Вирок від 06 серпня 2026 р. у справі №607/24973/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 Справа №607/24973/25 Провадження №1-кп/607/1044/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у м.Тернополі в залі суду під час підготовчого судового засідання, в кримінальному провадженні №12025211040001850, на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Тернополя, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше несудженого,

про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України,-

встановив:

В період вересня-листопада 2024 року ОСОБА_4 перебував у м.Тернополі, де у нього виник умисел носити холодну зброю - кастет. Реалізуючи його ОСОБА_4 в період вересня-листопада 2024 року за допомогою мережі Інтернет придбав кастет без передбаченого законом дозволу. Усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки, бажаючи їх настання ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку №9 по вул.Олени Теліги в м.Тернополі, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженого Постановою КМ України №576 від 12.10.1992 року та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 року, дозволу умисно носив при собі холодну зброю - кастет і був виявлений працівниками поліції. У подальшому, 10.11.2025 року під час огляду місця події поблизу житлового будинку №9 по вул.Олени Теліги в м.Тернополі у ОСОБА_4 вилучено кастет, який згідно з висновком експерта виготовлений саморобним способом із використанням промислового устаткування та є холодною зброєю ударно-дробильної дії.

Між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 07 серпня 2026 року укладено угоду про визнання винуватості. За угодою обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України. Сторонами при укладанні угоди враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, а також обставини, що пом`якшують покарання – визнання вини і щире каяття. Сторонами погоджено призначення ОСОБА_4 основного покарання передбаченого ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

В суді обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 за обставин, вказаних в обвинувальному акті. Він добровільно уклав угоду про визнання винуватості, вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або обіцянок, чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в ній. Він цілком розуміє, що має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також, інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом і те, що для нього наслідком укладення і затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження права на оскарження вироку, згідно з положеннями статей 394, 424 КПК України та його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 ст.474 КПК України. Він розуміє наслідки умисного невиконання угоди. Просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник ОСОБА_5 просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор ОСОБА_3 пояснив, що сторони добровільно уклали угоду, яка відповідає вимогам закону. Він розуміє наслідки укладення сторонами і затвердження судом угоди про визнання винуватості та обмеження права на оскарження вироку. Просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Отже, суд переконався в добровільному укладенні угоди про визнання винуватості сторонами. Із змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що при її укладенні враховано обставини передбачені ст.470 КПК України, вона відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, та наслідки її невиконання.

Суд вважає, що визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини є належним і допустимим доказом вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України. Його дії кваліфіковано правильно.

Враховуючи наведене ОСОБА_4 необхідно визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України, тобто носінні кастету без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, особу винного - його вік, стан здоров`я і те, що він раніше не суджений та обставини, які пом`якшують покарання це визнання вини та щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено.

З метою виправлення ОСОБА_4 і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень йому доцільно призначити основне покарання передбачене ч.2 ст.263 КК України у виді штрафу в розмірі погодженому сторонами в угоді про визнання винуватості від 07 серпня 2026 року.

Сторона захисту не заперечує розміру витрат на залучення експерта і підстав для їх стягнення. Отже, з ОСОБА_4 необхідно стягнути в користь держави Україна витрати на залучення експерта, які вказано в обвинувальному акті.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_6 від 13 листопада 2025 року, ЄУН - 607/23661/25 арешт на вилучений 10 листопада 2025 року під час огляду місця події предмет - кастет чорного кольору, який поміщено у спеціальне упакування №CRI1122277 та належить ОСОБА_4 необхідно скасувати.

В порядку визначеному ст.100 КПК України речовий доказ - кастет чорного кольору, який поміщено у спеціальне упакування №CRI1122277 треба знищити.

Отже, укладена між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 угода про визнання винуватості від 07 серпня 2026 року підлягає до затвердження.

Керуючись статтями 8, 59, 62, 129 Конституції України, статтями 314, 373-376, 392 - 395, 468 - 476, 532, 533, 535 КПК України, статями 50, 53, 65, 66, 263 КК України, суд,-

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 від 07 серпня 2026 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави Україна 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок витрат на залучення експерта.

Скасувати арешт на кастет чорного кольору, який поміщено у спеціальне упакування №CRI1122277, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_6 від 13 листопада 2025 року, ЄУН - 607/23661/25.

Речовий доказ: кастет чорного кольору, який поміщено у спеціальне упакування №CRI1122277, знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок суду, який набрав законної сили, обов`язковий для виконання осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили підлягає негайному виконанню. Судове рішення звертається до виконання не пізніше як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої ст.389-1 КК України.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Головуючий суддяОСОБА_1