Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №291/678/26 — Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/678/26

Провадження №3/291/256/26

ПОСТАНОВА

іменем України

20 серпня 2026 року селище Ружин

Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Гарбарук І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення від 09.06.2026 вказано, що 10.04.2026 о 17:20 год у с. Вчорайше, вул.. Івана Франка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія проводився в медичному закладі. Результат позитивний 1,38 проміле.

У протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що водій порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду особи поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучений до матеріалів справи, і про який зазначено у самому протоколі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав, вказав, що він не керував транспортним засобом, працівники поліції під`їхали до нерухомого транспортного засобу.

У клопотанні від 20.08.2026 адвокат Остапчук І.В. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення та доводи учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 1.10 ПДР водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу.

Однак, матеріали справи не містять належних, достовірних, достатніх доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом за вищевказаних обставин і був зупинений працівниками поліції під час такого руху.

Так, із дослідженого у судовому засіданні відеозапису, який долучений до матеріалів справи, вбачається, що працівники поліції підійшли до транспортного засобу, який стояв на узбіччі, і поряд з яким стояв ОСОБА_1 .

Тобто, працівники поліції не зупиняли транспортний засіб, на відео не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував даним транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції та перебував за кермом.

На підставі досліджених письмових, електронних доказів в сукупності із наданими поясненнями ОСОБА_1 , його захисника, суд дійшов висновку, що працівники поліції не зупиняли 10.04.2026 транспортний засіб ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Інші докази, які підтверджували б скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в матеріалах даної справи відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В матеріалах справи відсутні відомості, що стало причиною такого тривалого проміжку часу між датою події (10.04.2026) та датою складання протоколу (09.06.2026).

Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння, врегульовано статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі Порядок направлення), а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 №1413/27858 (далі Інструкція).

Згідно з п.п. 16, 19 Інструкції зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

На відеозаписі не зафіксовано складання висновку. Належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання вищевказаних пунктів до матеріалів справи не долучено.

До матеріалів справи долучено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складено 05.06.2026 о 14:00 год.

При цьому, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився 10.04.2026 о 18:30 год, а протокол про адміністративне правопорушення датований 09.06.2026.

У зазначеному висновку у графі «підпис обстежуваної особи про ознайомлення з результатами огляду» відсутні будь-які відомості.

У п. 21 Інструкції вказано, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

До матеріалів справи долучено результат токсикологічного дослідження ГХ крові, який датований 16.04.2026, і на який є посилання у висновку від 05.06.2026.

У вказаному документі у графі «дата народження» вказано ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому, дата народження ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будь-яких зауважень щодо помилковості написання дати народження ОСОБА_1 чи описки матеріали справи не містять.

З врахуванням викладеного, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який складено 05.06.2026, є недопустимим доказом.

Суд вважає за необхідне зауважити, що матеріали містять звернення ВП №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області від 04.06.2026 адресоване КНП «Андрішівська міська лікарня» з проханням надати копію висновку про проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вже зазначалося, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин (правопорушення) був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений законодавством, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Також у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.98 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватогсті вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки щодо особи, що скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За наведених обставин суд доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Усі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь. Викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі, а тому цей протокол також не може вважатися доказом вини ОСОБА_1 у розумінні ст.251 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ст.247 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП в зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суду Житомирської області.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук