Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №202/4499/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

202/4499/26

1-кп/202/1375/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючої – судді ОСОБА_1

при секретарі – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дніпро кримінальне провадження №62024050010013726 від 16.11.2024 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, зарахований у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 на посаду стрільця 3 мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) в/ч НОМЕР_1 , солдат, раніше судимого 23.01.2024 року Дзержинським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до 2 років 4 місяців позбавлення волі за ч. 1 ст. 391, ст. 71 КК України, 09.08.2024 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області звільнений умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом на підставі ст. 81-1 КК України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

У зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб – до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан.

У подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2026 №4757-IX, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2026 № 4758-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб – з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2025 року до 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 226/нст від 10.08.2024, солдат ОСОБА_3 призначений на посаду стрільця з мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» та поставлений на всі види забезпечення.

Таким чином, солдат ОСОБА_3 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, а згідно ст. 14 Статуту – із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити– до наступного прямого начальника.

За ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями , інструкціями тощо.

Стаття 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає відповідальність солдата (матроса) у мирний і воєнний час за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стан, збереження виданого йому майна. А стаття 128 Статуту, зокрема, покладає на солдата обов`язок сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни, виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

За приписами ст. ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_3 , будучи, військовослужбовцем військової служби за контрактом зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця з мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), такі дозволи (накази), 25 жовтня 2024 року, самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_1 , що дислокується поблизу населеного пункту АДРЕСА_3 .

Так, солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов`язки, а службовий час проводив на власний розсуд, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та був незаконно відсутній на військовій службі до 23 березня 2026 року, коли ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_4 , був встановлений та затриманий співробітниками Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.

Крім того, ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, всупереч зазначених вимог законодавства, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини, в умовах воєнного стану, будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

Так, солдат ОСОБА_3 , будучи, військовослужбовцем військової служби за контрактом зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 на посаду стрільця з мотопіхотного спеціалізованого відділення 1 мотопіхотного спеціалізованого взводу 2 мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 05.03.2026 приблизно о 10:52 годин, знаходячись біля цеху, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , побачив, що в транспортному засобі марки «Audi A8», д.н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору відкритий багажник та в ньому знаходиться сумка коричневого кольору в середині якої знаходились ноутбук марки «Apple» лінійки «MacBook Air 13» М3 моделі «А3113» (8Gb/256Gb) та грошові кошти у розмірі 30 000 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_6 , після чого у останнього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникнення в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, визначивши вказану сумку та її вміст об`єктом свого злочинного посягання.

Так, знаходячись за вказаною адресою ОСОБА_3 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, будучи обізнаним, що відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами та доповненнями) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 та в послідуючому продовжений до 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року, останній переконався, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, зокрема і потерпілого ОСОБА_6 , підійшов до багажнику транспортного засобу марки «Audi A8», д.н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору та проник до середини вказаного транспортного засобу, взявши сумку коричневого кольору до рук, після чого попрямував у невідомому напрямку, утримуючи при собі зазначену сумку, в середині якої знаходились - ноутбук марки «Apple» лінійки «MacBook Air 13» М3 моделі «А3113» (8Gb/256Gb) та грошові кошти у розмірі 30 000 гривень.

Після цього ОСОБА_3 , отримавши злочинним шляхом ноутбук марки «Apple» лінійки «MacBook Air 13» М3 моделі «А3113» (8Gb/256Gb), вартістю 32 579 гривень 72 копійок та грошові кошти у розмірі 30 000 гривень розпорядився ними на власний розсуд, чим спричинив матеріального збитку потерпілому ОСОБА_6 , на загальну суму 62 579 гривень 72 копійок.

Таким чином, дії ОСОБА_3 виразилися:

- у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто скоєння злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;

- у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

В ході судового розгляду кримінального провадження, при допиті обвинуваченого, ОСОБА_3 свою провину визнав у повному обсязі, підтвердив фактичні обставини що викладені у обвинувальному акті, щиро покаявся та пояснив суду, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та 25 жовтня 2024 року самовільно залишив місце дислокації військової частини поблизу АДРЕСА_3 і проводив час на власний розсуд до 23 березня 2026 року. 05.03.2026 року ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_5 підійшов до автомобіля Ауді А8, відкрив багажник автомобіля та взяв сумку коричневого кольору, в якій знаходився ноутбук, після чого покинув місце скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Від представника потерпілого ОСОБА_6 надійшла заява про проведення судового розгляду без його участі.

Провина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується письмовими доказами, наданими прокурором у судовому розгляді та дослідженими безпосередньо судом:

- матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_3 , який 25.10.2024 року о 07.00 годині був відсутній під час ранкової перевірки особового складу в місці тимчасової дислокації мотопіхотного спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) в/ч НОМЕР_1 , населений пункт Тарасівка Краматорського району Донецької області;

- протоколом огляду місця події від 05.03.2026 року з фото таблицею до нього, згідно якого об`єктом огляду ділянка місцевості за адресою: АДРЕСА_5 на якій виявлено легковий автомобіль Audi А8L чорного кольору н/з НОМЕР_3 , де виявлено та вилучено сліди папілярних візерунків;

- протоколом огляду від 06.03.2026 року з фото таблицею до нього, згідно якого проведено огляд за адресою: м. Дніпро, вул. Дебальцівська, буд. 21, де було виявлено та вилучено сліди п/в, які відкопійовані на 2 л/с, ноутбук марки "Apple" "MacBook Air13", сірого кольору, блок живлення білого кольору, кабель живлення, портативний принтер чорного кольору;

- протоколом огляду від 11.03.2026 року з диском до нього, згідно якого проведено огляд DVD-R диску, який було вилучено у потерпілого ОСОБА_6 , з записом з камери відеоспостереження, що розташована на електричній опорі за адресою: м. Дніпро, вул. Яскрава, 1;

- протоколом огляду від 23.03.2026 року з диском до нього, згідно якого проведено огляд DVD-R диску, який було вилучено у потерпілого ОСОБА_6 , з записом з камери відеоспостереження, що розташована на електричній опорі за адресою: м. Дніпро, вул. Яскрава, 1;

- речовими доказами, визнаними по кримінальному провадженню.

Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/105-26/2441-ТВ від 13.03.2026 року, ринкова вартість ноутбуку торгової марки "Apple" лінійки "MacBook Air13 М3", моделі "А3113" (8Gb/256Gb) станом на 05.03.2026 року становила 32579.72 гривень.

Згідно висновку судової трасологічної експертизи №СЕ-19/104-26/10690-Д від 25.03.2026 року, слід пальця руки розмірами 18x48 мм, відкопійований на липкій стрічці розмірами 54x20 мм, вилучений в ході проведення огляду за адресою: м. Дніпро, вул. Дебальцівська, буд. 21, з поверхні ноутбуку, придатний для ідентифікації за ним особи.

Слід пальця руки розмірами 10x14 мм, відкопійований на липкій стрічці розмірами 38x18 мм, вилучений там же, для ідентифікації за ним особи непридатний.

Слід пальця руки розмірами 18x48 мм, відкопійований на липкій стрічці розмірами 54x20 мм, вилучений в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_6 , з поверхні ноутбуку, залишений безіменним пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно висновку судової трасологічної експертизи №СЕ-19/104-26/10691-Д від 25.03.2026 року, сліди папілярних узорів рук розмірами 17x40 мм, 19x43 мм, відкопійовані на дві липкі стрічки, вилучені в ході проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_5 , з поверхні кришки багажника транспортного засобу, придатні для ідентифікації за ним особи (осіб), що їх залишила (залишили).

Слід папілярного узору пальця руки, розмірами 17x40 мм, вилучений в ході проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_5 , з поверхні кришки багажника транспортного засобу, залишений, середнім пальцем правої руки, особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; слід папілярного узору пальця руки, розмірами 19x43 мм, вилучений в ході проведення огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_5 , з поверхні кришки багажника транспортного засобу, залишений, середнім пальцем лівої руки, особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначені докази винності обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень є такими, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані в порядку, передбаченому Конституцією та КПК України.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 185 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, а також особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є особою раніше судимою, за місцем несення військової служби характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До обставини, що пом`якшує покарання відповідно до статті 66 КК України суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання судом не встановлено.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вироком Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області був засуджений за ч. 1 ст. 391, ст. 71 КК України до 2 років 4 місяців позбавлення волі, ухвалою Софіївського районнго суду Дніпропетровської області звільнений умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 14 днів,для проходження військової служби за контрактом на підставі ст. 81-1 КК України, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідним призначити йому покарання за правилами ст. 71 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення строком на п`ять років;

- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років і п`ять місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю злочинів, обравши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначив покарання, у виді позбавлення волі строком на п`ять років і п`ять місяців.

У відповідності до ст. 71 КК України ОСОБА_3 призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23.01.2024 року, у виді одного місяця позбавлення волі, остаточно визначив до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років і шість місяців;

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 23 березня 2026 року залишив незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави кошти витрачені за рахунок проведення експертних досліджень у розмірі 2228,50 гривень, 1337,10 гривень, 2674,20 гривень.

Речові докази - ноутбук марки "Apple" "MacBook Air13", сірого кольору, блок живлення білого кольору, кабель живлення, портативний принтер чорного кольору, що знаходять на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 , залишити потерпілому, як власнику.

Речовий доказ - диск з відеозаписом, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Речові докази - сліди п/в, які відкопійовані на 2 л/с - знищити.

Вирок може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вироку, у той же строк з дня вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча ОСОБА_1