Постанова від 10 серпня 2026 р. у справі №522/13095/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/819/26

Справа № 522/13095/24

Головуючий у першій інстанції Федчишена Т. Ю.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Соболєвої Р.М.,

учасники справи: позивач – Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі», відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» в особі свого представника Борисенко Світлани Василівни

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2025 року, ухвалене Приморським районним судом м. Одеси, у складі: судді Федчишеної Т.Ю. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2024 року позивач АТ «ДТЕК Одеські електромережі» в особі свого представника Борисенко Світлани Василівни звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому із посиланням як на правове обґрунтування своїх вимог на положення ст. 11, 14, 15, 16, 19, 509, 525, 610, 611, 623, 625, 633, 634, 641, 642, 714 ЦК України, ст. 2, 4, 58, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) просив стягнути на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» з відповідача ОСОБА_1 вартість не облікованої електричної енергії в розмірі 93293,72 грн.

Позов мотивував тим, що 31.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , представниками позивача було зафіксовано порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ), пунктів 1.2.1, п. 2.1.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ – самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл, передачу, постачання електричної енергії до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від дооблікової мережі до квартири. Для виявлення місця підключення було використано індикатор прихованої проводки.

На підставі виявлених порушень у присутності споживача Циркунова В. М., за участі енергетика КП «ЖКС «Порто-Франківський» Ківеряна Ю. М., складено акт про порушення № 8009928 від 31.07.2023, споживач ОСОБА_1 від підпису в акті відмовився, що засвідчено актом головного енергетика ОСОБА_2 . Відповідачу було направлено повідомлення про запрошення на засідання комісії на 07.09.2023.

На засідання комісії 07.09.2023 Циркунов В. М. не з`явився, комісією розглянуто акт № 8009928 від 31.07.2023 та прийнято рішення про проведення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії. Обсяг необлікованої енергії склав 14 457 кВт/год на суму 93293,72 грн.

Позивач повідомляє, що між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та ОСОБА_1 на дату перевірки 31.07.2023 та на дату прийняття рішення 07.09.2023 про нарахування по акту, за адресою: АДРЕСА_1 , були відсутні договірні відносини.

Враховуючи, що відповідачем указана сума добровільно не сплачена, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 93293,72 грн у відшкодування вартості необлікованої електричної енергії (а.с. 1-11).

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2025 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії – відмовлено (а.с. 71-75).

В апеляційній скарзі позивач АТ «ДТЕК Одеські електромережі» в особі свого представника Борисенко Світлани Василівни просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20.08.2025 та направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Доводами апеляційної скарги є те, що акт про порушення № 8009928 від 31.07.2023 є належним та допустимим доказом виявленого порушення ПРРЕЕ та підтверджує факт порушенням споживачем ПРРЕЕ, а саме - самовільне підключення без наявності відповідних договорів. Отже, комісією було здійснено розрахунок саме на підставі складеного акту про порушення та відповідно до вимог пп.7 п.8.4.2 ПРРЕЕ, п.8.4.8 пп.4, саме за самовільне підключення до електричної мережі без укладення відповідних договорів з оператором системи. Попри наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, тим самим звільнив відповідача за фактом виявлення «очевидного» порушення від відповідальності.

Стосовно доказів, що споживачем за адресою: АДРЕСА_1 , при відсутності договірних відносин та відсутності відкритого особового рахунку є ОСОБА_1 , скаржник зазначив, що акт № 8009928 складено саме в присутності ОСОБА_1 , який надав доступ для перевірки та документи що посвідчують його особу, та відмовився від підпису, а відмова від підпису засвідчена незаінтересованою особою в особі головного енергетика ОСОБА_2 . Однак судом при ухвалення рішення не надано належної оцінки як доказу акту про порушення, складеному 31.07.2023.

Що стосується відсутності реєстрації та відсутності зареєстрованого права власності, де було складено акт про порушення по АДРЕСА_1 , та не заявлення позивачем клопотань про витребування доказів скаржник зазначив, що, подаючи позовну заяву саме до Приморського районного суду м. Одеси, позивач обґрунтував у своїй позовній заяві вибір суду, до якого подано позов, та надав докази на підтвердження певного факту, а саме акт про порушення, який було складено в присутності відповідача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, враховуючи, що зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція (підсудність) Приморського районного суду м. Одеси, та із доданих до позовної заяви доказів не можливо застосувати правила альтернативної підсудності, визначені ст. 28 ЦПК України, враховуючи недопустимість порушення правил щодо територіальної підсудності, позивач вважає за необхідне у відповідності до частини 9 статті 187 та на підставі пункту 1 частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України передати дану справу за підсудністю (а.с. 80-84).

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).

Ухвалами Одеського апеляційного суду (у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (суддя – доповідач), Лозко Ю.П., Сегеди С.М.) від 29.09.2025 та 20.10.2025 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження і призначено справу до розгляду на 17 березня 2026 року о 12:00 (а.с. 98-98зв., 102).

Судове засідання, яке призначено на 17 березня 2026 р. не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Назарової М.В. у відпустці. Розгляд справи відкладено на 11.08.2026 р. 11:45 год.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 здійснено заміну суддів Лозко Ю.П. та Сегеди С.М. на учасників постійно діючого складу колегії – суддів Кострицького В.В. та Коновалову В.А.

У судовому засіданні 11.08.2026 представник позивача АТ «ДТЕК Одеські електромережі» - Борисенко С.В. підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як судова повістка-повідомлення на 11.08.2026, що направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача ( АДРЕСА_2 (а.с. 51)) повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 115-116зв.) в судове засідання не з`явився.

Вказане в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції вставлено та матеріалами справи підтверджено, що 31.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» було зафіксовано порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ), пунктів 1.2.1, п. 2.1.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ – самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки без наявності відповідних договорів про розподіл, передачу, постачання електричної енергії до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від дооблікової мережі до квартири. Для виявлення місця підключення було використано індикатор прихованої проводки. Порушення продемонстровано споживачу.

На підставі виявлених порушень складено акт про порушення № 8009928 від 31.07.2023 (а.с. 12).

В графі «за участі споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт)» акту № 8009928 від 31.07.2023 зазначено – в присутності ОСОБА_1 .

В акті також зазначено, що ОСОБА_1 від підпису акту відмовився, відмову засвідчено головним енергетиком Ківеряном Ю. М. (а.с. 12зв.)

10.08.2023 АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на ім`я ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_3 ) направлено повідомлення та запрошено на засідання комісії з розгляду акта про порушення на 07.09.2023 (а.с. 16).

Протоколом № 102/1 від 07.09.2023 засідання комісії з розгляду акту про порушення № 8009928 від 31.07.2023 прийнято рішення про проведення нарахування, згідно з п. 8.4.2 пп.7 та за формулою № 8 пункту 8.4.13, п. 8.4.7 за період з 31.07.2022 по 31.07.2023 та визначено, що всього до сплати підлягає за 14 457 кВт/год необлікованої електроенергії у розмірі 93 293,72 грн (а.с. 13).

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що споживачем за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Як слідує з матеріалів справи, договірні відносини між позивачем та ОСОБА_1 на дату перевірки 31.07.2023 та на дату прийняття рішення 07.09.2023 про нарахування по акту за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

Особовий рахунок за вказаною адресою відсутній.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , тобто не зареєстрований за адресою, за якою позивачем нараховано вартість необлікованої електричної енергії.

Матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак позивачем не доведено, що ОСОБА_1 є особою, яка повинна відповідати за даним позовом.

Представником позивача клопотань, зокрема про витребування доказів, не заявлялося.

На підставі викладеного, оскільки позивачем не доведено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , або користувачем послуг, що надаються позивачем за вказаною адресою, у задоволенні позову суд першої інстанції відмовив за недоведеністю.

Переглядаючи оскаржуване рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний:

1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;

4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

7) допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором;

13) інформувати виконавця комунальних послуг, управителя про відновлення об`єкта нерухомого майна, що був пошкоджений.

Згідно з п. 130 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

За п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Згідно з п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі- ПРРЕЕ) передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Відповідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає, що споживачем за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Частинами 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

За ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 та ст. 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

На підставі правочинів також набуваються і речові права на чуже майно.

Судом першої інстанції встановлено і вказане не заперечується позивачем, що договірні відносини між позивачем та ОСОБА_1 на дату перевірки 31.07.2023 та на дату прийняття рішення 07.09.2023 про нарахування по акту за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Особовий рахунок за зазначеною адресою не облікується ні за ОСОБА_1 , ні за будь-якою іншою особою.

Заявляючи вимоги до ОСОБА_1 і визначаючи його належним відповідачем у справі та уособлюючи його як споживача послуг з постачання електричної енергії, позивач не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 на відповідній законній підставі володіє, користується та/або має правомочність розпоряджатися майном, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим несе, зокрема, і обов`язок щодо належного утримання зазначеного майна, сплати комунальних послуг (в тому числі за постачання електричної енергії) та недопущення безоблікового споживання електричної енергії.

Вказаного також не спростовують і доводи апеляційної скарги про те, що акт № 8009928 складено саме в присутності ОСОБА_1 , який надав доступ для перевірки та документи що посвідчують його особу, та відмовився від підпису, а відмова від підпису засвідчена незаінтересованою особою в особі головного енергетика ОСОБА_2 .

Так, в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують графічне зображення (п. 8.2.5 ПРРЕЕ).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Оскільки за змістом Акту про порушення № 8009928 від 31.07.2023 присутній під час складення акту ОСОБА_1 від підпису відмовився, але було встановлено його особу, що слідує зі змісті акту, то позивачем мало бути виконано наведені вимоги закону та залучено до складення акту не лише більше одного уповноваженого представника оператора системи, а також відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення має бути підтверджено відеозйомкою.

Вказані докази відеозйомки, на які міститься посилання в акті, до позовної заяви не долучено, суду не надано, про їх надання позивачем, в розпорядженні якого має бути вказаний доказ, клопотання суду не заявлено.

Додані до позовної заяви фотодокази не можуть підміняти собою належного та допустимого доказу - відеозйомки - у розумінні вимог ст. 77, 78 ЦПК України.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про недоведеність заявлених позивачем вимог, зокрема, із тих підстав, що, будучи ініціатором даного судового процесу, позивач, який наділений широким спектром процесуальних прав, не заявляв клопотань про витребування доказів задля підтвердження правильного визначення суб`єктного складу учасників спору, а відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зазначеним процесуальним правом сторона позивача не скористалася і під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

А тому, за умови недоведеності позивачем того, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 або користувачем послуг, що надаються позивачем за вказаною адресою, а також ненадання позивачем вищезазначених доказів судом зроблено цілком слушний висновок про необґрунтованість позовних вимог про обов`язок такої особи відповідати за шкоду, завдану позивачу необлікованим споживанням електроенергії, а доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права не спростовують наведеного.

Щодо посилання скаржника на те, що зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться на території, на яку не поширюється юрисдикція (підсудність) Приморського районного суду м. Одеси, у зв`язку з чим просив передати справу до іншого суду за підсудність, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Частиною 2 ст. 378 ЦПК України визначено, що справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача із відповідним клопотанням під час розгляду справи судом першої інстанції і поважності причин не заявлення такого в апеляційній скарзі не наводив, хоча долучав до позовної заяви копію паспорта відповідача та зазначав його адресу, з огляду на що підстави для застосування ч. 1 ст. 378 ЦПК України як обов`язкової процесуальної умови для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Отже, суд першої інстанції вірно визначився із характером правовідносин сторін, дав їм належну правову оцінку та застосував відповідні норми права, вірно витлумачивши їх у світлі виниклих спірних правовідносин сторін та ухвалив законне та обґрунтоване рішення, вірно оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, а помилкові доводи апеляційної скарги цих висновків не спростували.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» в особі свого представника Борисенко Світлани Василівни залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.А. Коновалова

В.В. Кострицький