Рішення від 27 липня 2026 р. у справі №691/1114/26 — Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1114/26

провадження № 2/691/1196/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Городищенської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до Городищенської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на те, що він є рідним сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 77 років та ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у віці 80 років. Вказане підтверджується свідоцтвом про народження виданим В`язівською сільською радою Городищенського району Черкаської області, серії НОМЕР_1 , актовий запис №60 від 01 жовтня 1961 року. Оскільки його мама ОСОБА_1 за життя проживала з батьком ОСОБА_2 та відповідно після смерті батька з 15 грудня 2015 року за адресою АДРЕСА_1 , а тому спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (день смерті), вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, якщо він не заявив про відмову від неї протягом 6 місяців. Проте, до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 вона так і не оформила на себе право власності на будинок. У відповідності до довідки від 20 січня 2026 року №756/01-02-31 ОСОБА_1 до смерті була зареєстрована по АДРЕСА_2 . На момент смерті проживала одиноко. За життя заповіт не складали. Відповідно, після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина у вигляді будинку з надвірними будівлями. Оскільки він вже багато років хворіє гіпертонічною хворобою з переважним ураженням серця, застійною серцевою недостатністю, гострим порушенням мозкового кровообігу, церебральним атеросклерозом, а тому більшість часу знаходиться на стаціонарному лікуванні і стан погіршується з кожним днем. Смерть мами та початок війни 24 лютого 2022 року, погіршило його стан здоров`я та він не встиг вчасно звернутись до нотаріуса із відповідною заявою у зв`язку із військовою агресією, оскільки всі установи були закриті і нотаріальні контори, в тому числі, не працювали. В подальшому звернувся до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Товстоноженко А.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої мами, яка в свою чергу винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 січня 2026 року №51/02-31 та роз`яснила, порядок звернення до суду, щоб визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки в установлений законом термін спадщину не прийняв. Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, не має. В зв`язку з пропущенним строком для прийняття спадщини та відсутністю факту прийняття спадщини, вимушений звернутися до суду з відповідним позовом. Таким чином, в іншому порядку крім судового, питання визначення додаткового строку для прийняття спадщини вирішити неможливо (а.с.1-6).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 08 липня 2026 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову.

14 липня 2026 року, ухвалою суду, в цивільній справі закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

Позивач та його представник адвокат Милаш Г.А. надіслала заяву про розгляд справи без їх участі від 28 липня 2026 року №4955/26-Вх, позовні вимоги підтримує та просить прийняти рішення по справі.

В підготовче засідання, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відповідач не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи у їх відсутність від 27 липня 2026 року №4919/26-Вх, не заперечує проти заявлених позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Неявка сторін не перешкоджає розглядові справи по суті, так як повідомлені вчасно та належним чином. За таких обставин, суд вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у їх відсутність. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, вивчивши клопотання позивача та дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.ст. 10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, оскільки цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218, 1220 ЦК України, спадкування перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що відкривається внаслідок смерті особи, і до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті. За ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, ч.1 ст.1269 ЦК України.

Згідно положень ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У відповідності до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено та підтверджується доказами у справі наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт Серія НОМЕР_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 (а.с.8-10). Відповідно витягу з реєстру територіальної громади №2026/001033447 від 21 січня 2026 року проживає за адресою АДРЕСА_3 (а.с.11). Будинок за адресою АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом права власності від 14 лютого 1979 року (а.с.12). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_4 , актовий запис №343 (а.с.13). ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_5 , актовий запис №52 (а.с.14). Згідно свідоцтва про народження позивача Серія НОМЕР_1 його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.15). Приватний нотаріус Товстоноженко А.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №51/02-31 від 21 січня 2026 року (а.с.16). ОСОБА_1 з 2019 року взятий на медичний облік у зв`язку з хворобою, що підтверджується медичною картою амбулаторного хворого (а.с.18-21), оглядом сімейного лікаря (а.с.22-23), виписками із медичної амбулаторної карти (а.с.24-27). Згідно довідки виконавчого комітету Городищенської міської ради №756/01-02-31 від 20 січня 2026 року ОСОБА_1 до своєї смерті проживала одна за адресою АДРЕСА_2 , інші особи зареєстровані не були (а.с.28).

Суд, погоджується із позицією позивача, та відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-496цс-17, що пропуск строку для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не є підставою для усунення від права на спадкування. З врахуванням вищезазначеного, визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд, не вирішує питання про визнання права власності, остільки спадкоємець після визначеного йому додаткового строку для прийняття спадщини, має право прийняти спадщину в порядку встановленому ст.1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району.

Встановленим в судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини із порядку та строків прийняття спадщини, а також можливості визначення додаткового строку для її прийняття.

Законодавство не встановлює перелік поважних причин, тому вони визначаються поважними відповідно до встановлених, перевірених і досліджених судом доказів. Головною ознакою поважних причин є те, що вони роблять своєчасне звернення про прийняття спадщини неможливим.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26 червня 2019 року №565/1145/17, правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України і у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17 про те, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, то закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Враховуючи вищевикладене та, керуючись ст. 1272 ЦК України, суд вважає, що причина пропуску строку є поважною і оскільки строк подання заяви про прийняття спадщини позивачем пропущений саме з такої причини та пов`язаний з об`єктивними обставинами для нього на вчинення певних дій, то йому необхідно визначити додатковий строк, який буде достатній для прийняття спадщини, за його клопотанням тривалістю у три місяці.

Керуючись ст. ст.1216, 1218, 1220,1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року « Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Городищенської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Копію рішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Суддя О. М. Савенко