Вирок від 19 серпня 2026 р. у справі №204/10188/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/10188/26

Провадження № 1-кп/204/1038/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року м. Дніпро

Чечелівського районного суду міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні у м. Дніпро за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 42026042000000147, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, не одруженого, працевлаштованого ТОВ «Нова Пошта» на посаді вантажника, на утриманні нікого не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01 серпня 2026 року близько 19 години 00 хвилин, знаходячись біля під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_2 , де у останнього на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків із його знайомим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на завдання удару потерпілому.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на завдання удару, ОСОБА_3 , знаходячись у зазначений час та у зазначеному місці, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на завдання удару, діючи умисно, перебуваючи навпроти потерпілого ОСОБА_4 , долонею правої руки наніс один удар в область лівої сторони обличчя, внаслідок чого потерпілий відчув різкий фізичний біль.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно наніс удар, який завдав фізичного болю потерпілому ОСОБА_4 та не спричинив тілесних ушкоджень.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, кваліфіковано за ч. 1 ст. 126 КК України.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності його захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Також, до обвинувального акта була додана письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , відповідно до якої він не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа 1 глави 30 КПК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Встановлені органом досудового розслідування обставини в даному кримінальному провадженні не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є проступком, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, працевлаштованого, не одруженого, на утриманні нікого не має, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 126 КК України у вигляді штрафу.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 покарання у вигляді громадських робіт або виправних робіт не буде відповідати тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.

Підстав для призначення обвинуваченій покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази:

- СD-R диск марки hp, 52x, 700 mb, 80 min, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Чечелівський районний суд міста Дніпра, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1