Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №292/692/26 — Пулинський районний суд Житомирської області

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/692/26

Номер провадження 3/292/237/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року селище Пулини

Суддя Пулинського районного суду Житомирської області Лотуга В.Ф., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця с.Стрибіж Червоноармійського району Житомирської області,

громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох

неповнолітніх дітей, військовозобов"язаного, пільг та інвалідності не має,

працюючого керівником ФГ "Екодар", зареєстрованого по АДРЕСА_1 ,

а проживаючого по

АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1

за ст.173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №194171 вбачається, що 09 липня 2026 року об 11 год. 00 хв., на 2 км а/д Слобідка-Стрибіж, в полі, ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, дерев"яною палицею пошкодив вітрове скло автомобіля КРАЗ 260, р.н. НОМЕР_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Дії особи кваліфіковані працівниками поліції, як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

20.08.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, фотографії, витяг з ЄРДР.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що з ОСОБА_2 у нього неприязні стосунки у зв"язку з тим, що він вчиняє незаконну порубку деревини. За його зверненням у поліцію зареєстровано 5 кримінальних проваджень за незаконну порубку лісу ОСОБА_2 09.07.2026, після 10 год., оглядаючи засіяне поле неподалік с.Стрибіж, побачив вантажівку частково завантажену деревиною. Невдовзі з лісу під керуванням ОСОБА_2 виїхав автомобіль КРАЗ обладнаний маніпулятором, що перевозив зрізану деревину, яку почав перевантажувати на інший автомобіль. На його запитання про законність порубки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали на нього кричати нецензурною лайкою та декілька разів палицями вдарили по голові, плечах. Після чого, він викликав поліцію і через 20-30 хв. на місце приїхала група реагування поліції. Поліцейські почали висловлювати обурення його діями щодо повідомлення про подію та виклик поліції. За його наполяганням на місце приїхала слідчо-оперативна група, яка провела огляд місця події та вилучила транспортні засоби, які причетні до незаконної рубки. Також на місце приїхала староста с. Стрибіж ОСОБА_4 , яка була присутня під час огляду місця події. Зазначив, що скло в автомобілі не бив, воно вже було розбите давно, про що свідчить наявний на ньому скотч, яким воно склеєне. Лише намагався заглушити двигун автомобіля, щоб причетні до незаконної порубки особи, не втекли з місця події до прибуття поліції. Зазначив, що на місці події щодо нього поліцейським протокол не складався, йому не оголошувався, копія не вручалася, права не роз"яснювалися. Поліцейський ОСОБА_5 з приводу того, що має намір скласти на нього протокол йому не повідомляв, а він про це дізнався уже в суді при ознайомлені з матеріалами справи. Про те, що ОСОБА_6 написала на нього заяву в поліцію йому також не було відомо.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.

У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст.256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.254 КУпАП).

У той же час, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції вказані вимоги порушені.

Так, у порушення вищевказаних вимог протокол не підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, а зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підписання, однак це не підтверджено відповідними доказами, а також підписом особи, яка склала протокол. Відеозапис з камери поліцейського, до протоколу не долучено.

Також, з протоколу не вбачається чи роз`яснювались ОСОБА_1 права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, оскільки підпис останнього з даного приводу у протоколі відсутній та доказів не додано.

Крім того, з протоколу вбачається, що його копія ОСОБА_1 не вручена, мається запис, що від отримання відмовився, але даний факт також доказами не підтверджено.

У протоколі зазначені в якості понятих ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , підписи яких маються в протоколі про посвідчення факту особистого огляду речей у ОСОБА_1 , однак їх письмових пояснень долучено не було.

Таким чином, при складанні протоколу працівником поліції порушені права ОСОБА_1 щодо дачі пояснень, подання доказів, знайомлення з матеріалами, заявлення клопотань, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою, що є порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист.

З огляду на допущені поліцейським порушення, протокол та складені документи суд не може визнати допустимими доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, які також викликають обгрунтовані сумніви в їх достовірності з урахуванням обставин справи.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять "обвинувачення за адміністративним проступком" та "обвинувачення, які мають ознаки злочину", залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини», "Девеєр проти Бельгії», "Адольф проти Австрії" та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

У той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Дослідивши надані матеріали справи, враховуючи допущенні працівником поліції порушення права на захист ОСОБА_1 і як результат, недопустимості наданих доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, приходжу до висновку про відсутність в його діях події і складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.251, 283 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Пулинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В. Ф. Лотуга