз 21104, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ» категорично відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення.

В обґрунтовування апеляційних вимог, ОСОБА_1 зазначає, що від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу він не відмовлявся, а його огляд не був проведений з технічних причин, оскільки незважаючи на численні спроби провести огляд за допомогою газоаналізатора прилад не видавав результату, що підтверджується відеозаписом, згідно з яким поліцейський, зіткнувшись із неможливістю отримати показник приладу, звертався по рації до інших співробітників поліції з проханням надати інший прилад. Зазначені обставини повністю узгоджуються і з наявними у матеріалами справи Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.06.2026 та Направленням на медичний огляд водія транспортного засобу від 13.06.2026, в яких зазначено результат огляду позначено як «не проводився», а не як «відмова від проходження огляду».

На думку апелянта, суддею судe першої інстанції не було проаналізовано відсутність у його діях умислу на ухилення від проходження огляду, що становить суб`єктивну сторону правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, чим порушено його право на захист, а його вина не доведена поза розумним сумнівом.

На думку апелянта, поліція не довела наявності законної підстави для зупинки, передбаченої ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а тому всі подальші отримані після зупинки докази є сумнівними та недопустимими.

Дослідивши наявні у справі докази, суддя апеляційного суду дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи суддя апеляційного суду вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692408 від 13.06.2026 (а.с. 1);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким огляд ОСОБА_1 не проводився (а.с. 4);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 не проводився (а.с. 3).

- відео-файлами, які містяться на DVD-R дисках лазерних систем зчитування, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Після встановлення особи водія у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора драгер чи в найближчому закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, здійснюючи спроби продуття газоаналізатора, переривав дуття повітря, у зв`язку з чим привезли інший газоаналізатор, однак знову водій належним чином не пройшов огляд, що було розцінено поліцейськими як відмова від його проходження, після чого водієві були роз`яснені права та складено відносно нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а огляд не був проведений виключно з технічних причин, апеляційний суд вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими судом доказами.

Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу. При цьому проблема з отриманням результату огляду була зумовлена не несправністю приладу, як це стверджує апелянт, а поведінкою самого водія під час проходження процедури.

Зокрема, під час неодноразових спроб проведення огляду ОСОБА_1 не здійснював безперервного продування газоаналізатора, а переривав видих повітря, внаслідок чого прилад не отримував необхідного для проведення вимірювання об`єму повітря та не формував результату, тобто відсутність показника газоаналізатора в даному випадку не свідчить про технічну несправність приладу, а є наслідком неналежного проходження огляду водієм.

При цьому наведені обставини не були одноразовим випадком. З метою забезпечення можливості належного проведення огляду працівником поліції було залучено інший екіпаж, який доставив інший спеціальний технічний засіб. Однак і під час спроби проведення огляду за допомогою іншого газоаналізатора ОСОБА_1 поводився аналогічним чином — неодноразово переривав продування, унаслідок чого завершити процедуру огляду та отримати показник приладу також не вдалося.

Таким чином, посилання апелянта на технічні причини непроведення огляду спростовується тією обставиною, що аналогічний результат настав під час використання двох різних спеціальних технічних засобів, а причиною неможливості отримати результат була саме поведінка водія під час продування приладів.

За таких обставин, поліцейські обґрунтовано розцінили дії ОСОБА_1 , як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Для встановлення факту відмови у розумінні частини першої статті 130 КУпАП не обов`язково, щоб особа прямо заявила про це, оскільки відмова може бути виражена також у формі фактичної поведінки, коли водій, погоджуючись формально пройти огляд, своїми діями унеможливлює його проведення.

Саме така поведінка мала місце у даній справі: ОСОБА_1 неодноразово здійснював спроби продування, однак щоразу переривав видих, унаслідок чого огляд не міг бути завершений. Після надання іншого газоаналізатора його поведінка не змінилася. Отже, об`єктивні обставини свідчать не про технічну неможливість проведення огляду, а про невиконання водієм процедури огляду належним чином.

Посилання апелянта на те, що в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.06.2026 та Направленні на медичний огляд водія транспортного засобу від 13.06.2026 зазначено «не проводився», а не «відмова від проходження огляду», не спростовує встановлених обставин. Зазначене формулювання характеризує результат оформлення відповідного документа.

Не заслуговує на увагу і посилання апелянта на відсутність умислу на ухилення від проходження огляду.

Так, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлюється з урахуванням конкретної поведінки особи. При цьому про свідоме ухилення від проходження огляду можуть свідчити не лише пряма словесна відмова, а й послідовні дії, які об`єктивно унеможливлюють проведення огляду.

У даній справі така поведінка ОСОБА_1 , який неодноразово переривав продування двох газоаналізаторів, носить систематичний характер, тобто була спрямована на те, що огляд не міг бути завершений.

Щодо доводу про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду, то він повністю спростовується наявним у матеріалах справи відеозаписом, а також складеним відносно ОСОБА_1 протоколом за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, на відеозаписі зафіксовано, що поліцейські повідомили ОСОБА_1 про те, що розгляд адміністративних матеріалів відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП відбудеться в Зарічному районному суді м. Суми 06.07.2026 о 09.00 год і на підтвердження такого сповіщення ОСОБА_1 поставив особистий підпис у відповідній графі протоколу.

Доводи апеляційної скарги про те, що вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, також є необґрунтованими.

Висновок про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення ґрунтується не на припущеннях, а на сукупності доказів, зокрема протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду, направленні на медичний огляд та відеозаписі, який дає можливість безпосередньо оцінити поведінку водія під час проведення огляду.

Щодо доводу про незаконність зупинки транспортного засобу, то відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» законність зупинки має оцінюватися виходячи з конкретних фактичних обставин, які існували на момент прийняття поліцейським рішення про зупинку, та відповідної підстави, передбаченої законом.

З розмови поліцейського з ОСОБА_1 , зафіксованої на відеозапис вбачається, що останній був зупинений працівниками поліції через те, що проігнорував знак дорожнього руху «Рух тільки праворуч», на що водій пояснював, що знака не бачив, а сам не місцевий.

Інших доводів, які б вказували на безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення в його апеляційній скарзі не наведено і під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю встановлено не було.

Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

постановив:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 06.07.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова