Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №201/11671/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/11671/26

Провадження № 3/201/2264/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Денисенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, що надійшов з ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Азербайджан, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2026 року, близько 13 години 20 хвилин, за адресою: м. Дніпро, вул. Полігонна, 16, ОСОБА_1 здійснював торгівлю з рук харчовими товарами у невстановленому для цього місці, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 160 КУпАП.

На виконання вимог ст.ст. 268, 277, 277-2 КУпАП, щодо забезпечення явки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, судом здійснювались виклики ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 07 серпня 2026 року, 18 серпня 2026 року.

Однак, ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи до суду не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомляв. Постанова суду від 07 серпня 2026 року про привід ОСОБА_1 до суду не виконана.

З приводу цього суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005року у справі «Смірнова проти України»). Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (1989), сторона зобов`язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».

З огляду на вищевикладене, враховуючи ігнорування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, викликів до суду, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року за № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. В контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка поряд з практикою Європейського Суду з прав людини, є джерелом права в Україні, «розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника». Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідчать про недобросовісність наданих їй процесуальних прав, у вирішенні даного адміністративного протоколу, оскільки ОСОБА_1 жодного разу не з`явився до суду, станом розгляду справи не цікавився та до Соборного районного суд міста Дніпра не звертався.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе провести розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_1 з огляду на наступне.

Так, винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 166447 від 22 липня 2026 року, поясненнями ОСОБА_1 , протоколом огляду та вилучення з фото таблицею.

В свою чергу, ОСОБА_1 суду не надано достовірних доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та які б підтвердили його невинуватість у скоєнні правопорушення.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд також звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності ОСОБА_1 , ним підписаний, жодних зауважень на час його складання та підписання останній не висував. Крім того, ОСОБА_1 у письмових поясненнях свою вину визнав повністю.

Суд вважає, що у справі досить доказів, прямо передбачених ст. 251 КУпАП для повного, усебічного і об`єктивного розгляду справи, які вказують про винність ОСОБА_1 .

Крім того, як вбачається з протоколу огляду та вилучення від 22 липня 2026 року, майно, яке є предметом торгівлі, не вилучалося у зв`язку з відсутністю камери схову у ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Інших обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, судом не встановлено.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні даного правопорушення, обираючи йому вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує дані про його особу, ступінь громадської безпеки скоєного, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують вину, враховуючи його майновий стан, суд вважає, що з метою його виховання у дусі додержання законів України, а також попередження скоєння ним нових правопорушень слід застосувати до нього стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян без конфіскації предметів торгівлі.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір відповідно до ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33, ст. 40-1, ч.1 ст. 160, ст. 283, ст. 284, ст. 299 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 (одного) неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 17 (сімнадцять) гривень, без конфіскації предметів торгівлі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова буде направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.

Суддя О.С. Конопленко