Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №691/1166/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1166/26

провадження № 3/691/432/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Городищенський районний суд Черкаської області

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Звенигородського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області м.Звенигородка, вул.Благовісна, №50 Черкаської області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянство України, місце проживання АДРЕСА_1 , військовослужбовець, -

за ст.124 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 08 липня 2026 року о 00 годині 18 хвилин в с.В`язівок по вул.Центральна, керував автомобілем БМВ, державний номерний знак НОМЕР_1 , із с.Сердегівка в напрямку с.В`язівоку по вул.Центральна, не впорався з керуванням, не обрав безпечної швидкості та здійснив з`їзд із дороги, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.10.1. Правил Дорожнього Руху України (а.с.1).

У судове засідання ОСОБА_1 належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, шляхом надіслання судової повістки у формі смс-повідомлення від 17 липня 2026 року, не з`явився.

Представник Звенигородського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області належно повідомлений про розгляд справи, не прибув.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Встановлені судом обставини не перешкоджають слуханню справи у відсутність учасників процесу, виходячи із вимог ст.277 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.

Згідно ч.2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

На підставі ст. 280 КУпАП, судом було встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджених судом доказів, винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №713557 від 08 липня 2026 року (а.с.1), рапортом про реєстрацію адміністративного правопорушення (а.с.2), схемою дорожньо-транспортної пригоди (а.с.3), письмовим поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.4), копією посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.5), свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу із застосунку «Дія» (а.с.6), фотозображеннями з місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с.7-9), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.9), протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №713563 від 08 липня 2026 року про вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП України (а.с.11).

Пунктом 11 ч.1ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».

Як передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен маж право на справедливий суд та встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов`язана доводити свою невинуватість.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Із змісту вивчених та досліджених вищезазначених письмових доказів у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено що їх обсяг та відображена у них інформація є достатніми для стверджувального висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП.

Згідно ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 визнав вину у дорожньо-транспортній пригоді за змістом письмових пояснень, вперше притягується до адміністративної відповідальності, незгоди із схемою місця пригоди на час її складання не висловлював, заперечень не подавав.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу.

Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, керуючись ст.33, ст.36, ст.268, ст.280, ст.124, ст.294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,-

постановив:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. із стягненням на користь Держави.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. в прибуток Держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Копію постанови надіслати для відому до Звенигородського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області та ОСОБА_1 ..

Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.

Суддя О. М. Савенко