Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №161/10546/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/10546/26 Головуючий у 1 інстанції: Шестернін В. Д.

Провадження № 22-ц/802/1121/26 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів – Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2026 року в складі судді Шестерніна В. Д.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Просив витребувати з чужого незаконного володіння житловий будинок загальною площею 131,9 кв.м. та земельної ділянки під ним загальною площею 0,1146 га, кадастровий номер 0722884800:03:001:4138, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

У позовній заяві ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, покликаючись на незадовільний майновий стан. На підтвердження майнового стану подав довідки про відсутність доходів в організаціях, яких він особисто очолює - ВОГО «Волинська обласна лікарняна каса», ТОВ «Королівська Кобра», Благодійний фонд «Рідна Волинь», які підписані особисто заявником.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 19.05.2026 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. В мотивувальній частині суд зазначив, що не вбачає підстав для звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору та відхиляє клопотання позивача.

Ухвала суду від 19.05.2026 була надіслана відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання та отримана ним 01.06.2026 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R067179928709).

У встановлений судом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви, вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконав.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 30.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про усунення недоліків.

Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду про повернення позовної заяви, у якій вказує про те, що суддя не врахував того, що позивач не отримує доходів від організацій, які він очолює в останні роки, що не має нерухомості, усі його рахунки під арештом, має на утриманні малолітню дитину, у той час як подані ним докази є достатніми з точки зору звичайної розсудливої людини про неможливість сплати судового збору у розмірі понад 16000 грн. Вважає оскаржену ухвалу несправедливою та такою, що суперечить практиці Верховного Суду, Європейського Суду з прав людини та уявленням звичайної розсудливої людини. Просив ухвалу скасувати , справу направити до Луцького міськрайонного суду для продовження розгляду.

Також ОСОБА_1 подав заяву про уточнення вимог клопотання про розстрочення судового збору.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки позивачем оскаржується ухвала суду про повернення заяви, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття постанови у даній справі є 20.08.2026 тобто, дата складення повного судового рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Подана позивачем ОСОБА_1 позовна заява підлягає оплаті судовим збором за ставками майнового характеру , однак при поданні позовної заяви позивач судового збору не сплатив, просив суд першої інстанції звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з неналежним майновим станом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Тобто, підставою для звільнення від його сплати є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.

З копії довідок виданих ВОГО «Волинська обласна лікарняна каса», ТОВ «Королівська Кобра», Благодійним фондом «Рідна Волинь», на які посилався ОСОБА_1 та подав суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_1 за попередній календарний рік доходів не отримував.

Суд першої інстанції обгрунтовано не взяв таких доказів до уваги та не вбачав підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки подані заявником довідки є неналежними доказами скрутного матеріального стану заявника, який перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором. Зокрема, довідки про відсутність доходів підписані самим ОСОБА_1 , як директором. Позивачем не подано відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, довідки про склад його сім`ї.

Посилання позивача на обставину відкритого виконавчого провадження, а також поданий ним витяг з актового запису про народження дитини, в якому міститься інформація про ОСОБА_1 , як про батька дитини, не підтверджує наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.

Як зазначалось вище суди повинні встановлювати наявність реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, проте ОСОБА_1 , усупереч вимог ст. 81 ЦПК України, не подав банківських документів про відсутність у нього на рахунках коштів, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача, залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення недоліків.

У визначений судом строк позивач ОСОБА_1 не виконав вимог ухвали, не сплатив судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд першої інстанції за наведених обставин дійшов правильного висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу, роз`яснивши ОСОБА_1 зміст ч. 7 ст. 185 ЦПК України, згідно з якою, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскаржена ухвала відповідає вимогам закону і не підлягає скасуванню.

Щодо поданої 23.07.2026 на адресу Волинського апеляційного суду заяви про уточнення вимог клопотання про розстрочення судового збору у розмірі 16 640 грн., який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, у якій просить затвердити графік сплати ним судового збору у розмірі 16640 грн. упродовж восьми місяців по 2000 гривень на місяць з часу відкриття провадження у справі, та така заява підлягає поверненню без розгляду, оскільки до повноважень апеляційного суду не належить вирішення питання щодо сплати (розстрочення, відстрочення) судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції .

Керуючись статтями 183, 268, 367-369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 червня 2026 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: