Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №213/2401/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2401/26

Номер провадження 3/213/817/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Алексєєв О.В., за участі секретаря судового засідання Бабейкіної Н.О., захисника ОСОБА_1 - адвоката Янковського В.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №674475 від 24.05.2026, ОСОБА_1 24.05.2026 о 16.20 по пр. Перемоги, буд. 42, в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, керував транспортним засобом Land Rover FreeLander, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі лікарні КНЗ "ДБКЛНП" у встановленому законом порядку у лікаря - нарколога відмовився.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч.1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В порядку ст. 268 КУпАП справу розглянуто без його участі.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Янковський В.А. надав клопотання про закриття адміністративного провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адімністративного правопорушення, яке передбачено ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що відомості, які зазначені в протоколі не відповідають дійсності. Працівниками поліції не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також у медичному закладі, що підверджують відеозаписи, відповідно ОСОБА_1 не надавав відмову пройти такий огляд. В рапорті також не зазначено про те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння та відмову від його проходження. Вказує, що відеозапис не є повним, що свідчить про порушення безперервності відеозйомки. У направленні на огляд та роз`ясненні про відсторонення від права керування транспортним засобом від 24.05.2026 відсутній підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його не ознайомлення з цими документами. Вказані документи могли бути складені у службовому кабінеті поліції при формування адміністративної справи. Вказує, що протокол був складений з істотними порушеннями ст.256 КУпАП.

В судовому засіданні захисник Янковський В.А. підтримав позицію, викладену у вказаному вище клопотанні, зазначив, що на відео не зафіксовано, що поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, та факт відмови останнього від такого огляду. Окрім того, поліцейськими не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, та факт відмови останнього від такого огляду. В рапорті також не вказано про те, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння та відмову від його проходження. Факт сп`яніння ОСОБА_1 встановлено не було.

Вислухав захисника ОСОБА_1 - адвоката Янковського В.А., дослідив матеріали справи у їх сукупності, приходжу до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями п. 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як видно зі змісту ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності, зокрема, може бути притягнута особа, яка керує транспортним засобом та відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок встановлення стану сп`яніння особи, яка керує транспортним засобом, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/7350, відповідно до якої огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.3 розділу І вказаної інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6, п.7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).

У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи поліції.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом досліджено матеріали справи, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №674475 від 24.05.2026, направлення ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.05.2026, рапорт поліцейського від 24.05.2026, роз`яснення про відсторонення від права керування транспортним засобом від 24.05.2026, картку обліку адміністративного правопорушення, відеозапис. Інших доказів органами поліції надано не було.

Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису не видно, що поліцейськими висувалась до ОСОБА_1 вимога пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також не зафіксовано факт відмови останнього пройти такий огляд. Окрім того, всупереч вимогам ст.266 КУпАП, останньому у разі його відмови не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що є порушенням порядку проведення огляду на стан сп`яніння та тягне недійсність такого огляду, а відтак і відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.

Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Отже, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.130 КУпАП суду надано не було.

Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до висновку про відсутність поставленого у вину органом поліції у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі

п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 7, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284

КУпАП України,

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі за протоколом серії ЕПР 1 №674475 від 24.05.2026 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутню складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Алексєєв