Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №716/1308/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1308/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.08.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Шевчук Р.М.,

при секретарі судового засідання Єлащуку Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Козловська Юлія Павлівна, заінтересована особа: Територіальна громада старостинського округу № 1 с.Бабин Веренчанської об`єднаної територіальної громади в особі Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю. Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла - ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на її майно.

Вказувала, що померла ОСОБА_2 була інвалідом II групи в наслідок хронічного психічного розладу.

Зазначає, що остання сім`ї не мала, чоловіка та дітей. Потребувала постійної опіки та догляду, тому згідно рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15 вересня 2014 року їй як недієздатній було призначено опікуна яким стала вона - ОСОБА_1 , яка в свою чергу на протязі останніх років до дня смерті ОСОБА_2 проживала з нею однією сім`єю. Крім цього вказує, що вона вела з померлою спільне господарство доглядала за нею, допомагала матеріально, лікувала, забезпечувала всім необхідним, вони були як рідні один для одного осклільки у померлої нікого не було. До того ж вказує, що похованням ОСОБА_2 займалася тільки вона.

Зазначила, що вона, для подання заяви про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину, за законом звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейної Г.П.

Нотаріус їй повідомила, що їй необхідно встановити факт постійного проживання з спадкодавцею відповідно до чинного законодавства.

У зв`язку з чим нотаріус запропонував звернутися до суду із заявою про встановлення вказаного в заяві факту.

Оскільки іншого способу встановити вказаний факт немає, тому вона змушена в судовому порядку встановлювати факт проживання однією сім`єю з спадкодавецею, оскільки від цього залежить виникнення її права щодо спадкування.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року прийнято до розгляду заяву та призначено судове засідання.

В судове засіданні представник заявника - адвокат Козловська Ю.П. надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутності та відсутності заявниці, заяву підтримали, просили суд її задоволити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, судом були прийняті міри по належному його повідомленню про час та місце розгляду справи.

Суд, врахувавши заяву представника заявниці, письмові показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

За правилами ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами неможливе.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Вимушів Чернівецького району Чернівецької області померла ОСОБА_2 , що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.05.2026 року.

Відповідно до рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15.09.2014 року, було визнано недієздатною ОСОБА_2 та встановлено над нею опіку та призначено їй опікуна - ОСОБА_1 .

Згідно довідки Виконавчого комітету Веренчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 07.05.2026 за вих. № 77, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 04.04.1987 року та знята з реєстрації у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з витягу з реєстру територіальної громади Веренчанської сільської територіальної громади заявниця - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб за адресою, АДРЕСА_3 до складу сім`ї входить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 всього 5 осіб.

З долучених до матеріалів справи актів обстеження матеріально побутових умов проживання ОСОБА_1 за 2019-2026 роки, вбачається що разом з нею за адресою АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_2 по дату смерті.

З долучених письмових пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що вони засвідчують факт проживання заявниці разом з ОСОБА_2 з 2014 року до дня її ( ОСОБА_2 ) смерті.

За ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. При цьому ст.2 Сімейного кодексу України містить відкритий перелік осіб, які належать до членів сім`ї.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Таким чином, для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім`єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п`ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім`єю.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.ст.1220,1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Також ст. 12 Конвенції встановлено і право на шлюб.

Виходячи з аналізу вказаної норми СК України, сім'єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Відповідно до абзацу 5 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство.

До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, про які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю.

Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки померлих осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі №205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Оскільки від встановлення цього факту залежить виникнення майнових прав заявниці на спадщину, зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що заявницею доведено проживання однією сім`єю зі спадкодавицею ОСОБА_2 з 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Керуючись ст. 259, 265, 315, 319 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити, факт простійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: - НОМЕР_2 , разом із спадкодавицею ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю протягом останніх 5 років до часу відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Шевчук Р.М.