Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №367/10063/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису

Дата: 19 серпня 2026 р.

Справа: №367/10063/26

Суддя: Одарюк М. П.

Справа № 367/10063/26

Провадження №2-о/367/401/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

20 серпня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

заявника ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ірпені в порядку окремого провадження цивільну справу № 367/10063/26 за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

'

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 . Заява мотивована тим, що заінтересована особа ОСОБА_2 є її чоловіком, зловживає спиртними напоями, агресивно поводиться, погрожує та створює реальну загрозу її небезпеці та небезпеці їх неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Агресивна поведінка чоловіка проявляється не лише у стані алкогольного сп`яніння, однак у випадку вживання алкоголю його агресивність, конфліктність та погрози суттєво посилюється. При цьому алкоголь не є єдиною причиною його агресивної поведінки, оскільки подібна поведінка проявляється і тоді,коли він перебуває у тверезому стані. У червні – липні 2023 року через надмірне зловживання чоловіком алкоголем та його агресивну поведінку вона була змушена разом із неповнолітньою донькою залишити квартиру. У той період чоловік погрожував їй та дитині, вона викликала поліцію та зверталася з приводу ситуації, що сталася. У липні 2023 року вона вперше подала на розлучення. У вересні 2023 року чоловік пообіцяв їй змінити поведінку, у зв`язку із чим вона вирішила повірити йому та спробувати зберігти сім`ю. Однак обіцяні зміни не відбулися, а прояви агресивної поведінки надалі повторювалися. У зв`язку з тим, що ситуація не змінилася, а агресивна поведінка чоловіка продовжувалася 05 серпня 2026 року вона повторно подала на розлучення. 13 травня 2025 року, у день народження їх неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , у квартирі також на ночівлі перебувала неповнолітня подруга доньки. У нічний час чоловік почав проявляти агресивність, ситуація стала настільки небезпечною, що вона була змушена викликати поліцію, після чого їм довелося залишити квартиру серед ночі разом із дітьми. Останній епізод стався приблизно тиждень тому, на початку серпня 2026 року. Чоловік знову проявив агресію щодо неї та їх неповнолітньої доньки. Через страх за їх безпеку серед ночі вони були змушені залишити квартиру та перебувати у автомобілі. Це відбувалося під час повітряної тривоги та балістичної атаки. Попри небезпеку перебування на вулиці та необхідність реагувати на повітряну тривогу, вони вважали безпечнішим залишити квартиру та перебувати поза нею. Зазначені обставини свідчать не про поодинокий побутовий конфлікт, а про повторювальну поведінку, внаслідок якої вона та її неповнолітня дитина змушені залишати власне місце проживання в нічний час через страх за їх життя та психологічну безпеку. Вона неодноразово зверталася до поліції у зв`язку із поведінкою чоловіка. На цей час вона та її неповнолітня донька фактично не мають іншого безпечного місця для проживання. У разі продовження спільного проживання з чоловіком вони змушені будуть перебувати в одному житловому приміщенні з особою, прояв агресії та погроз якої вже неодноразово зазнавали.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримала та просила суд її задовольнити.

Заінтересована особа просив відмовити у задоволенні заяви.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Заінтересована особа по справі ОСОБА_2 є чоловіком заявниці та батьком їх малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні судом встановлено, що між учасниками справи наявні неприязні відносини, які тривають в часі значний період часу.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису,та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», що визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 1,2, 7 частини другої статті 3 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Відповідно до пунктів 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Згідно з частиною третьою статті 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першої статті 1 згаданого Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, що розглядається, встановлено, що між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_2 , як між чоловіком та дружиною, існують неприязні відносини на побутовому ґрунті.

Необхідність видачі обмежувального припису заявник аргументувала систематичним вчиненням ОСОБА_2 відносно неї та їх малолітньої дитини психологічного та фізичного насильства.

В обґрунтування вказаних обставин заявницею надано клопотання про витребування у ВП № 2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГУНП в Київській області (Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7-А): інформацію про наявні щодо ОСОБА_2 факти притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності, складені протоколи, постанови, вироки, термінові заборонні приписи, постанови про взяття на профілактичний облік та інші відомості про правопорушення; інформацію та матеріали щодо всіх звернень, викликів, повідомлень та виїздів працівників поліції за участю ОСОБА_2 та/або ОСОБА_1 , пов`язаних із сімейними конфліктами, домашнім насильством, погрозами, агресивною поведінкою чи іншими обставинами, що мають значення для розгляду заяви за період з 2021- 2025 року.

На виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 18 серпня 2026 року начальником ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надано лист в якому повідомлено наступне:

05.07-2023 о 23:12 на лінію «102» надійшло електронне звернення з номеру телефону НОМЕР_1 від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про вчинення домашнього насильства, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , буянить чоловік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстровано в журналі єдиного обліку відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області за № 10894 від 05.07 .2023). Виїздом на місце події екіпажу Акцент-213, було встановлено, що гр. ОСОБА_2 , перебуваючи в нетверезому стані безпідставно вчинив сварку зі своєю дружиною, в ході якої ображав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою та почав застосовувати до неї фізичну силу, а саме вдарив кулаком у груди, бив по голові та ногах, після чого остання вибігла з квартири, а її чоловік зачинився і нікому не відчиняв. Було відібрано письмову заяву та пояснення, складено оцінку ризиків. Після чого заявниця пішла до своїх батьків, які проживають в цьому самому будинку, в іншій квартирі. В подальшому, ДОП відділу поліції ВП № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області було складено протокол про адміністративне серії ВАБ К2 974733 від 11.07.2023 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Постановою Ірпінського міського суду Київської області у адміністративній справі № 367/5179/23 від 01.08.2023 провадження у справі закрито за п. 1 ч. 1 ст 247 КУпАП.

14.05.2025 о 00:08 на лінію 102 надійшло електронне звернення з номеру телефону від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2 про вчинення домашнього насильства, а саме буянить чоловік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстровано в журналі єдиного обліку відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області за № СО 13596 від 14.05.2025). Виїздом на місце події екіпажу Акцент-211, було встановлено всі обставини події, опитано учасників та прийнято письмову заяву.

Додатково повідомляємо, що 16.06.2025 о 17:05 до Бучанського районного управління поліції ГУНГТ в Київській області, надійшов рапорт інспектора СКОЗ майора поліції Черненка О. про те, що 16.06.2025 о 08:00 за адресою: Бучанський район м. Ірпінь, що під час перевірки за місцем мешкання власників мисливської гладко ствольної зброї було встановлено, що останні за вказаними адресами не проживають та від проходження перереєстрації ухиляються, в тому числі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстровано в журналі єдиного обліку відділу поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області за № 16637 від 16.06.2025).

Також, в судовому засіданні ОСОБА_1 надала письмові пояснення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які є сусідами заявника та заінтересованої особи, в яких вони вказують про те, що бачили неодноразово ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння та чули як він свариться із своєю дружиною ОСОБА_1 .

Суд, критично ставиться до наданих пояснень, оскільки вказані вище особи не приводились судом до присяги та не попереджувались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.

Інших доказів, які б вказували на те, що заявник у справі ОСОБА_2 є особою, яка постраждала від домашнього насильства, яке ніби то чинилось відносно неї заінтересованою особою ОСОБА_2 , у червні – липні 2023 року, травні 2025 року, та серпні 2026 року, матеріали справи не містять.

У встановленому законом порядку обставини вчинення ОСОБА_2 систематичного домашнього насильства відносно ОСОБА_1 перед судом не доведено, будь яких належних доказів завдання заявнику заінтересованою особою будь якої шкоди (фізичного, психологічного, економічного, будь якого іншого характеру) суду не представлено.

Отже, заявницею у встановленому законом порядку такі обставини перед судом не доведено, будь яких належних доказів завдання ОСОБА_2 шкоди як в фізичному так і психологічному стані, ОСОБА_1 та їх малолітній дитині ОСОБА_3 суду не представлено.

Суд зазначає, що систематичне домашнє насильство, вчинене ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 та малолітньої ОСОБА_3 , має бути доведено належними та допустимими доказами. Рішення суду, яке обмежує конституційне право особи на житло (як просить заявник), не може ґрунтуватися лише на припущеннях та виключно на словах ОСОБА_1 .

Крім того, суд не отримав жодних інших доказів притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за домашнє насильство.

Крім того, судом встановлено, що усі конфліктні ситуації між заявником та заінтересованою особою виникають на ґрунті соціально-побутових проблем, тому між ними постійно виникають сварки та суперечки.

Суд, на виконання вимог ст. 12 ЦПК України роз`яснював заявнику право на подання відповідних клопотань про допит свідків, долучення чи витребування доказів, які б підтвердили перед судом обставини, на які вона посилається у своїй заяві, разом з тим остання повідомила, що будь яких клопотань у неї немає, та просила суд ухвалити рішення на підставі представлених нею матеріалів.

Таким чином, ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів вчинення ОСОБА_2 систематичного та довготривалого психологічного та/або фізичного фінансового насильства щодо неї, а також ризиків, які можуть наступити у майбутньому у випадку невидачі щодо ОСОБА_2 обмежувального припису, а тому законні підстави для задоволення заяви про видачу обмежувального припису у суду відсутні.

З огляду на висновки суду про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог щодо видачі обмежувального припису, судові витрати, від яких заявник був звільнений при зверненні до суду з заявою про видачу обмежувального припису відповідно до правил ст. 141 ЦПК України необхідно віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 82, 350-1-350-8, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , зацікавлена особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису про видачу обмежувального припису відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя М.П. Одарюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua