Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №199/6913/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/6913/26

(3/199/1995/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

12.08.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

за участю: ОСОБА_1 та його захисника Бурі О.Є., потерпілої ОСОБА_2 та її представника Тимошенка Ю.Б.,

УСТАНОВИВ:

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення від 14.05.2026 слідує, що 14.05.2026 о 16:00 годині водій ОСОБА_1 у місті Дніпрі по вул. Моторна, 146, керуючи транспортним засобом «Hyundai Kona», н.з. НОМЕР_1 , при виявленні перешкоди для руху, яку об`єктивно був спроможний виявити у вигляді транспортного засобу «Mitsubishi Lancer», НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка рухалась попереду, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки та скоїв зіткнення з транспортним засобом, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення водію ОСОБА_1 ставиться у вину порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнав та пояснив, що він 14.05.2026 близько 16:00 години рухався на транспортному засобі «Hyundai Kona», н.з. НОМЕР_1 по вул. Моторна зі сторони вул. Гуртова в напрямку вул. Арсенальна. Після перехрестя вул. Моторна та пров. Дмитренка водій автомобіля «Mitsubishi Lancer», НОМЕР_2 , виїжджаючи з пров. Дмитренка, не впевнилась в безпеці руху та здійснила виїзд на вул. Моторна, на попереджувальні сигнали не реагувала, продовжила виїзд перед ним, не надавши йому пріоритет. Автомобіль «Mitsubishi Lancer», НОМЕР_2 , він побачив заздалегідь та, не змінюючи швидкість, рухався у своєму напрямку, оскільки думав, що вона йому надасть пріоритет, але в останній момент вона виїхала на його смугу, створивши аварійну ситуацію. Перед зіткненням він здійснив екстрене гальмування.

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Так, з огляду на фабулу протоколу про адміністративне правопорушення, водій ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з підстав порушення ним п. 12.3 Правил дорожнього руху.

На підтвердження вини ОСОБА_1 працівником поліції до справи долучено:

- протокол про адміністративне правопорушення, в якому викладена суть адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП;

- схема місця дорожньо-транспортної пригоди, якою зафіксовано наслідки зіткнення транспортних засобів, зафіксовано орієнтири, місце-розташування транспортних засобів, їх напрямок руху;

- письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також свідка ОСОБА_3 .

Зокрема, допитана в суді потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона 14.05.2026 близько 16:00 години керувала транспортним засобом «Mitsubishi Lancer», НОМЕР_2 , виїжджала з пров. Дмитренка на вул. Моторна в напрямку вул. Арсенальна. Спочатку вона зупинилась перед перехрестям, надала дорогу транспортним засобам, що їхали по вул. Моторна. Далі, побачивши, що інших автомобілів не має, почала рух. У той момент, коли вона вже виїхала на вул. Моторна, відчула удар в задню частину її автомобіля. До зіткнення вона проїхала 20-30 метрів.

Свідок ОСОБА_3 пояснив в суді про те, що він 14.05.2026 близько 16:00 години у місті Дніпрі на перехресті вул. Моторна та пров. Дмитренка перебував в якості пасажира в автомобілі «Рено Трафік». Зокрема, виїжджаючи з пров. Дмитренка, автомобіль «Hyundai Kona», рухаючись на великій швидкості, не менше 100 км/год, ледь не допустив зіткнення з їх автомобілем, після чого, уходячи від зіткнення, він врізався в автомобіль «Mitsubishi Lancer».

У відповідності до Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками. Також Пленум ВСУ зазначив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Приймаючи до уваги те, що кожен з водіїв наполягав на своїй версії механізму дорожньо-транспортної пригоди, враховуючи невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою судді від 09.06.2026 по справі призначалася судова автотехнічна експертиза, проведення якої доручалося Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

За наслідком проведення судової автотехнічної експертизи складено висновок експерта від 30.07.2026 за № КСЕ-19/104-26/22879 за експертною спеціальністю 10.1 (експертиза обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод). Згідно висновку експерта в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Hyundai Kona», н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 (б) Правил дорожнього руху. Встановити, чи мав (не мав) водій ОСОБА_1 технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer» на даному етапі дослідження не надається можливим, оскільки в постанові суду та матеріалах справи відсутнє значення відстані, на якій перебував автомобіль «Hyundai Kona» від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки для руху його водію (в момент об`єктивної можливості у водія ОСОБА_1 виявити автомобіль «Mitsubishi Lancer» за-за габаритів автомобіля «Рено Трафік»), а встановити дану відстань відповідно до наданого на дослідження відеофайл не надається можливим, так як об`єктив камери, яким зафіксована відеограма, розташований в районі переднього пасажирського сидіння і вказати в який саме момент водій ОСОБА_1 міг виявити автомобіль «Mitsubishi Lancer» не надається можливим. Відповісти на питання, відповідали чи ні дії водія ОСОБА_1 , в даній дорожній обстановці, вимогам Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному зв`язку з даною пригодою, на даному етапі дослідження не надається можливим, оскільки на надається можливим встановити чи мав (не мав) водій ОСОБА_1 технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer».

За таких обставин слід зазначити, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011), «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016), «Гайдашевський проти України» (рішення від 06.02.2025, справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП), суддя під час розгляду справ за КУпАП не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому нормами КУпАП не передбачено проведення таких процесуальних дій, як слідчий експеримент чи відтворення обстановки і обставин події, відповідно суддя під час розгляду справи не можу усунути неповноту збору Національною поліцією доказів, зокрема таких вихідних даних, про які зазначено у висновку експерта: значення відстані, на якій перебував автомобіль «Hyundai Kona» від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки для руху його водію (в момент об`єктивної можливості у водія ОСОБА_1 виявити автомобіль «Mitsubishi Lancer» за-за габаритів автомобіля «Рено Трафік»), без яких судовий експерт не зміг відповісти на питання № 3 та № 4, що ставилися перед ним суддею в постанові від 09.06.2026 щодо ОСОБА_1 і які мають суттєве значення для висновків у справі, оскільки стосуються причинно-наслідкового характеру дій водія ОСОБА_1 з наслідками у вигляді зіткнення транспортних засобів.

У зв`язку з цим суддя вважає, що механізм розвитку ДТП, викладений потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 , є таким, що не знайшов свого підтвердження, про що свідчить висновок експерта від 30.07.2026 за № КСЕ-19/104-26/22879.

Також слід зазначити, що долучений до справи відеозапис моменту зіткнення транспортних засобів, не усуває неповноту збору адміністративного матеріалу, оскільки об`єктив камери, яким зафіксована відеограма, не зафіксував момент, коли водій ОСОБА_1 міг виявити автомобіль «Mitsubishi Lancer».

За таких обставин слід зауважити, що протокол про адміністративне правопорушення та схема місця дорожньо-транспортної пригоди з фото-таблицею до неї за своїм змістом не спростовують висновків судді, враховуючи те, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди лише зафіксувала об`єкти на ділянці дороги, місце зіткнення транспортних засобів із зазначенням прив`язки до місцевості та інші відомості технічного характеру.

Крім того, необхідно враховувати те, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає як юридичний документ (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення (ст. 254 і 255 КУпАП).

Проте протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП без наявності доказів, які б підтверджували наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням п. 12.3 Правил дорожнього руху, що інкриміновано ОСОБА_1 та наслідками у вигляді зіткнення транспортних засобів, не може бути єдиною підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, враховуючи те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення (зокрема, не зібрано необхідних вихідних даних щодо обставин, за яких сталася ДТП), що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, як зазначено вище, обов`язок щодо збирання доказів, як про це зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Тобто суддя у відповідності до ст. 252 КУпАП лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю та не може збирати за власною ініціативою докази на підтвердження вини особо, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

За таких обставин вважаю, що досліджені в судовому засіданні докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не доводять той факт, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, які б перебували у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно приписів ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки справа про адміністративне правопорушення не містить належних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в діях водія ОСОБА_1 , а ті докази, що є в матеріалах справи, не підтверджують факт порушення даним водієм вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, що б перебувало в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, відповідно провадження по справі на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП необхідно закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: В.О.Лисенко