Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №496/3376/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3376/26

Провадження № 3/496/1410/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військового, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

20.04.2026 року ОСОБА_1 о 01:15 годин траса Київ-Одеса, 452 км, керував транспортним засобом «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (нечітка мова, нечітка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі та на місці зупинки пройти тест на газоаналізатор Драгер, відмовився під відеозапис.

Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце i час розгляду справи, i, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом був здійснений виклик ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 20.05.2026 року.

19.05.2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, згідно якої останній повідомив суд, що не може з`явитися у судове засідання, у зв`язку з тим, що він перебуває на військовій службі, тому просив зупинити провадження по справі.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі та відкладено розгляд справи на 14.07.2026 року.

25.05.2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, так як приймає участь у бойових діях, також просив розстрочити виконання постанови в частині накладення штрафу строком на 6 місяців у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

До судового засідання ОСОБА_1 не з`явився, відтак, суд не вбачає підстав для відкладення слухання справи і вважає можливим здійснити судовий розгляд у відсутності ОСОБА_1 з урахуванням його заяви та на підставі наявних у матеріалах доказів.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645237 від 20.04.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та дослідженим відеозаписом, згідно якого встановлено факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі та продуття приладу на місці зупинки транспортного засобу.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Як вбачається з довідки старшого інспектора ВААП УПП в Одеській області Саютіна І. про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія українського зразка.

Санкція частини 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність інших осіб за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а тому суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

Крім того, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено одне з додаткових адміністративних стягнень - позбавлення права керування транспортними засобами.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 702/301/20 суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення, також згіднороз`яснень Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного суду, що містяться у листі №718/0/158-25 від 04.12.2025 року, позбавлення права керування транспортним засобом, в тому числі за статтею 130 КУпАП, є додатковим обов`язковим стягненням. Положення щодо позбавлення права керування транспортним засобом є імперативним, і таке стягнення має бути застосовано безальтернативно, незалежно від наявності у особи посвідчення водія.

Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, а також, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які перебувають з ознаками стану алкогольного сп`яніння та їх відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння прирівнюється до керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, передбачених ст. ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено, а тому з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень, суд вважає, що достатнім видом адміністративного стягнення для нього є штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.

При цьому, ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору, так як відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Що стосується вимоги про розстрочку виконання постанови в частині накладення штрафу строком на 6 місяців у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, то підстав для її задоволення не має на теперішній час, оскільки суду не було надано належних та допустимих доказів скрутного матеріального становища (довідка про заробітну плату тощо).

Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-284, 287-288 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору.

На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.М. Горяєв