Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №320/35245/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/35245/24 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Карпушової О.В., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" № 8526 від 08.02.2024, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області" № 8526 від 08.02.2024, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11. 2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 8526 від 08.02.2024, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки № 8526 від 08.02.2024, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області", з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням фактично проведених виплат.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.

До Київського окружного адміністративного суду 13.02.2026 надійшла заява представника позивача про зміну способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі № 320/35245/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.09.2023 по день проведення перерахунку, в сумі 325 888,85 грн.

Заява мотивована тим, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року залишається невиконаним відповідачем.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року заяву представника позивача про зміну порядку виконання судового рішення задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі № 320/35245/24 шляхом із:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки № 8526 від 08.02.2024, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області", з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням фактично проведених виплат." на:

"Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 325 888, 85 (триста двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень вісімдесят п`ять копійок).".

Так, задовольняючи вищевказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом як на дату звернення представника позивача до суду із заявою про зміну порядку виконання судового рішення, так і на день її розгляду судом, відповідачем не забезпечено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року у справі № 320/35245/24 протягом більше ніж двох місяців з моменту набрання ним законної сили, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої представником позивача заяви.

Не погодившись з ухвалою суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити заявнику у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу про зміну порядку та способу виконання рішення суду шляхом стягнення з управління конкретної суми, фактично змінив саме судове рішення, що є неприпустимим.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 та від 19.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно частини другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, з 19.12.2024 приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".

Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року, яке набрало законної сили 16.08.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки № 8526 від 08.02.2024, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву та Київській області", з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з урахуванням фактично проведених виплат.

Згідно наданого ГУ ПФУ у Київській області розрахунку від 13.10.25 на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою сума доплати на виконання рішення суду у справі №320/35245/24 складає 326 450,90 грн (а.с.44).

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 19.01.2025 №1000-0202-8/8241, пенсійним органом повідомлено, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 нарахована доплата за період з 01.09.2023 по 31.10.2025 становить 326 450,90 грн. Із загальної суми нарахованої доплати на виконання рішення суду частину виплачено у 2025 році, а саме: 31.10.2025 - 187,35 грн; 27.11.2025 - 187,35 грн; 31.12.2025 - 187,35 грн. Наступна виплата буде здійснена в межах відповідного фінансового ресурсу, визначеного у бюджеті на 2026 рік. Таким чином, невиплаченою залишається нарахована заборгованість у розмірі 325 888,85 грн.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі №320/35245/24 на даний час відповідачем повністю не виконано.

Відтак, враховуючи імперативні вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що з дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох місяців, тоді як заборгованість у розмірі 325 888,85 грн нарахована на виконання судового рішення, позивачу не сплачена, тому наявні підстави для зміни способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 по справі №320/35245/24 та встановлення способу виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 325 888, 85 (триста двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень вісімдесят п`ять копійок).

Колегія суддів зазначає, що зазначені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України, принципу верховенства права. Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 по справі №320/35245/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 325 888, 85 (триста двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень вісімдесят п`ять копійок).

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 14, 242-244, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі №320/35245/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді О.В.Карпушова

В.Ю.Ключкович