Вирок від 18 серпня 2026 р. у справі №279/5449/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5449/26

Провадження №1-кп/279/731/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026065490000143 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 07.08.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Коростень, українка, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, не працює, не одружена, на утриманні осіб не має, інвалід III групи, не ВПО, не депутат, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_1 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що маючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, з корисливих мотивів, вирішила скористатися довірою знайомої ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій злочинний намір, 20.06.2026, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 , повідомила їй завідомо неправдиву інформацію про нібито можливість пільгового відпочинку від релігійної громади, до якої належить ОСОБА_3 , з 15.07.2026 у разі сплати внеску на суму 3000 грн. за двох осіб, на що потерпіла погодилась.

07.07.2026 о 08 год 05 хв, ОСОБА_3 , надала ОСОБА_4 реквізити своєї платіжної картки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_2 та потерпіла, будучи введеною в оману щодо справжніх намірів ОСОБА_3 зі своєї банківської картки № НОМЕР_3 , перерахувала на зазначений рахунок грошові кошти в сумі 3000 грн., які ОСОБА_3 того ж дня о 13 год 45 хв зняла готівкою через банкомат у м. Коростень по вул. Грушевського, 50 та використала на власні потреби, без будь-якого наміру надати (сприяти у наданні) обіцяних ОСОБА_4 послуг, тобто незаконно заволоділа чужим майном шляхом обману.

Продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошима потерпілої шляхом обману, а саме нібито під приводом організації відпочинку з 20.07.2026, ОСОБА_3 15.07.2026 повідомила ОСОБА_4 завідомо неправдиву вимогу про необхідність доплати 1000 грн. нібито за послуги харчування під час відпочинку. Того ж дня, о 17 год 19 хв, ОСОБА_4 , будучи введеною в оману, переказала 1000 грн. зі свого карткового рахунку переказала 1000 грн. на той самий рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_4 та о 20 год 09 хв ОСОБА_3 зняла кошти через банкомат в м. Коростень, вул. Грушевського, 50 і в подальшому витратила на власні потреби, повідомивши ОСОБА_4 завідомо неправдиву інформацію про те, що на відпочинок нібито поїхали інші особи, не повернувши ОСОБА_4 незаконно здобуті кошти, тим самим завершивши реалізацію свого єдиного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння грошима ОСОБА_4 шляхом обману.

Таким чином, своїми умисними діями, які охоплюючись єдиним продовжуваним злочинним умислом, ОСОБА_5 , шляхом обману, заволоділа грошовими коштами потерпілої на загальну суму 4000 грн.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному заволодінні чужим майном шляхом обману, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Обвинувачена не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності.

Отже, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.1 ст. 190 КК України вірна, оскільки вона умисно заволоділа чужим майном (грошовими коштами) шляхом обману.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників кримінального провадження.

До обвинувального акта відносно ОСОБА_3 долучена письмова заява обвинуваченої, що складена у присутності захисника ОСОБА_6 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини та погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі, з обмеженнями апеляційного оскарження ознайомлена, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Також, долучена заява потерпілої ОСОБА_4 про розгляд справи без проведення судового засідання та виклику сторін.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності до ст. 65 КК України суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення .

Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення стосовно особи з інвалідністю.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у вигляді пробаційного нагляду з покладенням на неї відповідних обов`язків, визначених ст. 59-1 КК України.

Відповідно до ч.1ст. 59-1 КК України,покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні. Арешт на майно не накладався .

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не застосовувся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначити покарання у виді у виді пробаційного нагляду строком 2 (два) роки.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання ОСОБА_3 у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: копія банківської виписки AT «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_4 , ; копія банківської виписки AT «Ощадбанк» № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_3 , залишити при матеріалах кримінального провадження

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1