Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №759/9628/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9628/26

пр. № 2/759/9251/26

09 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 Житлово-будівельний кооператив «КРІСТ» звернувся до Святошинського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, якою з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача на користь ЖБК «КРІСТ» заборгованість щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 15876,00 грн., інфляційне нарахування у розмірі 660,00 грн., 3 % річних у розмірі 180,94 грн., пеню у розмірі 1831,23 грн., штраф у розмірі 7938,00 грн., судовий збір у розмірі 3328,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 15.03.2023 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір № 75-6 пайової участі та порядку сплати внесків до ЖБК.

Відповідно до п. 2.1. Договору в ЖБК зобов`язується передати Учаснику квартири в Об`єкті реконструкції, обумовлену цим Договором та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на нього, а Учасник зобов`язується сплатити на користь ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати Об`єкт нерухомості у власність на умовах визначених даним Договором.

Зазначив, що відповідачем зобов`язання за рішеннями Загальних зборів членів ЖБК «КРІСТ» та Договором № 75-6 пайової участі та порядку сплати внесків до ЖБК виконуються неналежним чином.

У зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед ЖБК «КРІСТ» із щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території у загальному розмірі 26486,23 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

14.05.2026 р. представником відповідача Лобань Д.М. до суду було подано відзив на позовну заяву, яким просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 02 лютого 2023 року шляхом об`єднання фізичних осіб створено Житлово-будівельний кооператив «КРІСТ» (ЖБК «КРІСТ»), який зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.02.2023 року, запис № 1000721020000048417.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.04.2026 року, ОСОБА_1 , являється власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 44,1 кв., житловою площею 27,1 кв., на праві приватної власності.

З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2023 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір № 75-6 пайової участі та порядку сплати внесків до ЖБК.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 75-6, за цим Договором ЖБК зобов`язується здійснити реконструкцію (поділ) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , передати Учаснику квартиру в Об`єкті реконструкції, обумовлену цим Договором (далі за текстом - Об`єкт нерухомості) та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на нього, а Учасник зобов`язується сплатити на користь ЖБК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати Об`єкт нерухомості у власність на умовах визначених даним Договором.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що даний Договір вважається заявою Учасника про вступ до членів ЖБК, крім випадків подання Учасником Заяви про вступ в члени Кооперативу та прийняття його в члени ЖБК до укладення даного Договору.

Пунктом 2.7. Договору встановлено, що Учасник зобов`язується додаткового понад пай сплатити Кооперативу цільовий внесок у розмірі та строк, визначений рішенням Загальних зборів членів ЖБК, на виконання якого сторони зобов`язуються укласти Додаток №1 до даного Договору.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що розмір цільового внеску, передбаченого п.2.7. даного Договору, встановлюється рішенням Загальних зборів членів ЖБК, на виконання якого Сторони зобов`язуються укласти Додаток №1 до даного Договору.

Пунктом 5.1.11. договору передбачено обов`язок учасника -відповідача виконувати інші обов`язки, передбачені даним договором, Статутом Кооперативу та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.4 договору, у випадку прострочення учасником сплати внесків за цим договором більше ніж на 60 календарних днів, учасник додатково кооперативу сплачує штраф в розмірі 30 % від розміру відповідного пайового та/або іншого внеску, встановленого загальними зборами членів кооперативу.

28 січня 2025 року рішенням Загальних зборів членів ЖБК «КРІСТ» по питанню п`ятому порядку денного Протоколу №20 від 28 січня 2025 року вирішено встановити з 01 лютого 2025 року щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових та / або нежитлових приміщень будинку у розмірі: 40,00 грн. за 1 (один) кв.м. загальної площі житлового та/або нежитлового приміщення на місяць зі строком сплати до останнього дня розрахункового (поточного) місяця включно. Крім того, скасовано з 01.02.2025 року щомісячний членський внесок, встановлений протоколом Загальних зборів членів ЖБК «КРІСТ» №7 від 27.04.2023 року.

Розмір щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових та / або нежитлових приміщень будинку ЖБК «КРІСТ» для відповідача щодо квартири АДРЕСА_3 становить 1764,00 грн.

Таким чином, рішеннями Загальних зборів членів ЖБК «КРІСТ» та Договором № 75-6 пайової участі та порядку сплати внесків до ЖБК від 15.03.2023 року, серед іншого, було встановлено обов`язок відповідача сплатити ЖБК «КРІСТ» щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових та / або нежитлових приміщень будинку.

Зазначив, що заборгованість відповідача перед ЖБК «КРІСТ» щодо щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових та / або нежитлових приміщень будинку за період з серпня 2025 року по квітень 2026 року становить 15876,00 грн.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України «Про кооперацію».

Відповідно до ст. 2 Законом України «Про кооперацію» кооперативна організація - кооператив або кооперативне об`єднання; кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу; вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації; членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Законом України «Про кооперацію» відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Законом України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Частина друга ст. 12 Законом України «Про кооперацію» до основних обов`язків члена кооперативу відносить додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплату визначених статутом кооперативу внесків.

Таким чином, Закон покладає на члена кооперативу обов`язок сплачувати визначені статутом кооперативу внески, які відповідач виконує неналежним чином.

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 статуту ЖБК «КРІСТ», останній створений його засновниками на добровільних засадах у відповідності з чинним законодавством, на підставі рішення Установчих зборів №1 від 30 січня 2023 року. Кооператив створений та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про кооперацію», інших нормативно-правових актів України та цього Статуту, який затверджений рішенням Установчих зборів Кооперативу.

Відповідно до пункту 8.2. статуту ЖБК «КРІСТ»: члени Кооперативу зобов`язуються додержуватись вимог статуту Кооперативу, виконувати рішення органів управління Кооперативу та органів контролю за діяльністю Кооперативу, у встановлений строк вносити внески (вступні, пайові, членські, цільові та ін.), передбачені Статутом та іншими документами Кооперативу, затвердженими відповідними органами у встановленому порядку, виконувати свої зобов`язання перед Кооперативом;

Відповідно до пунктів 9.1 - 9.4 статуту ЖБК «КРІСТ»: членські внески є грошовим неповоротним внеском, який періодично щомісячно сплачується членами Кооперативу, для забезпечення його поточної діяльності, у розмірі та порядку, визначеному Загальними зборами членів Кооперативу. Цільовий внесок - грошові, інші майнові та немайнові цінності членів Кооперативу, що вносяться понад пай для забезпечення статутної діяльності Кооперативу. Цільові внески поверненню не підлягають. Рішення про внесення цільових внесків при необхідності приймають Загальні збори членів Кооперативу і визначають розмір і терміни їх оплати.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, передав відповідачу квартири в будинку та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на них.

За відповідачем було офіційно зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується даними з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором № 75-6 пайової участі та порядку сплати внесків до ЖБК, належним чином не виконує, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за період з серпня 2025 року по квітень 2026 року у розмірі 15876,00 грн. зі сплати щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені. (частина третя статті 549 ЦК України).

Таким чином, у зв`язку з простроченням відповідачем оплати щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, відповідач зобов`язаний сплатити на користь ЖБК «КРІСТ» інфляційне нарахування у розмірі 660,00 грн., 3 % річних у розмірі 180,94 грн., пеню у розмірі 1831,23 грн.

Крім того, у відповідності до п. 6.4 Договору № 75-6 пайової участі та порядку сплати внесків до ЖБК, відповідач має сплатити на користь позивача штраф у розмірі 7938,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 79, 80 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Посилання представника відповідача на те, що відповідач не є членом ЖБК «КРІСТ» з 08.10.2024 р., а тому не повинна сплачувати щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до Витягу з протоколу №17 Загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» від 08 жовтня 2024 року, зокрема, ОСОБА_1 було виключено з переліку (списку) членів ЖБК «КРІСТ» та припинено членство.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, навіть після того, як ОСОБА_1 було виключено з числа членів ЖБК «КРІСТ», обов`язок щодо утримання її майна за адресою: АДРЕСА_1 , залишився.

Таким чином судом достовірно встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, у зв`язку з несвоєчасною оплатою щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території, а тому суд приходить до висновку, що позивачем на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню щомісячний внесок на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 15876,00 грн., інфляційне нарахування у розмірі 660,00 грн., 3 % річних у розмірі 180,94 грн., пеня у розмірі 1831,23 грн., штраф у розмірі 7938,00 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У поданому позові позивачем заявлена вимога про стягнення із відповідача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 3328,00 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

У поданому позові позивач просить стягнути із відповідача на свою корить судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: договір № 12/12-25/1 від 12.12.2025 року про надання правничої допомоги, що укладений між Адвокатом Вербицьким Ярославом Володимировичем (Виконавець) та Житлово-будівельним кооперативом «КРІСТ» (Замовник); додаток № 1 до договору № 12/12-25/1 від 12.12.2025 року, рахунок від 03.04.2026 р., акт наданих послуг від 03.04.2026 р., платіжну інструкцію № 54 від 03.04.2026 р.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві зазначив, що заявлені позивачем витрати на оплату правової допомоги не відповідають критерію розумності та реальності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Крім того, суд враховує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на те, що справа є не значної складності, досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням ціни позову, заяви відповідача про зменшення розміру витрат, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 5000,00 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 3328,00 гривень.

Керуючись: ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» (код ЄДРПОУ 45025114; місцезнаходження: 03164, м. Київ, вул. Сушко Христини, буд. 10) заборгованість щомісячного внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі у розмірі 15876 грн. 00 коп., інфляційне нарахування у розмірі 660 грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 180 грн. 94 коп., пеню у розмірі 1831 грн. 23 коп., штраф у розмірі 7938 грн. 00 коп., а всього стягнути 26486 (двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят шість ) грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КРІСТ» (код ЄДРПОУ 45025114; місцезнаходження: 03164, м. Київ, вул. Сушко Христини, буд. 10) витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 3328 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп., а всього стягнути 8328 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.В. П`ятничук