Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №536/296/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 536/296/26

провадження 2/527/913/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Козинко Ю.С.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу №536/296/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у виховані дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувсь із позовом до відповідача ОСОБА_2 , треті особи: Служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, в якому просив зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому, батькові дитини брати участь у вихованні та спілкуванні, з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити такі способи участі позивача у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 : - спілкування із сином без обмежень шляхом застосування засобів телефонного та інтернет зв`язку; - проводити спільний відпочинок з дитиною у день його народження ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у парні роки дитина святкує разом з матір`ю, непарні разом з батьком, при цьому сторони обговорюють завчасно дні зустрічей для святкувань, що може відбуватись до 5 календарних днів включаючи день народження за попереднім узгодженням періоду з ОСОБА_2 з можливістю виїжджати до місця проживання батька, спільних подорожей в межах України, без присутності матері. Кожному з батьків надається право короткої зустрічі з дитиною для привітання в сам день народження; - проводити спільний відпочинок з дитиною у святкові дні, які є вихідними днями: Нових рік, Різдво Христове, День незалежності України, Великдень почергово ( у парні роки дитина святкує разом з матір’ ю, непарні разом з батьком) з можливістю виїжджати до місця проживання батька, спільних подорожей в межах України, без присутності матері до 5 календарних днів; - проводити спільний відпочинок з сином під час канікул протягом 2 тижнів за попереднім узгодженням такого періоду з ОСОБА_2 з можливістю виїздити до місць відпочинку без присутності матері; - проводити спільний відпочинок батька з дитиною без присутності матері з відвідуванням місця проживання батька, спільних подорожей в межах України із забезпеченням належного харчування, проживання та безпечного перебування в період відпустки батька до 14 днів з повідомленням матері про місце перебування дитини під час реалізації батька право на контакт з дитиною. Судові витрати стягнути з відповідача.

Вимоги мотивує тим, що він позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01.04.2019 року. У шлюбі в них народилась дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована як ВПО та фактично проживає з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 . Місце проживання дитини визначено за спільною згодою з ОСОБА_2 . Наразі позивач є військовослужбовцем, знаходиться на службі приїжджає у відпустку коли в нього є можливість, досягти з матір`ю домовленості про побачення з дитиною не вдається, домовитись про перебування з ним сина протягом тижня зводиться до 3-4 днів максимум, після чого дитину забирають, також він не може виїжджати із сином на відпочинок за межі Полтавської області відповідач йому забороняє, тому він позбавлений можливості відпочивати з дитиною у и. Одеса, м. Львів, м. Рівне – тощо. Після чисельних марних спроб вирішите дане питання мирним шляхом, шляхом переговорів в месенджерах, взаємних поступок з метою недопущення страждать та негативного впливу на дитину – змушений звернутися до суду.

В судове засідання позивач не з`явився направив до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримував.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання направила відзив відповідно до якого відповідач не чинить перешкод у спілкуванні батька та дитини, також слід врахувати, що наразі в Україні у зв`язку з військовою агресією рф Указом Президента України встановлений і діючий воєнний стан. Позивач у позовних вимогах просить встановити можливість виїзду дитини до місяця проживання батька, при цьому не вказує яким чином та у чиєму супроводі неповнолітня дитина має приїздити до його місця проживання, в той час коли транспортна інфраструктура знаходиться під постійними ракетними обстрілами, що створює загрозу та небезпеку для здоров`я та життя дитини. Просить встановити наступний порядок зустрічей Позивача з сином в межах Кременчуцького району Полтавської області – під час відпустки батька у вихідні дні за місцем постійного проживання дитини з 10:00 до 22:00 години; у святкові дні – за попередньою домовленістю між батьками дитини з 10:00 до 15:00 години; - спілкування в телефонному режимі або в режимі відеозв`язку у будні з 18:00 до 21:00 години ( щоб це не впливало на учбовий процес). У вихідні дні з 10:00 до 22:00.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 20.09.2013 року у відділі ДРАЦС реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області актовий запис № 540.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (копія свідоцтва про народження від 13.05.2014 року).

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01.04.2019 року шлюб між подружжям ОСОБА_5 було розірвано. ( а.с.21-22)

ОСОБА_1 згідно службової характеристики має військове звання – солдат – майстер 1 рухомої ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу технічного забезпечення батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 .( а.с.23)

Протокольним рішенням від 22.06.2026 № 09 затверджено висновок на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Градизької селищної ради Крменчуцького району Полтавської області щодо розв`язання спору між батьками щодо участі у вихованні дитини – батькам рекомендовано домовитися та знайти шляхи вирішення даного питання самостійно, відкинувши образи та врахувавши потреби дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 ст. 150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях - повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини. Брак любові у дитячі роки - це духовний дисбаланс на усе життя.

Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Правило ч. 2 ст. 157 СК України додатково підкреслює обов`язок того з батьків, хто проживає окремо від дитини, брати участь у її вихованні, хоча збереження у нього цього обов`язку прямо випливає зі ст. 141 СК України.

Право на спілкування з дитиною та участі у її вихованні того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов`язок того, з ким проживає дитина, не чинити перешкод у здійсненні свого права.

Відповідно до ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

В силу ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість їх.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні.

Суд вважає, що конфліктні відносини сторін не повинні бути перепоною в спілкуванні дитини з батьком, і в даному випадку сторони повинні діяти в інтересах дитини та поводити себе гідно, показуючи приклад своїй дитині.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини Хант проти України, та Олссон проти Швеції: між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які у залежності від природи та важливості можуть переважати над інтересами батьків. Для батьків та дітей бути разом - це основа сімейного життя, більш того, природні стосунки не припиняються від того, що дитина взята на державне піклування. Тобто те, що сторони по даній справі, проживають окремо, не повинно перешкоджати дитині спілкуватись з батьком, який виявляє бажання проводити більше часу з дитиною.

Враховуючи, що дитині ОСОБА_3 на час розгляду справи 12 років, він є школярем, тож спілкування з батьком не повинно безпосередньо втручатися в навчальний процес та заважати йому. Також, в зв`язку з встановленим в Україні воєнним станом, позивач ОСОБА_1 – є військовим, йому заздалегідь не відома переодичність його відпусток, які також можуть в майбутньому співпадати зі шкільним навчальним процесом дитини, і тому зустрічі не повинні заважати навчальному процесу. Крім того слід врахувати, що місце проживання Позивача – в м. Рівному, Рівненської області, а дитина проживає разом з матір`ю в смт. Градизьк Полтавської області – між якими наявна велика відстань, потрібно приймати до уваги, що дитина повинна здійснювати подорожі в супроводі дорослого, однак яким саме чином це повинно відбуватися, хто саме повинен здійснювати супровід, за чий рахунок – сторони не визначили.

Суд не може в даному випадку виходити за межі позовних вимог.

Визначаючи час та тривалість побачень батька, як способу участі у вихованні, суд враховує малолітство (вік) дитини, постійну потребу у догляді, фізичні потреби, а саме харчування, відпочинок, необхідності забезпечення постійного зв`язку з матір`ю, спроможності батька щодо прийняття участі у вихованні у зв`язку з зайнятістю, суд прийшов до переконливого висновку про визначення спілкування з батьком, що на переконання суду позитивно впливатиме на розвиток дитини та унеможливить виникнення негативних психологічних наслідків.

Таким чином, суд вважає необхідним надати можливість спілкуватися позивачу зі своєю дитиною, задовольнивши позов частково.

При цьому, визначений судом спосіб спілкування позивача з сином не перешкоджає сторонам звернутися до суду для встановлення іншого графіку зустрічей з дитиною в залежності від її віку та обставин, що зміняться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 141, 153, 157-159, 257, 263 Сімейного кодексу України, ст.ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у виховані дитини– задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити наступний порядок зустрічей ОСОБА_1 з сином в межах Кременчуцького району Полтавської області – під час відпустки батька у вихідні дні за місцем постійного проживання дитини з 10:00 до 22:00 години; у святкові дні – за попередньою домовленістю між батьками дитини з 10:00 до 15:00 години; - спілкування в телефонному режимі або в режимі відеозв`язку у будні з 18:00 до 21:00 години (в період навчального процесу). У вихідні дні та у дні канікул з 10:00 до 22:00.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Суддя А. В. Павлійчук