Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №553/4661/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/4661/25 Номер провадження 33/814/852/26Головуючий у 1-й інстанції Ткачук Ю. А. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., із секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Юхимця А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду міста Полтави від 17 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працює водієм в ТОВ "Кернел",

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Згідно з постановою судді, 05.11.2025 о 01 год. 05 хв. в м. Полтава, вул. Великорогізнянська, 20, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Honda Civic, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер, результат позитивний – 0.88 проміле, з результатом огляду на місці особа погодилась, чим порушив п.2.9 ПДР, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Подія фіксувалась на бодікамеру 470027.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, постановити нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено матеріали справи та проігноровано пояснення свідків та самого ОСОБА_1 ..

Посилається на безпідставність зупинки працівниками поліції його транспортного засобу, адже ПДР він не порушував.

Стверджує, що алкогольні напої не вживав, про що неодноразово повідомляв поліцейським.

Вказує, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду, оскільки, незважаючи на непогодження з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, не роз`яснили та не запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Юхимця А.В. в підтримку апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.

За приписами пп. «а» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними та дослідженими доказами, а саме: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 503692 від 05.11.2025; роздруківкою з приладу Alkotest Drager 6820 від 05.11.2025, згідно якої результат тесту – 0,88%, що містить особистий підпис ОСОБА_1 ; актом огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 05.11.2025, відповідно до якого огляд проводився у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками, а саме запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, що в подальшому за допомогою Алкотестера Драгер визначено стан сп`яніння, який становить 0.88 проміле, з чим ОСОБА_1 , був згоден, що підтверджується особистим підписом; довідкою УПП в Полтавській області від 05.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 , не притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.130 КУпАП протягом року; даними відеозапису, долученого до матеріалів справи.

Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Дані висновки суду першої інстанції в апеляційній скарзі спростовані не були.

В суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами проведеного тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARHK – 0089, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 0,88% проміле. Цей результат ОСОБА_1 не оспорював, про що свідчить його власноручний підпис у цій роздруківці.

Отже, результат тесту приладу Drager Alcotest 6810 є належним, достовірним і допустимим доказом у справі щодо доведеності вини ОСОБА_1 ..

Окрім того, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Відповідно до відомостей відеозапису, наявного у матеріалах справи, працівники патрульної поліції зупинили транспортний засіб Honda Civic, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в період дії комендантської години. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 .. Під час спілкування з водієм поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з салону автомобіля, порушення координації рухів та не чітку мову. У зв`язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу – алкотестера. ОСОБА_1 уникав прямої відповіді на запитання поліцейського, чи буде він проходити огляд. Водночас пасажири автомобіля, які також перебували з ознаками алкогольного сп`яніння, тривалий час здійснювали спроби переконати працівників поліції не складати процесуальні документи та відпустити їх, посилаючись на те, що вони всі військові, які трішки відпочили та не вбачають в цьому ніякого порушення.

На чергову пропозицію працівників поліції ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера і результат дослідження встановив 0.88 проміле. На запитання інспектора патрульної поліції щодо згоди з результатами тесту та після роз`яснення, що в разі незгоди можна поїхати в медичний заклад, ОСОБА_1 відповів «ну показало ж», що було розцінено поліцейським як визнання результату тесту та відсутність потреби в медичному обстеженні. В подальшому працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 права та обов`язки, та доведено до відома зміст складеного протоколу. Чек алкотестера та акт огляду на стан сп`яніння було підписано ОСОБА_1 без зауважень. Протокол також складений працівниками поліції без жодних зауважень та заперечень ОСОБА_1 щодо незгоди з результатами проведеного огляду на стан сп`яніння.

Зафіксована на наданих відеозаписах інформація є достатньою та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження обставин, що мають значення для справи.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, а поліцейські не запропонували йому пройти огляд в закладі охорони здоров`я, апеляційний суд вважає неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються дослідженим відеозаписом та іншими матеріалами справи.

Доводи апелянта з приводу того, що зупинка транспортного засобу була неправомірною є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, бо питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими у зв`язку з порушенням вимог Правил дорожнього руху не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування постанови суду.

До того ж, як вбачається з матеріалів відеозапису, працівником поліції неодноразово зазначалося, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в період дії комендантської години.

Більше того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п.2.5 Правил дорожнього руху та не впливає на причину зупинки.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що саме по собі твердження про безпідставність зупинки транспортного засобу не може розглядатись як достатня та самостійна підстава для закриття провадження по справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в силу п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Під час апеляційного розгляду справи не було встановлено даних, які б підтверджували апеляційні доводи ОСОБА_1 щодо відсутності доказів на підтвердження в діях події та складу адміністративного правопорушення.

Наведені вище докази у своїй сукупності цілком і беззаперечно вказують про правильність висновків суду щодо належного встановлення обставин доведеності факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, які давали суду обґрунтоване право притягнути його до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були беззаперечними підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав.

Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено.

За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду міста Полтави від 17 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко