Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №496/5591/22 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1612/26

Номер справи місцевого суду: 496/5591/22

Головуючий у першій інстанції Пасечник М. Л.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Коновалової В.А.,

за участю секретаря судового засідання – Юцикова Д.Є.,

захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Сабури Світлани Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеса в залі суду клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Сабури Світлани Олександрівни про поновлення строку на подання апеляційної скарги,

за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Сабури Світлани Олександрівни

на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 11.05.2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 11.05.2023 року громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, 17.07.2026 року за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС «Електронний суд» захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Сабура С.О. звернулася з апеляційною скаргою на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 11.05.2023 року до якої долучила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення троку на апеляційне оскарження посилається на те, що про розгляд справи апелянт не знав, оскільки перебував на військовій службі. При цьому копію постанови апелянт не отримував, оскільки апелянт з березня 2022 року не знаходився за місцем проживання, а перебував за місцем розташуванням військової частини, з постановою суду ознайомився в ЄДРСР. Представником 06.07.2026 року було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Захисник просить взяти до уваги, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, учасником бойових дій, 18.12.2025 року одержав ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвокат Сабура С.О. підтримала заявлене клопотання, просила суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області по справі № 496/5591/22 від 11.05.2023 року.

Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення захисника, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою.

Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувана постанова Біляївського районного суду Одеської області винесена 11 травня 2023 року.

Проте апеляційна скарга на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 11.05.2023 року подана захисником та зареєстрована судом першої інстанції 17.07.2026 року, отже з пропуском процесуального строку передбаченого ст. 294 КУпАП.

Оцінюючи обставини поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги, апеляційний звертає увагу на таке.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 170306 від 27.10.2022 року містить відомості про дату, час та місце розгляду справи Біляївським районним судом Одеської області 28.11.2022 року о 10:00 годині. ОСОБА_1 з протоколом ознайомлений та його копію отримав, що підтверджується підписом останнього на протоколі.

Розгляд справи призначався судом першої інстанції на 15.03.2023 року.

Про судове засідання, призначене на 15.03.2023 року ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення повістки за адресою: АДРЕСА_1 , яку під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, зазначив ОСОБА_1 . Повістка повернулась неврученою із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується конвертом з рекомендованим повідомленням (а.с. 7).

Розгляд справи відкладено на 11.05.2023 року.

Про розгляд справи, призначеної судом першої інстанції на 11.05.2023 року на 09:30 год., ОСОБА_1 повідомлено шляхом доставки SMS-повідомлення, яке згідно довідки про доставку SMS ОСОБА_1 отримав 16.03.2023 року о 13:47:22 годині (а.с. 9).

З постанови Біляївського районного суду Одеської області від 11.05.2023 року вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав. Також ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Так, в матеріалах справи наявна розписка підписана 11 травня 2023 року ОСОБА_1 , що йому були роз`яснені його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (а.с. 10), долучено до матеріалів справи ксерокопію паспорта ОСОБА_1 та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 11-12).

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Біляївського районного суду Одеської області від 11.05.2023 року надіслана судом: 12.05.2023 року, зареєстрована: 13.05.2023 року, забезпечено надання загального доступу: 15.05.2023 року.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 особисто приймав участь у судовому засіданні Біляївського районного суду Одеської області 11.05.2023 року, тобто був достовірно обізнаний про розгляд Біляївським районним судом Одеської області справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесення постанови.

Вказані обставини свідчать про наявність у ОСОБА_1 сукупності передумов, які вочевидь не створювали перешкод для реалізації ним права на захист шляхом подання апеляційної скарги та належного виконання своїх процесуальних прав та обов`язків.

Звернення до суду з апеляційною скаргою 17.07.2026 року через три роки та два місяці після винесення постанови 11.05.2023 року Біляївським районним судом Одеської області постанови про визнання ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не ґрунтується на вимозі добросовісного здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Проходження ОСОБА_1 військової служби не спростовує цього висновку. Надані захисником докази, а саме копії: військового квитка, посвідчення учасника бойових дій, службової характеристики, довідки про обставини травми від 29.12.2025 року підтверджують лише факт перебування на військовій службі, однак не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно оскаржити постанову Біляївського районного суду Одеської області від 11.05.2023 року або залучити представника.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання щодо оскарження діючим військовослужбовцем ЗСУ рішення суб`єкта владних повноважень (постанова від 11 вересня 2025 року у справі № 990/98/25), виснувала наступне.

Спірне питання - поновлення процесуального строку звернення до суду у зв`язку з обмеженням доступу до правової допомоги позивача.

ВП ВС вкотре зауважує, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Правовий висновок щодо пропуску процесуального строку звернення до суду, який пов`язаний саме з призовом по мобілізації до Збройних Сил України для виконання конституційного обов`язку із захисту суверенітету і незалежності держави, згідно з положеннями статей 122 та 123 КАС, Касаційний адміністративний суд зробив у постанові від 29.11.2024 у справі № 120/359/24.

У вказаній постанові касаційний суд зазначив, що проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов`язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:

1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, у тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;

2) виконання обов`язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;

3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання визначеного процесуальним законом строку для звернення до суду;

4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов`язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;

5) обов`язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об`єктивною причиною пропуску процесуального строку.

ВП ВС відмічає, що лише факт проходження військової служби особою, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, не є самостійною та достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду.

Жодна із зазначених вище обставин ОСОБА_1 не доведена.

Будь-яких інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду заявник не надає і не посилається на інші обставини, що перешкоджали своєчасно реалізувати своє право на оскарження постанови суду.

Апеляційний суд також наголошує, що положення КУпАП не пов`язують початок перебігу строку на апеляційне оскарження із часом отримання копії постанови або ознайомлення з нею.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи зміст положень ст. 294 КУпАП, якими передбачена можливість поновлення особі пропущеного строку апеляційного оскарження у випадку наявності обґрунтованих підстав пропуску встановленого строку. Натомість доводи, наведені у клопотанні про поновлення строку, зводяться до обставин, які спростовуються матеріалами справи, не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою та фактично спрямовані на уникнення процесуальних наслідків пропуску встановленого законом строку.

Таким чином, з огляду на наведені обставини апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заявленого клопотання про поновлення строку у зв`язку із його необґрунтованістю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

При вирішенні питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст.ст. 279, 294 КУпАП суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Сабури Світлани Олександрівни про поновлення строку на подання апеляційної скарги, відмовити.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Сабури Світлани Олександрівни на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 11.05.2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В.А. Коновалова