Суд: Рокитнівський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 19 серпня 2026 р.
Справа: №571/1613/26
Суддя: Комзюк А. Ф.
Справа № 571/1613/26
Провадження № 3/571/660/2026
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2026 року селище Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в особі судді Комзюк А.Ф., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЛВР/С №07 від 31.07.2026: «Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 15.05.2026 № 135 (по стройовій частині) старший сержант ОСОБА_2 вважати таким, що перебуває у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто останній виконує організаційно-розпорядчі обов`язки, а тому є військовою службовою особою.
Згідно ст.ст. 2, 3 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно вимог ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.
Зокрема ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено, що військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки.
Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 26 Статуту, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Однак, 28.07.2026 року у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) старший сержант ОСОБА_2 , о 08:00 не прибув до місця розташування взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , для відправки до військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу №501-РС від 22.07.2026 Командувача військ оперативного командувача ОСОБА_3 . Було виявлено відсутність під час перевірки особового складу командиром взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_4 надійшов рапорт (вх. № 6091 від 28.07.2026).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.07.2026 року №117 АГД по факту самовільного залишення ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено службове розслідування.
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.07.2026 року №209 старшого сержанта ОСОБА_5 , визнано таким, що самовільно залишив ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключено з продовольчого забезпечення.
Відповідно до довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.07.2026 № 2230 старший сержант ОСОБА_2 , 29.07.2026 близько 09:00 год. самостійно повернувся до місця розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внаслідок чого, старший сержант ОСОБА_2 , у період з 08:00 28.07.2026 по 09:00 29.07.2026 самовільно залишив розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 , службові обов`язки не виконував та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, старший сержант ОСОБА_2 , внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, з 08:00 28.07.2026 по 09:00 29.07.2026 самовільно залишив розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим заподіяв шкоду інтересам військової служби, яка виявилась у підриві бойової готовності підрозділу, невиконанні обов`язків військової служби, поданням негативного прикладу наслідування для інших військовослужбовців та порушенні військової дисципліни, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.».
Дії правопорушення кваліфіковані за ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
ОСОБА_1 в в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.
Відповідно до ст.268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідальність за ч.3 ст.172-11 КУпАП настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Тобто, адміністративна відповідальність за ч.3 ст.172-11 КУпАП настає, крім іншого, у разі самовільного залишення військової частини а також нез`явлення вчасно без поважних причин на військову службу тривалістю до десяти діб.
Згідно приписів ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зі змісту адміністративного протоколу та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 самовільно залишив розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 та не виконував службові обов`язки у період з 08:00 28.07.2026 по 09:00 29.07.2026, тобто тривалістю у одну добу, що вказує на ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-11 КУпАП.
Разом з тим, суд не вправі самостійно змінювати фабулу правопорушення, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення та не має права відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винуватості особи, що притягається до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-11 КУпАП, з підстав, наведених вище.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247,280,283,284 КУпАП, суд,
п о с т а н о в и в:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя А.Ф.Комзюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua