Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №199/6984/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2366/26 Справа № 199/6984/26 Головуючий у першій інстанції: Дяченко І.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі судді Красвітної Т.П. розглянувши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 18 червня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 18 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , 30.07.2026 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк для її оскарження, оскільки про постанову дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 20.07.2026, також просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши заявлене клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, встановлено наявність підстав для відмовити у задоволенні вказаного вище клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції у зв`язку з недоведеністю поважних причин пропуску такого строку, а апеляційну скаргу повернути особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , як особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Згідно з усталеною практикою практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави, однією із яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності.

Також, у справі Каракуця проти України у своєму рішенні ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відповідно до довідки про доставку смс-повідомлення, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд відносно нього справи про адміністративне правопорушення на 12.06.2026 року (а.с. 11).

Згідно заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 12.06.2026, ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи 12.06.2026 та просив відкласти розгляд справи в суді першої інстанції (а.с. 14).

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи на 18.06.2026 року о 08:30 год., про що наявна розписка з його особистим підписом (а.с. 15), однак останній у судове засідання не з`явився та про причини своєї неявки суду не повідомив.

Для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду, тож особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності мав об`єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, судове рішення у даній справі було оприлюднене 22 червня 2026 року, а отже, з цього часу було забезпечено вільний доступ до його змісту.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Оскільки норми КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку, то такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

В свою чергу, необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13.07.2016 року по справі № 3-774гс16 (№ в ЄДРСРУ 58986625) так і судова практика Європейського суду з прав людини.

Тобто, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у вказаний принцип.

В той же час, строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Отже, наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 безумовно був обізнаний про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, в судове засідання не з`явився, знав про наявність відносно нього оскаржуваної постанови. Натомість ОСОБА_1 не проявив належної зацікавленості та своєчасно не звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Інших підстав поновлення строку апеляційного оскарження, які б свідчили про поважність причин пропуску, ОСОБА_1 не зазначено.

З огляду на викладене, наявні підстави для відмови особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у поновленні строку апеляційного оскарження та для повернення апеляційної скарги, оскільки пропущено строк апеляційного оскарження без поважних причин.

Керуючись, ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 18 червня 2026 рокуу справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України.

Апеляційну скаргу на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 18 червня 2026 рокуповернути особі, яка її подала - ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.П. Красвітна