Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №210/3845/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/3845/26

Провадження № 3/210/930/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 серпня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В. розглянувши матеріал, який надійшов з Південно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , директор ТОВ «Злата-мебель», місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадження судді надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотав про закриття провадження у зв`язку з відсутністю порушення прав ОСОБА_2 та виконання припису органу нагляду. Зазначив, що на підприємстві ведуться табелі обліку робочого часу на всіх працівників виробництва, у таблицях відображено фактично відпрацьований робочий час працівників. ТОВ «Злата-мебель» на виконання припису виплатило на користь робітників формувального та столярного цехів доплату у розмірі 8% від нарахованого окладу за період з січня по квітень 2026 року в повному обсязі. Щодо працівниці ОСОБА_2 не було нарахувань доплати за шкідливі умови, тому що згідно інструкції з охорони праці №ОП.01 – 010-2026 від 01.01.2026 року, для формувальників деталей та виробів, вона не була допущена до основної роботи формувальником деталей та виробів по відсутності медичного огляду, професійного навчання та відсутності складання іспитів з питань охорони праці та пожежної безпеки. Працівниця відпрацювала на підприємстві всього 21 робочу годину (3 робочі дні). Також надав суду табель обліку використання робочого часу, картку умов праці, інформацію щодо виплат працівникам доплату у розмірі 8% від нарахованого окладу за період з січня по квітень 2026 року за роботу в шкідливих умовах повному обсязі. .

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Адміністративне правопорушення виявлене в результаті позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки, яка проходила з 05 травня 2026 року 10 год. 00 хв. по 18 травня 2026 року 13 год. 00 хв. у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Злата-мебель». Перевіркою встановлено, що нарахування заробітної плати працівникам ТОВ «Злата-мебель» здійснюється не в повному обсязі з порушенням вимог статті 2 Закону України «Про оплату праці», статті 100, частини 1 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136, відповідальність за порушення вимог яких передбачена ч. 1 ст. 41 КУпАП.

На момент проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) виявлено наступні порушення законодавства про працю:

в ході проведення перевірки та аналізу відомостей бухгалтерського обліку витрат на оплату праці ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ», було встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу про прийняття на роботу №2-П-0000000865 від 02.02.2026 року з 03.02.2026 року прийнята на посаду формувальника деталей та виробів з тривалістю робочого тижня 40 год, з наказом та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, умовами праці була ознайомлена про, що свідчить підпис. Але у наказі про прийняття на роботу №2-П-0000000865 від 02.02.2026 року відсутні будь-які відмітки щодо надбавки за роботу із шкідливими умовами праці.

Згідно з картою умов праці робочого місця професії «Формувальник деталей та виробів» небезпечний фактор виробничого середовища це шкідливі хімічні речовини 4 класу небезпеки: сірчистий ангідрид та вуглець оксиду, а також клей, складові якого це шкідливі речовини 3 та 4 класу небезпеки згідно з висновком наукової санітарно-епідеміологічної експертизи на відповідність санітарному законодавству від 19.12.2025 року, тобто ОСОБА_2 , на думку автора протоколу, виконувала роботи з шкідливими речовинами.

Відповідно до штатного розпису на 2026 рік, затвердженого наказом № 000000015-К від 31.12.2025 у Товаристві передбачено штат в кількості 94,5 одиниць, з них формувальників деталей та виробів - 5 штатних одиниць, столярів 5 штатних одиниць, а також у табелях обліку робочого часу є посади електрозварників ручного зварювання.

Відповідно до наданих табелів обліку робочого часу у період з січня 2026 року по квітень 2026 року товариством не фіксується час роботи працівників із шкідливими умовами праці, які працюють на посаді столярів та формувальників деталей та виробів. А також, згідно наданих розрахункових відомостей нарахування заробітної плати за період з січня 2026 року по квітень 2026 року відсутні дані, щодо нарахування доплат столярам та формувальникам деталей та виробів за виконання робіт із шкідливими умовами праці, у тому числі й ОСОБА_2 .

Вказані обставини вбачаються з протоколу про адміністративне правопорушення №ПС/ДН/13340/025407/П/ПТ від 19 травня 2026 року, акту №ПС/ДН/13340/025407 від 18.05.2026 року, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці у ТОВ «Злата-мебель», припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ДН/13340/025407/П від 18 травня 2026 року, відповідно до якого строки усунення порушень/забезпечення додержання норм законодавства про працю до 19.06.2026 року.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З урахуванням вимог статті 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Постанова судді має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах (ст. 283 КУпАП).

Частиною першою статті 41 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони права громадян на працю, на оплату праці, на охорону праці та інших прав у трудовій сфері, визначених у Кодексі законів про працю України, Законах України «Про охорону праці», «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» тощо).

Істотною ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 КУпАП, є спеціальний суб`єкт посадові особи підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю. Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини, як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до вчиненого нею діяння і його негативних наслідків, зокрема вина, мотив, мета правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є вина, що виражається у формах умислу (прямого і непрямого) чи необережності (самовпевненості і недбалості). Правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).

Диспозиція норми частини 1 статті 41 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових, які передбачають конкретні правила щодо праці.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 вказаного Закону визначено поняття структури заробітної плати.

Так, основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оплату праці» і частини 1 статті 115 КЗпП, зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше 2-х разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів, та не пізніше 7-ми днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, зарплата виплачується напередодні. Своєчасність та обсяги виплати зарплати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

З огляду на викладене, правопорушення, передбачене частино 1 статті 41 КУпАП, яке полягає у порушенні посадовою особою встановлених термінів виплати зарплати або виплату її не в повному обсязі, характеризується як умисною формою вини, так і недбалістю.

Зі статтею 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Частиною 2 статті 38 КУпАП встановлено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій і четвертій цієї статті.

Слід зазначити, що в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок.

Тобто, триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок.

Відповідно до акту від 18 травня 2026 року, який складений за результами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці правопорушення було виявлено в період з 05 травня 2026 року по 18 травня 2026 року (період перевірки). Отже, датою виявлення правопорушення в цій справі є дата затвердження акту, тобто 18 травня 2026 року.

Щодо виявлених порушень, суддя частково погоджується з доводами, викладеними у протоколі.

в ході проведення перевірки та аналізу відомостей бухгалтерського обліку витрат на оплату праці ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗЛАТА-МЕБЕЛЬ», було встановлено, що ОСОБА_2 згідно наказу про прийняття на роботу №2-П-0000000865 від 02.02.2026 року з 03.02.2026 року прийнята на посаду формувальника деталей та виробів з тривалістю робочого тижня 40 год, з наказом та Правилами внутрішнього трудового розпорядку, умовами праці була ознайомлена про, що свідчить підпис. Але у наказі про прийняття на роботу №2-П-0000000865 від 02.02.2026 року відсутні будь-які відмітки щодо надбавки за роботу із шкідливими умовами праці.

Відповідно до наказу (розпорядження) №2п-0000000865 від 02 лютого 2026 року ОСОБА_2 прийнято на роботу з 03.02.2026 року в цех розкрою поролону й формовки на посаду формувальника деталей та виробів. Тривалість робочого дня (тижня) визначена на рівні 40 годин.

19 лютого 2026 року винесено наказ №5-к-0000000865 про припинення трудового договору (контракту), відповідно до якого ОСОБА_2 звільнено з посади формувальника деталей та виробів.

За табелем обліку використання робочого часу ОСОБА_2 відпрацювала за місяць лютий 2026 року 3 робочі дні, а саме 21 годину.

Згідно розрахункової відомості ОСОБА_2 за відпрацьовані години в лютому 2026 році було нараховано 1460,16 грн. та виплачено 1124,32 грн.

Відповідно до відомості нарахування коштів №2122 ОСОБА_2 проведено остаточний розрахунок при звільненні та нараховано на картковий рахунок останньої 1124,32 грн.

Згідно інструкції з охорони праці №ОП.01 – 010-2026 від 01.01.2026 року, для формувальників деталей та виробів, вона не була допущена до основної роботи формувальником деталей та виробів по відсутності медичного огляду, професійного навчання та відсутності складання іспитів з питань охорони праці та пожежної безпеки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах із роботодавцем з 03.02.2026 по 19.02.2026, проте до виконання роботи за посадою формувальника деталей та виробів не була допущена у зв`язку з непроходженням обов`язкового медичного огляду, навчання та перевірки знань з питань охорони праці і пожежної безпеки. При цьому роботодавцем було здійснено облік відпрацьованого часу (21 година), нараховано та виплачено заробітну плату, а при звільненні проведено остаточний розрахунок.

Наведені обставини підтверджують існування трудових відносин, але свідчать про відсутність допуску працівниці до самостійного виконання робіт за посадою до виконання встановлених законодавством вимог щодо охорони праці.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_3 не була допущена до основної роботи формувальником деталей та виробів за відсутності медичного огляду, професійного навчання та відсутності складання іспитів з питань охорони праці та пожежної безпеки, та перебувала у трудових відносинах з підприємством лише три дні, відсутні підстави для обліку таких робіт щодо неї та нарахування їй доплат за виконання робіт із шкідливими умовами праці.

Тобто, судом встановлено відсутність події адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_2 .

В цій частині в діях директора ТОВ "Злата-Мебель" ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частною 1 статті 41 КЗпП.

Щодо порушення в частині відсутності даних про нарахування доплат столярам та формувальникам деталей та виробів за виконання робіт із шкідливими умовами праці, суд погоджується з тим, що директор ТОВ "Злата-Мебель" ОСОБА_1 не в повному обсязі дотримано вимоги статті 2 Закону України «Про оплату праці», статті 100, частини 1 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану`щодо нарахування заробітної плати працівникам ТОВ «Злата-Мебель».

Так, відповідно до штатного розпису на 2026 рік, затвердженого наказом № 000000015-К від 31.12.2025 у Товаристві передбачено штат в кількості 94,5 одиниць, з них формувальників деталей та виробів - 5 штатних одиниць, столярів 5 штатних одиниць, а також у табелях обліку робочого часу є посади електрозварників ручного зварювання.

Відповідно до табелів обліку робочого часу у період з січня 2026 року по квітень 2026 року товариством не фіксується час роботи працівників із шкідливими умовами праці, які працюють на посаді столярів та формувальників деталей та виробів. Згідно наданих розрахункових відомостей нарахування заробітної плати за період з січня 2026 року по квітень 2026 року перевіркою встановлено, що відсутні дані, щодо нарахування доплат столярам та формувальникам деталей та виробів за виконання робіт із шкідливими умовами праці.

За змістом статті 100 КЗпП на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з картою умов праці робочого місця "Формувальник деталей та виробів" така праця пов`язана з небезпечними факторами виробничого середовища. Аналогічно й щодо посад столярів та електрозварників ручного зварювання.

Тобто, на підприємстві ТОВ "Злата-Мебель" мав вестись облік часу роботи в шкідливих та небезпечних умов, та відповідно встановлюватися доплати за виконання такої роботи на підставі статті 100 КЗпП.

За результатами перевірки ТОВ "Злата-Мебель" видано припис. Згідно з припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ДН/13340/025407/П від 19 травня 2026 року директора зобов`язано усунути вказані порушення у строк до 19 червня 2026 року.

Під час судового розгляду директор ТОВ "Злата-Мебель" надано докази, які свідчать про виконання припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПС/ДН/13340/025407/П від 19 травня 2026 року у строк до 19 червня 2026 року, у тому числі й докази виплати в повному обсязі на користь робітників формувального та столярного цехів доплату у розмірі 8% від нарахованого окладу за період з січня по квітень 2026 року, проведення атестації робочих місць, та інші.

Суд приходить до висновку, що за результатами розгляду справи підтвердежно винуватість директора ТОВ "Злата-Мебель" ОСОБА_1 лише в частині порушення відсутності даних про нарахування доплат столярам та формувальникам деталей та виробів за виконання робіт із шкідливими умовами праці, а саме не в повному обсязі дотримано вимоги статті 2 Закону України «Про оплату праці», статті 100, частини 1 статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану`щодо нарахування заробітної плати працівникам ТОВ «Злата-Мебель».

В цій частині його дії правильно кваліфіковані за частино 1 статті 41 КЗПП.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер адміністративного правопорушення, виконання припису про усунення порушень, виплату надбавок за працю в шкідливих умовах в повному обсязі, особу порушника, який протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що вчинене адміністративне правопорушення є малозначним, а тому, відповідно до статті 22 КУпАП, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

З огляду на викладене, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення не накладається, підстав для стягнення судового збору на підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП не вбачається.

Керуючись ст. ст. 22, 34, 35, 41, 247 п. 1, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП - закрити на підставі статті 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, в апеляційному порядку шляхом подання скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу.

Суддя: О. В. Чайкіна