Вирок від 20 серпня 2026 р. у справі №452/856/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/856/25

Провадження № 1-кп/452/95/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 12025141290000117 від 22 лютого 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, громадина України, без освіти, офіційно не працевлаштованого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не пребуває, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин) за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2023 у справі №442/2717/23, яка набрала законної сили 22.05.2023, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Не зважаючи на рішення суду ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на невиконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2023, щодо позбавлення його права керування транспортним засобом, діючи умисно, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч. 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортними засобами.

Так, ОСОБА_4 , 22.05.2023, о 14:47 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2023 у справі №442/2717/23, маючи реальну можливість виконувати таку у встановлений вказаним судовим рішенням термін, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Центральній в селі Кострино, Великоберезнянського району Закарпатської області, у зв`язку з чим на останнього працівниками ГРПП відділення поліції №2 (смт. Великий Березний) Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області складено адміністративні матеріали за ч. 5 ст.121 КУпАП, та на останнього було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

Крім цього, ОСОБА_4 , 15.10.2023, о 15:30 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2023 у справі №442/2717/23, маючи реальну можливість виконувати таку у встановлений вказаним судовим рішенням терміни, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_2 по вулиці Клинівка в місті Самборі, Самбірського району Львівської області, у зв`язку з чим постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19.10.2023 у справі № 452/4234/23, яка набрала законної сили 30.10.2023, визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушеннях, передбачених ст. 124, ч. 5 ст.126, 173 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Крім цього, ОСОБА_4 , 19.12.2023, о 13:45 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2023 у справі №442/2717/23, та постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19.10.2023 у справі №452/4234/23, маючи реальну можливість виконувати такі у встановлений вказаним судовим рішенням терміни, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_3 по вулиці Штефаника в селищі Великий Березний, Великоберезнянського району Закарпатської області, у зв`язку з чим на останнього працівниками ГРПП відділення поліції № 2 (смт. Великий Березний) Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області складено адміністративні матеріали за ч. 5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень, за ч. 4 ст.126 КУпАП матеріали 21.12.2023 за №8497 направлено до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області для розгляду.

Крім цього, ОСОБА_4 , 03.02.2025, о 13:00 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2023 у справі №442/2717/23, та постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19.10.2023 у справі №452/4234/23, маючи реальну можливість виконувати такі у встановлений вказаним судовим рішенням термін, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_4 по вулиці Шевченка в селищі Новоші, Дрогобицького району Львівської області, у зв`язку з чим на останнього працівниками ГРПП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області складено адміністративні матеріали за ч. 4 ст.126 КУпАП, та на останнього було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 20400 гривень.

Крім цього, ОСОБА_4 , 04.02.2025, о 13:57 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2023 у справі №442/2717/23, та постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19.10.2023 у справі №452/4234/23, маючи реальну можливість виконувати такі у встановлений вказаним судовим рішенням терміни, умисно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а саме автомобілем марки «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_4 по вулиці Шевченка в селі Новошичі Дрогобицького району Львівської області, у зв`язку з чим на останнього працівниками ГРПП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які 04.02.2025 за №38851-2025 направлено до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області.

Крім цього, ОСОБА_4 , 21.02.2025, о 16:40 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2023 у справі №442/2717/23, та постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 19.10.2023 у справі №452/4234/23, маючи реальну можливість виконувати таке у встановлений вказаним судовим рішенням терміни, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ 21013», д.н.з. НОМЕР_4 по вулиці Шевченка в місті Самбір, Самбірського району Львівської області, у зв`язку з чим на останнього працівниками ГРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області складено адміністративні матеріали за ч.10 ст.121 КУпАП, та останнього було накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень.

Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за пред`явленим йому обвинуваченням за ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, яке викладене у обвинувальному акті, вказавши, що вони були встановлені правильно і всі ці обставини він визнає повністю. При цьому показав, що має на утриманні сім малолітніх дітей, втім, офіційного підтвердження тому не має, оскільки він як батько записаний зі слів матері. Посвідчення водія не отримував, втім, усвідомлював, що керувати транспортним засобом можна лише при наявності водійських прав. Керував автомобілем без посвідчення водія, неодноразово його зупиняли працівники поліції та складали протоколи. В подальшому його в судовому порядку притягали до адміністративної відповідальності. Жодний штраф він не сплатив, бо не мав грошових коштів. У вчиненому щиро кається, та жалкує з приводу вчиненого, зараз автомобіль здав на металобрухт, іншого автомобіля в користуванні не має. Просив суд суворо його не карати.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні (злочині), при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності їх позиції, роз`яснивши про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 прийшов до висновку, що його винуватість у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочині) при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненного кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 судом встановлено, що йому 30 років, на наркологічному, психіатричному обліках не перебуває, офіційно не працевлаштований; раніше в силу ст. 89 КК України не судимий.

Обставинами, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Судом також надана оцінка досудовій доповіді Самбірського РВ філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Міністерства юстиції України від 27.03.2026 року, відповідно до якої, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та становить середній ризик небезпеки для суспільства. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення обвинуваченої від покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільним покладення на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти у повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (а.с. 66-70).

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинене кримінальне правопорушення, яке згідно зі

ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, враховуючи дані про особу обвинуваченого, відсутність постійного доходу, обставини, встановлені судом, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкцій ч.1 ст. 382 КК України, із урахуванням положень ст. 69-1 КК України, бо вказане покарання, за своїм видом і розміром суд вважає справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до приписів ст. ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 75 КК України обов`язковою умовою прийняття судом рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є наявність обставин, які б переконливо свідчили про можливість його виправлення без відбування покарання. Такі обставини мають давати підстави для висновку, що передбачені ст. 76 КК України та Законом України «Про пробацію» наглядові та соціально-виховні заходи будуть ефективними й достатніми для досягнення вищевказаної мети.

Враховуючи особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого правопорушення, а також враховуючи кару як другорядну мету покарання, суд погоджується з думкою прокурора, захисника та органу пробації, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, тому вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст. 75 КК України, при цьому покласти на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 судом не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 175, 349, 366-368, 370, КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він під час випробування не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язки, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 судом не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 394 КПК України.

Головуючий суддя -