Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №127/14615/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/14615/26

Провадження № 33/801/578/2026

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Шидловський О. В.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 13.05.2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП України,-

Встановив

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР 1 №649341, ОСОБА_1 , 25.04.2026 о 00 год. 10 хв., в м. Вінниці по вул. Пирогова, 151А керував транспортним засобом «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9, п. 2.3.б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.05.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм права, просить оскаржувану постанову скасувати ,а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення за ст. 124 КУпАП. Вказав, що суд неповно дослідив докази та обставини справи і не оцінив наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, дійшовши висновку про його винуватість що грунтується лише на протоколі та показаннях потерпілої сторони, за відсутності інших належних і допустимих доказів, зокрема відеозапису. Вважає помилковим висновок суду про те, що саме ОСОБА_1 , а не інша особа перебував за кермом транспортного засобу «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 . Окрім того ,такі обставини можуть підтвердити свідки, проте суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 у зв`язку із чим він був позбавлений можливості дати пояснення та заявити клопотання про допит свідків.

В судове засідання апеляційного суду, що призначалось двічі – на 02.07.2026 року і на 20.08.2026 року ОСОБА_1 не з`являвся, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем свого зареєстрованого проживання ,в зв`язку з чим апеляційний суд ,зважаючи на 21 денний строк розгляду справи у апеляційному суді ,вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши постанову суду в межах наведених в апеляційній скарзі доводів , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ст.124 КУпАП ,суд виходив із того, що наявність в його діях складу адмінправопорушення і його вина за ст.124 КУпАП повністю підтверджується дослідженими судом і наявними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №649341 від 25.04.2026; схемою місця ДТП від 25.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.04.2026.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення за ст.124 КУпАП та його вину, правильно оцінив докази ,вірно застосував норми права і дійшов обгрунтованого висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.

Положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно з ч.2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Об`єктивна сторона правопорушення за ст. 124 КУпАП виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

П.10.9 ПДР України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , у зв`язку з чим останній був позбавлений можливості надати пояснення та заявити клопотання про допит свідків, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Як убачається з матеріалів провадження, судова повістка на ім`я ОСОБА_1 направлялася судом за адресою, що зазначена самим апелянтом в апеляційній скарзі, тобто, за його належною та правильною адресою проживання. Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_1 представляв захисник- адвокат Бойко А.В., який 11.05.2026 року звертався до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Вказане свідчить про обізнаність сторони захисту щодо наявності провадження та його розгляду судом. Таким чином, ОСОБА_1 мав реальну можливість реалізувати свої процесуальні права, у тому числі надати пояснення, подати докази чи заявити відповідні клопотання, однак належним чином цими правами не скористався. За таких обставин твердження апеляційної скарги про порушення права на захист є необґрунтованими та спрямовані на уникнення негативних наслідків власної процесуальної поведінки.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов невірного висновку про перебування за кремом транспортного засобу «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 . саме ОСОБА_1 та його винуватість у вчиненні адмінправопорушення ґрунтуючись лише на протоколі та показаннях потерпілої сторони, за відсутності інших належних і допустимих доказів, зокрема відеозапису, є безпідставними, виходячи з наступного.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, протокол про адміністративні правопорушення є одним із доказів у справі.

За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім інших даних, зазначається суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості необхідні для вирішення справи.

Оцінюючи докази наявності у діях ОСОБА_1 порушень п. 10.9, п. 2.3.б ПДР України, апеляційний суд вважає, що таке порушення мало місце ,оскільки воно підтверджується наявними у справі доказами, які стороною правопорушника не спростовані : протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649341 від 25.04.2026; схемою місця ДТП від 25.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25.04.2026.

З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР 1 №649341 вбачається , що ОСОБА_1 , 25.04.2026 о 00 год. 10 хв., в м. Вінниці, вул. Пирогова, 151А, керував транспортним засобом «Ford», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб «BMW», д.н.з. НОМЕР_2 ,в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9, п. 2.3.б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Так як викладені у протоколі обставини стороною захисту належними та допустимими доказами не спростовані, підстав ставити під сумнів достовірність зазначених у ньому відомостей апеляційний суд не вбачає. Окрім того, такі дані повністю підтверджуються іншими доказами у матеріалах справи, такими як схема місця ДТП від 25.04.2026 та письмові поясненнями ОСОБА_2 від 25.04.2026, які у сукупності дозволять дійти висновку про наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП у діях ОСОБА_1 .

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави (рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства).

Отже, постанова суду першої інстанції, є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 13.05.2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. Г. Копаничук