Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №378/976/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/976/26

Провадження № 3/378/349/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2026 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розглянувши матеріали, які надійшли з Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

За протоколом про адміністративне правопорушення від 20.07.2026 серії ВАД № 848570 ОСОБА_1 20 липня 2026 року, близько 11 год. 33 хв., по місцю свого проживання, по АДРЕСА_1 , вчинив насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме, виражалася нецензурними словами в її адресу, погрожував фізичною розправою та штовхав, що могло завдати психологічної шкоди здоров`ю останньої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 14, 16), про причини неявки суд не повідомив

В судовому засіданні ОСОБА_2 суду пояснила, що конфлікт між нею та сином відбувся на побутовому рівні, оскільки він, після проходження служби у ЗСУ став емоційно неврівноважений та часто вживає алкогольні напої. Просить закрити провадження відносно ОСОБА_1 ..

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, під домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

За протоколом про адміністративне правопорушення від 20.07.2026 серії ВАД № 848570 ОСОБА_1 20 липня 2026 року, близько 11 год. 33 хв., по місцю свого проживання, по АДРЕСА_1 , вчинив насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме, виражалася нецензурними словами в її адресу, погрожував фізичною розправою та штовхав, що могло завдати психологічної шкоди здоров`ю останньої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до доданого до протоколу рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 20.07.2026 (а.с. 3), 20.07.2026, отримавши виклик «Домашнє насильство», працівники поліції, прибувши на місце виклику по АДРЕСА_1 , виявили заявника ОСОБА_2 , яка повідомила, що її син ОСОБА_1 , перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння виражався в її адресу нецензурними словами та погрожував фізичною розправою. Відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції додано копії форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.07.2026 (а. с. 2), яким визначено ОСОБА_2 як постраждалу особу, а ОСОБА_1 як кривдника, відповідно до яких працівники поліції встановили, що ОСОБА_1 має алкогольну залежність, раніше вчиняв щодо постраждалої особи психологічне насильство, відеозапис з боді-камери поліцейського (на одному оптичному диску) (а.с. 4), на якому зафіксовано пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , надані ними працівникам поліції.

Відповідно до пояснень потерпілої ОСОБА_2 в суді конфлікт між нею та сином відбувся на побутовому рівні, оскільки він, після проходження служби у ЗСУ став емоційно неврівноважений та часто вживає алкогольні напої.

Сам конфлікт між матір`ю та сином не свідчить про вчинення насильства та про те, що під час конфлікту ОСОБА_1 діяв з умислом завдати шкоди психічному здоров`ю потерпілій.

Виходячи з положень ст. 8 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах,одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Зокрема, згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в діях ОСОБА_1 не встановлена «поза розумних сумнівом», а наявність побутового конфлікту між ним та матір`ю ОСОБА_2 не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає, що провадження по справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 слід закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247 ст. ст. 283-285, 287 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т. Н. Скороход