Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №309/3205/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3205/26

Провадження № 1-кс/309/387/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУ НП України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026071050000432 від 18.08.2026 року щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, перебуваючого на посаді курсанта 4 механізованого взводу 7-ї начальної механізованої роти 2-го начального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.

Підозрюваний ОСОБА_4 доставлений в судове засідання 20.08.2026 року о 15 год. 00 хв.

Клопотання вмотивовано тим, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , призваний за мобілізацією на особливий період 25.04.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 , 08.06.2026 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , після чого 15.08.2026 був затриманий працівниками прикордонної служби при спробі незаконного перетину державного кордону України на околиці АДРЕСА_3 .

Так, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, та перебуваючи на посаді курсанта 4 механізованого взводу 7 навчальної механізованої роти 2 навчального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою ухилення від проходження військової служби, без дозволу командування частини, в умовах воєнного часу, 08.06.2026 року самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 , яка розташована у АДРЕСА_4 , та був відсутній без поважних причин на військовій службі, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, переховуючись у невстановленому досудовим розслідування місці, до його затримання 18.08.2026 працівниками Хустського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Закарпатській області, року, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

18 серпня 2026 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

18 серпня 2026 року о 16:45 год. ОСОБА_4 , було затримано за адресою АДРЕСА_5 у приміщенні Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області відповідно до ч.1 п.6 ст.615 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: повідомленням НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України, службовим розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, допитами свідків та іншими матеріалами в сукупності.

Так, у період з 08.06.2026 по 18.08.2026, а саме до моменту його затримання, ОСОБА_4 в розташування військової частини не повернувся до правоохоронних органів та інших державних установ щодо приналежності до проходження військової служби не звертався.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України, передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування зазначає що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

15.08.2026 року ОСОБА_4 був затриманий працівниками прикордонної служби на околиці с. Яблунівка Хустського району, при спробі незаконного перетину державного кордону України, що підтверджується протоколом про адміністративне затримання та допитами свідків, що свідчить про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, може стати підставою повторної спроби незаконного перетину державного кордону України з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Так, Указом Президента України оголошено військовий стан та на території України ведуться бойові дії, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину в умовах військового стану, не дивлячись на проходження військової служби, може переховуватись, в тому числі, на території тимчасово непідконтрольній українській владі та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску через державний кордон України.

Окрім іншого, ОСОБА_4 являється спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення – військовослужбовцем, а відтак обрання йому судом запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, домашнього арешту та застави створить передумови до вчинення ОСОБА_4 нового тотожного кримінального правопорушення, пов`язаного з ухилення від проходження військової служби.

Таким чином, на думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Також, п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, у сторони обвинувачення є всі підстави вважати, що особисте зобов`язання, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання вказаним ризикам порівняно із триманням під вартою, і не забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, що в подальшому може призвести до не виконання завдань кримінального судочинства

У судовому засіданні в режимі відеоконференції прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав наведених в ньому, та просив його задовольнити з метою подальшого забезпечення можливості розслідування даного злочину та для запобігання ризиків, які наведені слідчим, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні у режимі відеоконференції заперечив проти задоволення клопотання та просив обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

Вивчивши матеріали клопотання, з`ясувавши думку прокурора, заслухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника, приходжу до наступних висновків.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, військовослужбовець, перебуває на посаді курсанта 4 механізованого взводу 7-ї начальної механізованої роти 2-го начального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимий.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим у даному клопотанні подано докази вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання вбачається, що гр. ОСОБА_4 у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а тому він набув процесуального статусу підозрюваного у межах даного провадження.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405,407,408,429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

З огляду на положення ч.8 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408,429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо дійде висновку, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Матеріалами клопотання стверджується вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у можливості вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, наявні ризики, визначені ст.177 КПК України - реальна можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, чим підтверджується наявність ризику, передбаченого ч.1 п.1 ст.177 КПК України; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом неявки до органу досудового розслідування, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється, оскільки підозрюваний самовільно, без дозволу начальника не прибув до місця проходження служби, чим підтверджується наявність ризику, передбаченого ч.1 п.5 ст.177 КПК України, враховуючи положення ч. 8 ст. 176 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно протоколу затримання ОСОБА_4 затримано о 18.15 год. 18 серпня 2026 року, тому строк тримання під вартою слід обчислювати з вказаної дати та години.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Отже, зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, розмір застави у даному кримінальному провадженні, на підставі ч.4 ст.183 КПК України, не визначається.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУ НП України в Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026071050000432 від 18.08.2026 року щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, перебуваючого на посаді курсанта 4 механізованого взводу 7-ї начальної механізованої роти 2-го начального механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України- задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 16 жовтня 2026 року включно.

Початок строку тримання під вартою рахувати з дня його затримання – 18 год. 15 хв. 18 серпня 2026 року.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя не визначає ОСОБА_4 розмір застави, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: ОСОБА_1