Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №691/1165/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1165/26

провадження № 3/691/431/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року Городищенський районний суд Черкаської області

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Звенигородського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області м.Звенигородка, вул.Благовісна, №50 Черкаської області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянство України, місце проживання АДРЕСА_1 , військовослужбовець, -

за ч.1 ст.130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 08 липня 2026 року о 00 годині 18 хвилин в с.В`язівок по вул.Центральна, керував автомобілем БМВ, державний номерний знак НОМЕР_1 , із с.Сердегівка в напрямку с.В`язівоку по вул.Центральна в стані алкогольного сп`яніння, а саме мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, хитку ходу, від проведення огляду на місці зупинки на приладДрагер та в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5. Правил Дорожнього Руху України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надіслав до суду заяву від 11 серпня 2026 року №5339/26 в якій надав пояснення про те, що є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу виконуючи завдання із захисту України. Щиро розкаюється у вчиненому та повністю усвідомлює свою відповідальність. Подія сталася під час відпустки, внаслідок дорожньотранспортної пригоди ніхто не постраждав, шкоди життю чи здоров`ю людей заподіяно не було, раніше до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння не притягувався, як і до будь-якої іншої відповідальності, це перший випадок у житті. Просить не застосовувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а в разі неможливості прийняти до уваги пом`якшуючі обставини, просить відкласти розгляд справи до завершення в Україні військового стану (особливого періоду).

Представник Звенигородського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області, будучи повідомлений вчасно та належним чином про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується розписками про вручення повідомлень до суду не прибув.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Встановлені судом обставини не перешкоджають слуханню справи у відсутність учасників процесу, виходячи із вимог ст.277 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 приходжу до наступного рішення.

Згідно ч.2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

На підставі ст. 280 КУпАП, судом було встановлено обставини, що підлягають зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та враховано із змісту наданих письмових доказів, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не пов`язане із проходженням військової служби.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №713563 від 08 липня 2026 року, згідно якого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с.2), направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.3), письмовим поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 (а.с.4), копією посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.6), витягом посвідчення водія ОСОБА_1 НОМЕР_2 (а.с.7), протоколом про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №713557 від 08 липня 2026 року (а.с.8), даними дослідженого диску із відеозаписом події з участю ОСОБА_1 (а.с.9).

Таким чином із змісту вивчених та досліджених письмових доказів у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , які відповідно оцінено судом, встановлено, що їх обсяг та відображена у них інформація є достатніми для стверджувального висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 до провадження суду заперечувальних доказів на рахунок відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не надав, обмежився письмовими поясненнями.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно до п 2.9 "а" Правил Дорожнього Руху, водію заборонено керувати транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння.

В п. 2 Постанови N 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті", міститься роз`яснення що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 , вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнав, є діючим військовослужбовцем ЗСУ, щиро кається у вчиненому, має бойові заохочення по службі.

Суд з повагою ставиться до особи ОСОБА_1 , який виконує дії по захисту України від ворожої агресії, бере до уваги його активну життєву позицію щодо виконання військового обов`язку, і погоджується, що всі ці обставини в сукупності, можуть мати ознаки пом`якшуючих обставин, про те суд при прийнятті рішення у справі такі обставини не лише враховує, але обмежений і дією чинного законодавства в частині вирішення питання про вид та розмір стягнення, щодо особи правопорушника.

Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір та порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, керуючись ст.33,ст.268, ст.280, ч.1 ст.130, 294 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір»,-

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) грн. із сплатою в прибуток Держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь Держави.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Копію постанови надіслати для відому до Звенигородського районного відділу поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області та ОСОБА_1 ..

Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.

Суддя О. М. Савенко