Суд: Городищенський районний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 серпня 2026 р.
Справа: №691/1150/26
Суддя: Савенко О. М.
справа № 691/1150/26
провадження № 3/691/429/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року Городищенський районний суд Черкаської області
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області м.Городище вул.Миру, №77 Черкаської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , не працюючий, -
за ч.4 ст.130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-
встановив :
ОСОБА_1 05 липня 2026 року о 11 годині 45 хвилин в с.Мліїв, вул.Тиха, №13, будучи учасником ДТП, до проведення медичного огляду вживав алкоголь, а саме горілку «Хлібний дар». Освідування проводилось в закладі КНП «Городищенське медичне об`єднання» з добровільної згоди водія за допомогою приладу Drager ARSL-0065 о 13 год. 44 хв., результат 1,09 проміле, повторний тест о 14 год. 02 хв., результат 1,05 проміле, чим порушив п.2.10.є. ПДР (а.с.1).
ОСОБА_1 під часу судового засідання свою визнав та просив суворо не карати.
За викликом суду не прибув і представник Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області, який належно повідомлений про судовий розгляд.
Неявка учасників процесу, враховуючи належне повідомлення, не перешкоджає судовому розгляду у їх відсутність.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Згідно ч.2 ст.7 та ст.245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
На підставі ст. 280 КУпАП, судом було встановлено обставини, що підлягають зясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення від 05 липня 2026 року Серії ЕПР1 №711325 (а.с.1), відеозаписом із нагрудної камери поліцейського (а.с.2-3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), письмовим поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (а.с.5), результатом огляду 1,09 проміле (а.с.5), результатом огляду 1,05 проміле (а.с.6), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.7), повідомленням про нещасний випадок невиробничого характеру (а.с.8), письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с.9), ОСОБА_4 (а.с.10), ОСОБА_1 (а.с.11), схемою ДТП (а.с.12), постановою про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №713194 від 07 липня 2026 року (а.с.13).
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а тому, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 із змісту протоколу не працюючий, вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину визнав.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу через відсутність щодо цього належних доказів у справі про власника транспортного засобу, остільки вважає, що такий вид стягнення сформує у нього звичку законослухняної поведінки.
При постановленні рішення у справі, суд вдався до детальної оцінки зібраних доказів, виключно, з метою прийняття справедливого і обґрунтованого рішення, в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та з метою виключення, будь-якого роду сумнівів ОСОБА_1 щодо не законності прийнятого рішення, остільки протиправні дії, повинні мати наслідком відповідальність установлену законом. За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд врахував, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Європейський Суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення Європейський Суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський Суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить на час розгляду справи про адміністративне правопорушення 665,60 грн. і підлягає стягненню в прибуток Держави, остільки згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, керуючись ст.33, ст.36, ст.268, ст.280, ч.4 ст.130, ст.294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір»,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на користь Держави.
Копію постанови надіслати для відому до Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області.
Апеляційну скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Черкаського апеляційного суду.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути звернена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.
Суддя О. М. Савенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua