Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №399/637/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/637/25

провадження № 2/399/46/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого судді Шульженко В.В.,

при секретарі судового засідання Москаль Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник, адвокат Супрун Л.В., до ОСОБА_2 про визначення частки в праві спільної сумісної власності та визначення права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

встановив:

Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом у якому просила визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 – становила частину. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_3 право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , яка на момент смерті проживала в м. Кременчук Полтавської області. Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на житлового будинку АДРЕСА_1 .

Указаний будинок на момент смерті належав ОСОБА_3 та відповідачу ОСОБА_2 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.02.1996, виданого державним нотаріусом Онуфріївської державної нотаріальної контори.

Спадкоємцем за законом першої черги ОСОБА_3 є позивач, її донька, ОСОБА_1 . Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині немає.

У червні 2025 позивач звернулася до приватного нотаріуса Піцул В.Ю. Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказаного житлового будинку. Але від нього дізналася про неможливість його здійснення. А саме через те, що не зареєстроване право власності за спадкодавцем на вищевказаний житловий будинок та не визначена частка у спадковому майні. Тож, зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до суду.

З посиланням на лист Вищого спеціалізованого суду України та норми ЦК України зазначено, що ні домовленістю, ні законом, ні рішенням суду частки співвласників у праві спільної сумісної власності не були змінені, а отже спадкодавцю, на день його смерті мала б належати частка спільної сумісної власності, на яку він за законом мав право та міг заповідати.

Виходячи з викладеного, у разі виділу частки із майна, що було у спільній сумісній власності – частки кожного із них у праві спільної сумісної власності є рівними і мають становити частку кожного співвласника.

Ухвалою суду від 15.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито позовне провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.09.2025 клопотання задоволено. Продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 24.09.2025 клопотання про витребування доказів задоволено. Постановлено витребувано від Онуфріївської державної нотаріальної контори Кіровоградської області належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 07.10.2025 клопотання про витребування доказів задоволено. Витребувано від Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області, належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 26.11.2025 клопотання про витребування доказів задоволено. Витребувано від Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області, належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 12.01.2026 клопотання про витребування доказів задоволено та витребувано від приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Піцули В.Ю. належним чином завірену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 09.03.2026 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами загального позовного провадження.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача направлено заяву в якій останній просив здійснити проведення судового засідання у даній справі за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримали повністю. Не заперечували щодо винесення судового ( у тому числі – заочного) рішення по даній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. За положеннями ч.3 ст.12 ЦПК України, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 25.09.2023 (а.с. 12).

Позивач по справі є донькою померлої ОСОБА_3 , що підтверджується сукупністю наявних при матеріалах справи копій документів (а.с. 13, 25).

Після смерті ОСОБА_3 заведена 12.032024 спадкова справа № у нотаріуса 20/2024, № у спадковому реєстрі 72133450, місце заведення: Полтавська область Кременчуцький районний приватний нотаріус Піцул В.Ю., що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 26).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 26.07.1995 (а.с. 14).

При матеріалах справи наявна копія дубліката Свідоцтва про право на спадщину за заповітом видана ОСОБА_3 24.07.2003 державним нотаріусом Онуфріївської державної нотаріальної контори замість втраченого. Зі змісту якого зокрема вбачається, що на підставі заповіту, посвідченого виконкомом Павлиської селищної Ради н.д. Онуфріївського району 04.05.1995 та зареєстрованого в реєстрі за № 59, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Спадкове майно на яке видано це свідоцтво складається з: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частина якого належить спадкодавці на підставі свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого Онуфріївською держнотконторою 23.08.1972 за № 55, а частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Онуфріївською держнотконторою 23.08.1972 за реєстром № 53, зареєстрованих Світловодським БТІ 12.01.1996 за реєстром № 777/3; грошових вкладів (а.с. 18).

За даними Інформації з Державного реєстру № 432437472 від 23.06.2025 відомості з державного реєстру речових прав, реєстру прав власності на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з державного реєстру іпотек по будинку за адресою: АДРЕСА_2 , відсутні (а.с. 19).

З архівної довідки виданої Світловодським МБТІ від 05.06.2025 № 590 вбачається, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за архівними даними СКМБТІ станом на 01.01.2013 зареєстровано за гр. ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя виданого Онуфріївською державною нотаріальною конторою 23.08.1972 № 55, свідоцтва про право на спадщину виданого Онуфріївською державною нотаріальною конторою 23.08.1972 №53 (а.с. 30).

При матеріалах справи наявна копія технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою Травнева 7 сел. Павлиш Олександрійського району Кіровоградської області (а.с. 20-24).

З Витягу з Державного реєстру речових прав № 434328639 від 07.07.2025 вбачається, що власником частини житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину серії 1494 виданого 24.07.2003 Онуфріївською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області, вид власності – спільна часткова (а.с. 59).

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.06.2025 № 151/02-31 судом встановлено, що відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на вищевказаний житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується копією постанови (а.с. 15-17). Зі змісту постанови вбачається, що підставами для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу зокрема, є те, що не зареєстроване право власності за спадкодавцем та не визначена частка спадкодавця у спадковому майні.

На виконання вимог ухвали суду від Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області надійшла копія спадкової справи заведена після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 132-141) в матеріалах якої наявна копія заповіту від 04.05.1995 яким ОСОБА_4 зробила заповітне розпорядження та усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Також, наявні копії свідоцтва про право на спадщину від 23.08.1972 № 53 та свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя від 23.08.1972 № 55, якими підтверджується, що ОСОБА_4 є власником вказаного житлового будинку. З копії спадкової справи також вбачається, що ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 16.02.1996 № в реєстрі 201.

На виконання вимог ухвали суду від приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області надійшла копія спадкової справи заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ( а.с. 166-192) з якої зокрема вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_1 , яка є донькою ОСОБА_3 , інформації про інших спадкоємців чи заяв від таких, копія спадкової справи не містить.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 41 Конституції України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (ст. 328 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України майно, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

За нормою ч. 1 ст. 357 ЦК України, частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

На підставі ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

При цьому, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).

Тобто, спільна сумісна власність — це володіння майном двома або більше особами без точного поділу на частки.

За нормою ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 370 ЦК України передбачається, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 зазначено, що зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого (П.1.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила /і ».

Як роз`яснено пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 № 20 частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його органами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки. Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування.

Видачу нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності законодавство не передбачає, відтак слід вважати, що для успадкування частки у спільній сумісній власності після смерті іншого учасника спільної сумісної власності, справа про визначення належної йому частки вирішуватиметься в суді.

Таким чином, оскільки при спадкуванні частки в майні, розмір якої не визначено, істотне значення має встановлення її розміру, що може бути зроблено також після відкриття спадщини, спадкоємець не позбавлений законом такого права, і його право на визначення частки померлого витікає з поняття спадкування, яким відповідно до ст. 1216 ЦК України, є перехід права та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до пункту 3.4. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Зі змісту ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Отже, резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого ( П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила - ».

У відповідності до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 на праві власності належав вищевказаний будинок, який остання заповіла у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без визначення часток.

При цьому, судом встановлено, що відповідач є власником частини вищезазначеного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину серії 1494 виданого 24.07.2003 Онуфріївською державною нотаріальною конторою Кіровоградської області, вид власності – спільна часткова. Відповідно до цього ж свідоцтва іншим власником зазначеного будинку є ОСОБА_3 (а.с. 59).

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ОСОБА_3 та її спадкоємицею є позивач по справі, яка всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, а саме успадкувати частку будинку на яке мала право її мати ОСОБА_3 .

Беручи до уваги презумпцію рівності часток, суд вважає, що частка позивача у спільній сумісній власності на спадковий житловий будинок є рівною і становить 1/2 частку. При цьому в судовому засіданні не було встановлено існування обставин, які б могли бути підставою для збільшена або зменшена часток співвласників спірного будинку.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та задоволення позову.

Судові витрати залишити як фактично понесені позивачем.

При складенні повного рішення, суд застосовує положення другого речення ч.5 ст. 268 ЦПК України та, зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі 1519/2-5034/11.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 77, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця – ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 становила 1/2 (одну другу) частину.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування після ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити, як фактично понесені позивачем.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено 19.08.2026.

Суддя Онуфріївського районного

суду Кіровоградської області В.В. Шульженко