Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №755/13174/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13174/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" серпня 2026 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі судді ОСОБА_1 одноособово, розглянувши у порядку спрощеного провадження відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000858 від 11.08.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Потсдам Федеративної Республіки Німеччини, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, не військовослужбовця, офіційно не працюючого, раніше не судимого в силу 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000858 від 11.08.2026 року, відповідно до обвинувального акта встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

11.08.2026 року приблизно о 18:00, ОСОБА_2 перебував за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 3-Б, де побачив припаркований автомобіль марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 .

У цей момент у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи - салону автомобіля марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , без дозволу власника та законного володільця, з метою заволодіння автомагнітолою, яка знаходилася всередині автомобіля.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи - салону автомобіля марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , після чого без дозволу власника та законного володільця відкрив незамкнені передні праві пасажирські дверцята автомобіля та незаконно проник до його салону.

Після проникнення до салону вище вказаного автомобіля, ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що знаходиться в іншому володінні особи без відповідного дозволу власника або законного володільця продовжив свої протиправні дії та з метою заволодіння автомагнітолою, яка належала власнику автомобіля та знаходилася в салоні вирвав зі спеціального гнізда (шахти) на центральній консолі передньої панелі автомобіля автомагнітолу 1DIN з великим сенсорним екраном 9.5" Tesla Style 9510А 16/lGb.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-26/43965-ТВ від 14.08.2026: ринкова вартість наданої на дослідження автомагнітоли 1DIN з великим сенсорним екраном 9.5" Tesla Style 9510А 16/lGb, яка була у використанні станом на 11.08.2026 року становить 2948,05 грн.

Отже, ОСОБА_2 проник до іншого володіння особи - салону автомобіля марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив гарантоване статтею 30 Конституції України право ОСОБА_3 .

Під час досудового розслідування було встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв`язку з чим прокурором у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 302 КПК України, був направлений до суду обвинувальний акт разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Захисник ОСОБА_4 підтвердив добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Крім того, до обвинувального акта додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченого своєї винуватості.

Також до обвинувального акта додана письмова заява потерпілого ОСОБА_3 відповідно до якої останній не заперечує проти розгляду обвинувального акту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у спрощеному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

У зв`язку з тим, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, прокурором був надісланий до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто в незаконному проникненні до іншого володіння особи.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують та обтяжують.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого у вчиненому, яке виявилося у визнанні ним вини у вчиненому кримінальному проступку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, свою вину в скоєнні кримінального проступку визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, не працює, має постійне місце проживання в м. Києві, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, тому суд вважає за необхідне призначити покарання у межах інкримінованої санкції статті у виді обмеження волі, але з урахуванням обставин даного кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_2 положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком, поклавши на нього обов`язки, визначені ст. 76 КК України.

Підстав для застосування ст. 69, ст. 69-1 КК України до обвинуваченого суд не вбачає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 не має офіційного місця роботи, не має постійного заробітку, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав призначення йому покарання у виді штрафу та виправних робіт.

При цьому суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати - вартість проведеної судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-26/43965-ТВ від 14.08.2026 року в розмірі 2888 грн 16 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- автомагнітолу 1DIN з великим сенсорним екраном 9.5" Tesla Style 9510А 16/lGb, яка була передана під розписку ОСОБА_3 - залишити ОСОБА_3 .

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1