Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №727/7675/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28.07.2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього за ст.130 ч.1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 липня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1 22.05.2026 року о 23.42 год. в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 184А, керував транспортним засобом «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Стверджував, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що він перебував в стані алкогольного сп`яніння, оскільки у нього не було ніяких ознак цього сп`яніння. Цих ознак не видно і на відеозаписі.

Зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє імперативного факту доведеності вини особи.

Вважає, що суд першої інстанції не провів повного та всебічного розгляду справи, не оцінив всі наявні докази у справі, які вказують про його невинуватість та прийшов до хибного висновку. А тому оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.

ЄУНСС 727/7675/26 НП 33/822/368/26 головуючий у 1 інстанції Смотрицький В.Г.

ОСОБА_1 в суд апеляційної інстанції не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, від нього не надходило клопотань про відкладення судового розгляду.

Перевіривши матеріали провадження, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою, висновки, викладені у ній, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673102, складеним відносно ОСОБА_1 , у якому зазначено, що останній 22.05.2026 року о 23.42 год. в м. Чернівці по вул. Героїв Майдану, 184А, керував транспортним засобом марки «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 1-2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та останній відмовився від проходження огляду (а.с.3), відеозаписами з нагрудних камер поліцейських №476561, №476267, 476240, 764295, де зафіксовано вказану подію, що підтверджують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду.

Відповідно до Наказу МВС України та МОЗ України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 7 розділу І вказаної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Суд зауважує, що згідно із законодавством, виявлення ознак сп`яніння у осіб, що керують транспортними засобами, входить до безпосередніх повноважень працівників поліції, які, спілкуючись з водієм, самостійно визначають наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Розглядаючи матеріали справи в суді апеляційної інстанції, суд позбавлений можливості встановлювати чи спростовувати ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені працівниками поліції.

З відеозаписів, що долучені до матеріалів справи вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений у зв`язку з порушенням ним ПДР України. В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього поліцейським були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які були озвучені водієві. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, у зв`язку з виявленими у нього ознаками алкогольного сп`яніння, водій відмовився.

На пропозицію проїхати в заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 також відмовився.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що ОСОБА_1 23.05.2026 р. о 00.10 год. направлявся для проходження огляду в ЧОНД (а.с. 4).

У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку.

Порушень вимог закону, які б свідчили про незаконність прийнятого рішення та ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено.

Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 266, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 28 липня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф.Кифлюк

Копія. Згідно з оригіналом: суддя