Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №272/1264/23 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №272/1264/23 Головуючий у 1-й інст. Карповець В. В.

Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Галацевич О.М.,

суддів: Григорусь Н.Й., Миколайчука П.В.,

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу №272/1264/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Андрушівське" про стягнення суми боргу та штрафних санкцій за договором позики та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Андрушівське" до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним,

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Андрушівське",

на ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області, постановлену 23 квітня 2026 року суддею Карповцем В.В. у м.Андрушівка,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Андрушівське» про стягнення суми боргу та штрафних санкцій за договором позики від 10 жовтня 2021 року.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року закрито провадження у цивільній справі №272/1264/23 в частині первісного позову ОСОБА_1 до АТ «Андрушівське» у зв`язку з відмовою позивача від позову.

18 лютого 2026 року представник АТ «Андрушівське» – адвокат Усков І.І. звернувся до суду із заявою про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства 60 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у межах провадження за первісним позовом у справі №272/1264/23.

ОСОБА_1 подав заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просив залишити її без розгляду, посилаючись на пропуск строку подання доказів на підтвердження понесених витрат, а також на необґрунтованість та неспівмірність заявленої до стягнення суми.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2026 року заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Андрушівське» 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою в частині визначеного судом розміру витрат, представник АТ «Андрушівське» – адвокат Усков І.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу змінити, збільшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства, з 15 000 грн до 60 000 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала в частині визначення розміру судових витрат не відповідає критерію обґрунтованості. Вказує, що відповідно до пункту 2 Додаткової угоди №04/12/23-1 від 04 грудня 2023 року до Договору №05/11/19-01 про надання правової допомоги від 05 листопада 2019 року сторони погодили фіксований розмір гонорару за надання правничої допомоги у справі №272/1264/23 у сумі 60 000 грн, який не залежав від обсягу наданої відповідачу правничої допомоги.

На думку скаржника, суд першої інстанції, оцінюючи окремі процесуальні дії представника відповідача, їх обсяг та час, необхідний для їх виконання, фактично застосував критерії, притаманні погодинній формі визначення гонорару, не врахувавши правової природи погодженого сторонами фіксованого гонорару та відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

Також зазначає, що суд не навів належного обґрунтування того, чому саме 15 000 грн є співмірним та розумним розміром витрат, а заявлені 60 000 грн – надмірними, та не мотивував зменшення заявленої суми у чотири рази. Посилається й на те, що ціна первісного позову становила 1 020 624,56 грн, тому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 60 000 грн становлять незначну частину від ціни позову та є співмірними зі складністю справи, її тривалістю, обсягом наданої правничої допомоги та значенням справи для Товариства.

Крім того, звертає увагу на процесуальну поведінку ОСОБА_1 , яка, на його думку, спричинила затягування розгляду справи та істотне збільшення обсягу правничої допомоги.

Зокрема, зазначає, що провадження за первісним позовом тривало з 27 листопада 2023 року до 13 лютого 2026 року, тобто 809 днів, а підготовче провадження – 575 днів. Із призначених у справі судових засідань сторона позивача з`явилася лише в одне, неодноразово заявляла клопотання про відкладення розгляду справи або не з`являлася у судові засідання без повідомлення причин неявки.

Вказує також, що відмова від первісного позову була подана після звернення АТ «Андрушівське» із заявою щодо обставин, які, на думку Товариства, могли свідчити про вчинення кримінальних правопорушень стосовно спірного договору позики.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 до апеляційного суду не надходив.

Представник АТ «Андрушівське» в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній підстав та просив її задовольнити.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв чи клопотань на адресу апеляційного суду не подавав. Від його адвоката Демчик Н.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці в період з 17 по 22 серпня 2026 року. Колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки наведені представником обставини не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для участі у судовому засіданні, а доказів неможливості такої участі до клопотання не надано.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на наведене колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його представника.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин першої – четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування її розгляду, зокрема подання явно необґрунтованих заяв та клопотань, безпідставне твердження або заперечення певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позовних вимог тощо.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Судом встановлено, що 05 листопада 2019 року між АТ «Андрушівське» та Адвокатським об`єднанням «Протекція права» укладено Договір №05/11/19-01 про надання правової допомоги.

04 грудня 2023 року сторони уклали Додаткову угоду №04/12/23-1, відповідно до якої адвокатське об`єднання зобов`язалося здійснювати представництво інтересів АТ «Андрушівське» у справі №272/1264/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Андрушівське» про стягнення суми боргу та штрафних санкцій за договором позики від 10 жовтня 2021 року.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 від 13 грудня 2023 року представник Товариства – адвокат Тарасун О.І. зазначив, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані до суду після ухвалення рішення у справі.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 лютого 2026 року провадження у справі в частині первісного позову закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відмовою позивача від позову.

18 лютого 2026 року представник АТ «Андрушівське» звернувся із заявою про стягнення 60 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат Товариством надано Договір №05/11/19-01 про надання правової допомоги від 05 листопада 2019 року, Додаткову угоду №04/12/23-1 від 04 грудня 2023 року, акт №1 приймання-передачі наданих правових послуг від 17 лютого 2026 року, звіт №1 про надання правової допомоги від 17 лютого 2026 року та платіжну інструкцію №14 від 19 січня 2024 року.

Відповідно до пункту 2 акта №1 приймання-передачі наданих правових послуг сторони погодили, що загальна вартість гонорару адвоката за надану правову допомогу в період з 04 грудня 2023 року до 17 лютого 2026 року становить 60 000 грн.

Згідно зі звітом №1 Адвокатським об`єднанням «Протекція права» в особі адвоката Тарасун О.І. відповідачу за первісним позовом надавалися послуги правничої допомоги, зокрема: ознайомлення з матеріалами справи та правовий аналіз долучених до позовної заяви доказів; 14 грудня 2023 року – підготовка, оформлення та подання до Андрушівського районного суду Житомирської області відзиву на позовну заяву; підготовка, оформлення та подання клопотань про витребування оригіналів документів; 09 січня 2024 року – підготовка та подання відповідного клопотання про витребування документів; 25 січня 2024 року – правовий аналіз матеріалів справи та підготовка до представництва інтересів клієнта; 30 січня 2024 року – опрацювання наданих клієнтом матеріалів внутрішнього службового розслідування, підготовка, оформлення та подання до Андрушівського районного суду Житомирської області додаткових доказів; 13 лютого 2024 року – підготовка до представництва інтересів клієнта в судовому засіданні; 04 квітня 2024 року – підготовка та оформлення процесуальних документів і представництво інтересів клієнта; 17 квітня 2024 року – підготовка, оформлення та подання процесуальних документів; 04 червня 2024 року, 08 липня 2024 року, 03 жовтня 2024 року – підготовка до представництва інтересів клієнта в судових засіданнях; 13 листопада 2024 року, 15 січня 2025 року, 04 березня 2025 року, 15 квітня 2025 року – підготовка до представництва інтересів клієнта в судових засіданнях; 28 травня 2025 року – підготовка проєкту клопотання №1 про постановлення окремої ухвали у справі №272/1264/23; 04 червня 2025 року – підготовка проєкту клопотання №2 про постановлення окремої ухвали та підготовка до представництва інтересів клієнта в судовому засіданні; 24 червня 2025 року – представництво інтересів клієнта в судовому засіданні; 25 липня 2025 року – підготовка до представництва інтересів клієнта в судовому засіданні; 02 грудня 2025 року – підготовка проєкту клопотання про розгляд справи у розумний строк. Загальна вартість зазначених у звіті послуг визначена сторонами у сумі 60 000 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №14 від 19 січня 2024 року АТ «Андрушівське» здійснило оплату гонорару АО «Протекція права» в сумі 60 000 грн відповідно до Додаткової угоди №04/12/23-1 від 04 грудня 2023 року до Договору про надання правової допомоги.

Частково задовольняючи заяву АТ «Андрушівське», суд першої інстанції виходив із доведеності факту надання Товариству професійної правничої допомоги та понесення відповідних витрат. Визначаючи розмір витрат, що підлягають компенсації за рахунок ОСОБА_1 , суд урахував характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг доказів та наданої професійної правничої допомоги, необхідність виконаних адвокатом робіт, а також критерії розумності та співмірності витрат, і визначив суму компенсації у розмірі 15 000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви АТ «Андрушівське» та визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , у сумі 15 000 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що погодження сторонами фіксованого розміру гонорару у сумі 60 000 грн виключало можливість зменшення судом суми, яка підлягає стягненню з іншої сторони, є необґрунтованими.

Дійсно, за змістом Додаткової угоди №04/12/23-1 сторони погодили фіксований розмір гонорару, а тому його визначення у відносинах між адвокатським об`єднанням та клієнтом не залежить від фактичної кількості часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги.

Разом із тим правовідносини між адвокатом та його клієнтом щодо визначення і сплати гонорару та правовідносини щодо розподілу судових витрат між учасниками справи не є тотожними.

Погодження клієнтом та адвокатом фіксованого гонорару визначає розмір зобов`язання клієнта перед адвокатом, однак не означає, що вся така сума в будь-якому випадку підлягає покладенню на іншу сторону спору.

При вирішенні питання про компенсацію витрат за рахунок іншої сторони суд має оцінити їх з огляду на критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності, а також конкретні обставини справи.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 зазначила, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, які мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи, чи були вони фактично понесені та чи були необхідними.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, при встановленні гонорару у фіксованому розмірі фактична кількість часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, не є способом обчислення такого гонорару.

Тому посилання скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, не спростовують висновку суду першої інстанції, оскільки встановлення сторонами фіксованого розміру гонорару не виключає оцінки судом суми, яка підлягає компенсації за рахунок іншої сторони, за критеріями, визначеними процесуальним законом.

Матеріалами справи підтверджується, що фіксований розмір гонорару у сумі 60 000 грн був погоджений сторонами за надання АТ «Андрушівське» професійної правничої допомоги у межах провадження за первісним позовом ОСОБА_1 , а зазначена сума Товариством сплачена.

Разом із тим доведеність факту понесення АТ «Андрушівське» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000 грн не означає, що вся ця сума підлягає обов`язковому стягненню з ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен виходити не лише з факту їх понесення та умов договору між клієнтом і адвокатом, а й з критеріїв, установлених статтями 137, 141 ЦПК України, зокрема реальності, необхідності, розумності та співмірності таких витрат з урахуванням конкретних обставин справи.

Колегія суддів враховує, що провадження за первісним позовом тривало значний час, відповідач був змушений здійснювати захист своїх інтересів упродовж розгляду справи, адвокатами готувалися та подавалися процесуальні документи, здійснювалася підготовка до судових засідань та надавалася інша правнича допомога, наведена у звіті від 17 лютого 2026 року.

Водночас провадження за первісним позовом було закрито у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від позову. Розгляд справи по суті не розпочинався, докази судом по суті не досліджувалися, а заявлені вимоги не вирішувалися. При цьому обсяг доказів за первісним позовом не був значним та не потребував тривалого часу для їх вивчення.

За таких обставин тривалість перебування справи у провадженні суду та сам факт погодження сторонами фіксованого гонорару у розмірі 60 000 грн не є визначальними для вирішення питання про розмір витрат, який підлягає компенсації за рахунок позивача.

Посилання скаржника на те, що зазначена сума становить незначну частину від ціни первісного позову, також не свідчить про необхідність її відшкодування у повному обсязі, оскільки співвідношення витрат із ціною позову є лише одним із критеріїв, які враховуються судом при їх розподілі.

Колегія суддів враховує і процесуальну поведінку ОСОБА_1 , на яку посилається скаржник. Матеріалами справи підтверджуються неодноразові відкладення судових засідань, неявки позивача та його представника, а також завершення провадження за первісним позовом у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від заявлених вимог.

Разом із тим ні процесуальна поведінка позивача, ні погоджений між АТ «Андрушівське» та адвокатським об`єднанням розмір гонорару не є безумовною підставою для покладення на ОСОБА_1 усієї суми 60 000 грн без оцінки розумності, необхідності та співмірності витрат, які підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Апеляційний суд також не вважає за необхідне надавати у межах вирішення питання про розподіл судових витрат оцінку доводам скаржника щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень стосовно договору позики, оскільки такі обставини не були предметом вирішення спору по суті.

За сукупності встановлених обставин справи, з урахуванням характеру та обсягу наданої професійної правничої допомоги, тривалості провадження, значення справи для сторін, процесуальної поведінки позивача, а також того, що провадження за первісним позовом було закрито без вирішення спору по суті, визначений судом першої інстанції розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн відповідає критеріям розумності, необхідності та співмірності.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про наявність підстав для збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 15 000 грн до 60 000 грн.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині постановлена з додержанням норм процесуального права, а підстави для її зміни відсутні.

Керуючись ст.ст.258, 259, 367, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Андрушівське" залишити без задоволення, а ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: