Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №127/26387/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26387/26

Провадження 3/127/5183/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

21.07.2026 ПОГ СВГ ВП № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькі області капітаном поліції Кравчуком В.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144282. З даного протоколу вбачається, що «22.06.2026 близько 18 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме нецензурно виражалась в її сторону, а також потягнула її за волосся, чим своїми діями порушила громадський порядок та спокій», тим самим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнала та повідомила, що між нею та ОСОБА_2 дійсно стався конфлікт, який спровокувала саме остання. Конфліктні ситуації та погрози з боку ОСОБА_2 виникають між ними досить давно. Крім того, ОСОБА_1 повідомила, що дійсно вхопила ОСОБА_2 за волосся, однак лише з метою самозахисту. Щодо застосування нецензурної лайки ОСОБА_1 заперечила.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Дремлюх О.М. підтримав подані ним клопотання про виклик в судове засідання свідків та закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, адже конфліктна ситуація не передбачена диспозицією ст. 173 КУпАП, а дії ОСОБА_1 не були дрібним хуліганством.

Потерпіла ОСОБА_2 заперечувала щодо задоволення клопотань захисника ОСОБА_1 – адвоката Дремлюха О.М., підтримала подані нею 18.08.2026 письмові пояснення та підтвердила викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини. Крім того ОСОБА_2 повідомила, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 було завдано шкоду її здоров`ю, а саме струс мозку та забій голови, на підтвердження чого надала виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 22.06.2026, видану КНП «Друге Вінницьке територіальне медичне об`єднання» та результати діагностики ТОВ «Скай Лайт» (Нейромед) від 27.06.2026. ОСОБА_2 вказала, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу здійснює відносно неї дії, які сприймаються як переслідування та психологічний тиск. Також ОСОБА_2 просила суд приєднати до матеріалів справи письмові пояснення свідків події ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також відеозапис на якому зафіксовано вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій відносно неї.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Дремлюх О.М. щодо задоволення клопотань ОСОБА_2 заперечував.

Заслухавши клопотання учасників справи та їх пояснення, судом було постановлено приєднати до матеріалів справи подані ОСОБА_2 разом із клопотанням від 18.08.2026 докази по справі і викликати в судове засідання в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Свідок ОСОБА_6 повідомила, що є сусідкою ОСОБА_1 . Зазначила, що вийшла на вулицю почувши плач дитини та побачила, як ОСОБА_1 тримає невідому їй особу жіночої статі (в судовому засіданні встановлено, що це була ОСОБА_2 ) за волосся. Водночас ОСОБА_6 зазначила, що не була свідком самого конфлікту, словесної перепалки.

Також у судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_5 , яка повідомила, що була свідком конфліктної ситуації між ОСОБА_1 , яка є її гарною знайомою, та ОСОБА_2 , у ході якої обидві виражались нецензурною лайкою в бік одна одної, кричали та сварились. Також ОСОБА_5 повідомила, що стала свідком того, як ОСОБА_1 вхопила ОСОБА_2 за волосся.

При оцінці показань свідків судом проаналізовано процес формування, збереження і передачі відомостей свідками.

Судом прийнято до уваги, що свідки надали покази, посилаючись на інформацію, якою володіють особисто, а не з чужих слів.

Суд зауважує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.

Показання свідків не суперечать матеріалам справи, а тому приймаються судом до уваги.

Водночас, щодо дослідження письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як показань свідків, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов`язаний з`явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

Надані суду письмові пояснення громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки вказані особи не були попереджені судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України, що нівелює процесуальний статус цих документів як доказів.

Норми КУпАП не передбачають фіксації показань свідків шляхом самостійного складання ними письмових пояснень та направлення їх до суду без особистої участі у засіданні. Крім того, суд позбавлений можливості встановити, що дані письмові пояснення складені саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за яких обставин складені ці пояснення (чи мав місце тиск, примушування тощо).

Отже, оскільки вказані письмові пояснення отримані поза межами встановленої законом процесуальної процедури, вони є недопустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, а тому суд відхиляє їх та не бере до уваги.

У ході судового засідання судом було досліджено відеозапис, знятий на мобільний телефон ОСОБА_2 , на якому зафіксовано фрагмент конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_1 визнала в засіданні, що дане відео дійсно було знято 22.06.2026 в ході подій, що досліджуються судом.

З вищевказаного відеозапису чітко вбачається вживання ОСОБА_1 нецензурної лексики в грубій формі й образливого вислову в бік ОСОБА_2 , що після дослідження даного відео не заперечувалось учасниками події.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Дремлюха О.М., потерпілої ОСОБА_2 , показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.06.2026 о 18 год. 30 хв. у м. Вінниця по вул. Молодіжна, біля будинку № 37, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт в ході якого, ОСОБА_1 висловлювалась нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 та схопила останню за волосся, внаслідок чого ОСОБА_2 отримала забійні садна м`яких тканин голови. ОСОБА_2 КНТ «Друге Вінницьке територіальне медичне об`єднання» було встановлено діагноз: «поверхнева травма інших частин голови, забій (S00.85)», що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою із медичної картки амбулаторного хворого від 22.06.2026.

При цьому, як вбачається із пояснень самої ОСОБА_1 , саме вона перша заговорила до ОСОБА_2 , з чого й почався конфлікт.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян – тягне за собою адміністративну відповідальність.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

За своїми об`єктивними та суб`єктивними ознаками дрібне хуліганство характеризується тим, що конкретна особа, усвідомлюючи, що її дії протиправні, а також те, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок, і, маючи прагнення до цього, нецензурно цинічно, огидно, брутально лається в громадських місцях, докучливо, зневажаючи честь і гідність інших людей, утискаючи їх волю у розв`язній манері ставиться до тих, хто її оточує, безпідставно порушує спокій громадян та здійснює інші антисоціальні дії.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце, яке характеризується своєю суспільною значущістю для задоволення культурних, ідеологічних, політичних, естетичних, економічних та інших інтересів багатьох людей, що передбачає вільний доступ і їх спільне використання необмеженою кількістю людей.

До громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.

Отже, під ознаки «громадське місце», окрім іншого, підпадають і вулиці.

Суб`єктивна сторона полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності іншої людини/людей.

Оцінюючи характер дій ОСОБА_1 суд зазначає, що висловлювання нецензурною лайкою у громадському місці в бік іншої особи - є проявом явної неповаги до суспільства, зокрема до ОСОБА_2 , зневажаючи при цьому честь і гідність людини, порушуючи спокій громадян, зокрема тих, які стали свідками цієї події, що становить об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Під час розгляду справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують тривалі неприязні стосунки, а зазначена подія стала наслідком міжособистісного конфлікту між вказаними особами. На переконання суду, у виникненні та ескалації цього тривалого побутового конфлікту наявна обопільна вина обох сторін. Навіть в ході судового засідання і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 демонстрували зневагу одна до одної, провокували чергові конфлікти.

Разом з тим, суд наголошує, що в межах даного судового засідання розглядається справа про адміністративне правопорушення виключно стосовно ОСОБА_1 . Суд не наділений повноваженнями надавати правову оцінку діям ОСОБА_2 щодо наявності чи відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідний протокол щодо неї перебуває на розгляді в іншого судді, про що повідомлено учасниками справи в судовому засіданні.

Наявність тривалих неприязних стосунків чи провокуюча поведінка іншої сторони конфлікту не звільняє особу від обов`язку дотримуватися публічного порядку та не виправдовує вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Отже, дії ОСОБА_1 за вищевказаним фактом охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

Таким чином, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , її захисника – адвоката Дремлюха О.М., потерпілої ОСОБА_2 , показання свідків та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов до переконання в тому, що ОСОБА_1 винна у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 144282 від 21.07.2026, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також показаннями свідків наданими в судовому засіданні, а також іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Санкція ст. 173 КУпАП передбачає альтернативний вид адміністративного стягнення. Тому, вирішуючи який саме вид адміністративного стягнення слід застосувати до правопорушника, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення має на меті не тільки кару, а й виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а при його призначенні, згідно із ст. 33 КУпАП, суд повинен ураховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено стягнення, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень. Відповідно до принципів співмірності та індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У свою чергу справедливість, як одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Враховуючи характер скоєних правопорушень, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, забезпечуючи при цьому належну рівновагу, тобто пропорційність між метою судового рішення та його негативними наслідками для прав, свобод та інтересів осіб, суд прийшов до переконання за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ст. 173 КУпАП, у виді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Суд прийшов до висновку, що у даній справі таке стягнення є необхідним та достатнім.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 23, 24, 38, ч. 1 ст. 401, ст.ст. 173, 221, 251, 268, 277, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП та стягнути з неї штраф в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 51 (п`ятдесят одна) гривня 00 копійок на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 08.01.2010 Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .

Суддя