Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №161/10698/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/10698/25 Головуючий у 1 інстанції: Шестернін В. Д.

Провадження № 22-ц/802/1144/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Русинчук М.М.,

представника заявників ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Луцька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану в їх інтересах представником ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвалою суду від 12.06.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.07.2025 зупинено провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступників заявника ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 02.01.2026 залучено до участі у справі правонаступників заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , поновлено провадження у справі.

Судові засідання для розгляду справи були призначені на 03.02.2026, 02.03.2026, 30.03.2026, 28.04.2026, 19.05.2026, 29.06.2026 та 06.07.2026.

Заявники та їх представник не з`явилися в судові засідання, призначені на 28.04.2026, 19.05.2026, 29.06.2026 та 06.07.2026, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 142 зворот, 157, 162, 169). Заяв про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило.

28.04.2026, 26.06.2026, 06.07.2026 представник заявників адвокат Котищук В.Л. через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 152-154, 165-166, 170-171).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2026 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа: Луцька міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишено без розгляду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представника заявників, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а ухвала суду до скасування.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.

З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2025 року заявники звернулись до суду з даною заявою ( а.с. 1-3).

Ухвалою суду першої інстанції від 12 червня 2025 року прийнято до розгляду дану заяву та призначено справу до судного розгляду на 12 год. 15 хв. 09 липня 2026 року ( а.с. 19).

Ухвалою суду від 09 липня 2025 року зупинено провадження у справі до залучення правонаступника заявника ( а.с.51).

02 січня 2026 року залучено правонаступника та поновлено провадження у справі, справі призначено на 03 лютого 2026 року ( а.с. 77).

03 лютого 2026 року відбулось судове засідання на якому був присутній представник заявника та в даному засіданні було оголошено перерву до 02 березня 2026 року ( а.с. 110).

02 березня 2026 року від представника заявників через систему «Електронний суд» було подано заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його відрядженням ( а.с. 119-120).

Протоколом судового засідання від 02 березня 2026 року клопотання було задоволено та відкладено розгляд справи на 30 березня 2026 року ( а.с. 121).

30 березня 2026 року судове засідання було відкладено на 28 квітня 2026 року, у зв`язку з неявкою сторін (а.с. 140). В матеріалах справи міститься повідомлення суду першої інстанції, відповідно до якого ОСОБА_1 (представник заявників) повідомлений про розгляд справи, яка відкладена на 28 квітня 2026 року, що в свою чергу спростовує протокол судового засідання про неявку сторін ( а.с. 141).

28 квітня 2026 року від представників заявника надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням представника на лікарняному до заяви було долучено електронне повідомлення про захворювання ОСОБА_1 ( а.с. 149-150).

28 квітня 2026 року протоколом судового засідання було задоволено клопотання та розгляд справи було відкладено на 19 травня 2026 року ( а.с. 155).

19 травня 2026 року ухвалою суду першої інстанції розгляд цивільної справи відкладено на 29 червня 2026 року та визнано явку представника Луцької міської ради обов`язковою ( а.с. 161).

26 червня 2026 року від представника заявників Котищука В.Л. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з його відпусткою.

29 червня 2026 року відповідно до протоколу судового засідання клопотання представника було задоволено та розгляд справи було відкладено на 06 липня 2026 року. ( а.с. 167).

За змістом ч. 5 ст. 128 ЦПК України Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

З матеріалів справи вбачається що судова повістка про виклик до суду була доставлена на електронну адресу представника заявників о 20.30 год. 30.06.2026 р.

06 липня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника заявників надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його відпусткою (а.с.170-171).

06 липня 2026 року була постановлена оскаржувана ухвала.

В матеріалах справи наявна інформація про те, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом у Військовій частині. Постійним місцем проживання заявниці ОСОБА_5 є Федеративна Республіка Німеччина.

З врахуванням наведених обставин, суду достовірно було відомо, що заявники з об`єктивних причин не з`являються в судове засідання, при цьому свого бажання про розгляд справи за їхньої відсутності не висловлювали, надавши адвокату повноваження здійснювати їхнє представництво в суді.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення заяви без розгляду, оскільки судова повістка представнику заявників надійшла не за 5 днів до судового засідання (останній день припадав на вихідний день), що унеможливило його прибуття у день та час визначений судом.

Необхідно зауважити, що заявники судом не повідомлялись про день та час розгляду справи.

Судом, при постановленні оскарженої ухвали, мали б бути враховані усі обставини справи, зокрема: активна позиція заявників (представника) щодо розгляду заяви по суті, неодноразові відкладення з різних причин даної справи (не лише у зв`язку з неявкою заявників чи представника), відомості про перебування представника заявників у відпусті та подана ним до судового засідання заява про відкладення справи.

Сам факт подачі заявниками апеляційної скарги на ухвалу суду про залишення заяви без розгляду вказує про їх зацікавленість у вирішенні по суті заявлених вимог, а відтак порушення права на справедливий судовий розгляд, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Белле проти Франції» від 4.12.95 та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10.04.2003).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»).

Оскільки при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції зазначені обставини враховані не були, суд допустив надмірний формалізм, то відповідно до вимог п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 268, 367-369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану в їх інтересах представником ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 липня 2026 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: