Рішення від 19 серпня 2026 р. у справі №274/4999/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4999/25

Провадження № 2/0274/524/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" серпня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,

за участю секретаря Айрапетян А. А.,

учасники справи присутні у судовому засіданні,

представник позивача адвокат Сердійчук О.Л.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

21.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 4568505 від 21.08.2021 та за договором № 632251 від 06.09.2021 у розмірі 160336 грн 93 коп.

Стислий виклад позиції позивача

Позовна заява ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» обґрунтована тим, що 21.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (ТОВ «МІЛОАН») та ОСОБА_1 був укладений договір № 4568505, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти у сумі 20000 грн. Кредитний договір був укладений на умовах строковості, зворотності, платності в електронному вигляді та підписаний електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора відповідача відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

29.11.2011 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») було укладено договір № 29-11-102, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передало за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає права вимоги до боржників, в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4568505.

10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-03/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передало за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає права вимоги до боржників, в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4568505.

06.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» (ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ») та ОСОБА_1 був укладений договір № 632251 за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти у сумі 2000 грн. Кредитний договір був укладений на умовах строковості, зворотності, платності в електронному вигляді та підписаний електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора відповідача відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

25.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір № 25/01/2022/1, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» передало за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає права вимоги до боржників, в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 632251.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передало за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає права вимоги до боржників, в тому числі відносно боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 632251.

Відповідач зобов`язання за кредитними договором не виконує, у зв`язку з чим станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідача:

1. За кредитним договором № 4568505 становить 176500 грн, з яких: 20000 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 154500 грн – проценти за користування кредитом; 2000 грн - заборгованість за комісіями.

Разом з тим, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача 153500 грн, з яких: 20000 грн – заборгованість за основним зобов`язанням, 131500 грн – проценти за користування кредитом; 2000 грн - заборгованість за комісіями.

2. За кредитним договором № 632251 становить 6836 грн 93 коп., з яких: 2000 грн – заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 4800 грн – проценти за користування кредитом, 32 грн - інфляційні збитки та 4 грн 93 коп. - три проценти річних.

Вказану суму боргу та витрати на правову допомогу позивач просить стягнути із відповідача.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Гуменюк О. В. позовні вимоги не визнав з наступних підстав.

Представник відповідача зазначає, що на підтвердження виконання зобов`язань за кредитним договором позивач надав довідку ТОВ «ФК «Елаєнс», яка не є первинним документом, а тому не може свідчити про факт видачі відповідачу кредитних коштів. Клопотання про витребування доказів позивач не заявляв.

Також представник відповідача посилаючись на постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа №444/9519/12), від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) зазначає, що усупереч умов кредитних договорів проценти нараховані поза межами строку кредитування.

Крім того, на момент укладення кредитних договорів відповідач був військовослужбовцем, а тому у відповідності до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсотки за кредитними договорами нараховані неправомірно.

Щодо суми відступлення права вимоги вказує, що сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних, посилається при цьому на постанову ВС від 28.08.2019 (справа №638/20603/16).

Щодо неукладеності кредитного договору адвокат Гуменюк О. В., посилаючись на статті 205, 207, 1055 Цивільного кодексу України, Закон України «Про електронну комерцію», Закон України «Про споживче кредитування» зазначає, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової (у тому числі електронної) форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленням, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Зазначає, що, електронний договір мав бути підписаний ОСОБА_1 шляхом направлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення, підписаного саме одноразовим ідентифікатором.

При цьому, згідно з пунктами 6, 12 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;

одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Однак, наданий позивачем кредитний договір не містить інформації щодо підписання його позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора згідно ЗУ «Про електронну комерцію», а отже вказує на його неукладеність.

Враховуючи викладене просить у задоволенні позову відмовити.

Щодо компенсації позивачу витрат на правову допомогу у розмірі 25000 грн, представник відповідача вважає, що такий розмір витрат є завищеним та неспівмірним із складністю справи.

У зв`язку з чим, просить у разі задоволення або часткового задоволення позовних вимог, зменшити розмір компенсації витрат на правничу допомогу до 1000 грн.

Крім того, адвокат Гуменюк О. В. вказав, що попередній розмір витрат відповідача на правову допомогу становить 13000 грн (том 1 а.с. 142-151).

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача ОСОБА_2 вказала наступне.

Щодо укладення кредитних договорів представник позивача зазначає, що 21.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір № 4568505; 06.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ОСОБА_1 укладено договір № 632251.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договорів позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому були перераховані грошові кошти.

Факт ідентифікації відповідача підтверджується довідкою про ідентифікацію. Згідно даної довідки на номер телефону відповідача було направлено одноразовий ідентифікатор, яким і було підписано договір. Крім того, відповідач не заперечує, що всі відомості, вказані в заявці-анкеті є коректними, зокрема: ПІБ, РНОКПП, паспортні дані, телефон, реквізити банківської картки, тощо. Крім того, ідентифікація здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору і він гарантував дійсність вимоги при відступленні прав вимоги по даному кредиту. Будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону, банківська картка) були використані для укладення договору від його імені, відповідачем не надані.

Укладений між сторонами договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; сторонами було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, в т.ч. щодо порядку нарахування та оплати процентів за договором, можливості продовження строку користування кредитними коштами, в порядку та на умовах визначених договором; позичальник був ознайомлений з умовами договору, висловив своє волевиявлення шляхом підписання договору, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків.

Тобто кредитні договори укладені сторонами в електронному з вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Також з кредитних договорів вбачається, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Таким чином, оскільки договори укладено на сайті позикодавців та відповідач підписав їх одноразовим ідентифікатором, отриманим у SMS повідомленні, тому без отримання SMS-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства договір між відповідачем та товариством не був би укладений. Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, провадження № 61-1602св20.

Також представник позивача не погоджується із доводами представника відповідача щодо неотримання коштів за кредитними договорами.

Зазначає, що первісні кредитори не є банками, відповідні операції були здійснені операторами платіжних послуг на підставі укладених між сторонами договорів, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» відповідно до якої 21.08.2021 було перераховано грошові кошти у розмірі 20 000 грн на картку № НОМЕР_1 , призначення: кошти згідно договору №4568505; листом ТОВ «ФК «Фінеспрес» відповідно до якого 06.09.2021 було перераховано грошові кошти у розмірі 2 000 грн на картку № НОМЕР_1 .

Таким чином, твердження відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів, позивач розцінює, як намагання уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит.

Щодо нарахування відсотків за договором № 632251, умовами договору визначено, що відповідно до п. 2 договору сума позики становить 2 000 грн. Строк позики 30 днів. Знижена процентна ставка – 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день становить 2,70%. Відповідно до п.4 Договору Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою мобільного додатку, що розміщені на сайті http://clickcredit.com.ua/documents-license.html, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена у правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі. Позичальник розуміє та погоджується, що у випадку продовження строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день подовження становитиме 2% від суми позики (її частини).

Таким чином за умовами договору та п. 6.5 правил передбачено нарахування відсотків за фактичний строк користування позикою поза межами 30 денного (пільгового) строку користування позикою. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку, визначеного та погодженого сторонами договору.

Щодо нарахування відсотків за договором №4568505, згідно з п. 2.2.2 договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору.

Представник позивача вказує, що відповідно до п. 2.3.2 розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної обставини щодо якої невідомо настане вона чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка полягає у наступному: а) здійснені платежу позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 договору та розділу 6 правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3, п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2 Договору.

Після настання зазначених в пунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п. 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п. 1.4 змінюється пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується кредитодавцем в особовому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення.

Таким чином, сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від позичальника. Сторони договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, відповідачем було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості.

Представник позивача вважає, що кредитором нараховано заборгованість відповідно до умов укладеного договору, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливими.

Щодо статусу військовослужбовця, відповідач посилається на ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Представник позивача вказує, що згідно з наданими відповідачем документами він перебуває на військовій службі за контрактом. При цьому, не надано жодного доказу того, що відповідач брав або бере участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони України.

Крім того, нарахування відсотків здійснювалось до 23.02.2022, тобто до початку повномасштабного вторгнення та оголошення воєнного стану.

Таким чином нарахування відсотків було здійснено особі, яка перебувала на військовій службі за контрактом та не здійснювала заходи із забезпечення оборони у цей період.

Таким чином, позивач вважає, що підстави для застосування до відповідача ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутні.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то представник відповідача не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Отже, такі твердження представник позивача розцінює як припущення.

У зв`язку з чим представник позивача просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (том 1 а.с. 174-190).

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 27.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Протокольною ухвалою суду від 02.03.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 18.05.2026 Витребувати у ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» оригінал електронного доказу - договір про споживчий кредит № 4568505 від 21.08.2021 укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

У судовому засіданні 10.08.2026 оглянуто оригінал договору.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у судовому засіданні підтримав позов.

Відповідач про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, за адресою зареєстрованого місця проживання, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Представник відповідача адвокат Гуменюк О. В. надав заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження, висновки суду

Судом встановлено, що 06.09.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 632251 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 2000 грн, шляхом перерахування коштів на платіжку картку НОМЕР_1 , процентна ставка -фіксована, зі сплатою процентів за користування кредитом 2.00% в день, дата повернення кредиту 06.10.2021, орієнтовна реальна річна процентна ставка 2333, 94%, орієнтовна загальна вартість кредиту 2600 грн. Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0QtJ9a1etV(том 1 а.с. 31).

Графік платежів, обумовлений сторонами на момент укладення договору, відображений у додатку № 1 до договору позики № 632251 від 06.09.2021, строк кредитування 30 днів, дата видачі кредиту 06.09.2021, дата повернення кредиту 06.10.2021, сума кредиту 2000 грн, проценти за користування кредитом 600 грн реальна річна процентна ставка 2333, 94 %, загальна вартість кредиту 2600 грн. Графік підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0QtJ9a1etV(том 1 а.с. 32).

До матеріалів справи додано правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» за допомогою мобільного додатку «Click Credit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (том 1 а.с. 33-44).

На виконання кредитного договору № 632251 від 06.09.2021, на банківську картку № НОМЕР_2 06.09.2021 відповідачу були перераховані грошові кошти у сумі 2000 грн, номер платежу 7448e8f3-ece4-4c05-a375-581b768e111d, що доводиться довідками Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» (ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС») від 19.03.2025, від 21.03.2025, випискою за договором за період з 06.09.2021 до 08.09.2021,повідомленням від 29.10.2025 АТ КБ «Приватбанк» та копією платіжної інструкції 7448e8f3-ece4-4c05-a375-581b768e111d (том 1 а.с. 51-52, 53-55, 209, 210).

25.01.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 25/01/2022/1 за умовами якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» права вимоги до боржників, що також доводиться актом приймання - передавання реєстру боржників від 25.01.2022 в електронному вигляді за договором факторингу № 25/01/2022/1, актом приймання - передавання реєстру боржників від 25.01.2022 в за договором факторингу № 25/01/2022/1 (том 1 а.с. 73-77, 78).

З реєстру боржників № 1 від 25.01.2022 до договору факторингу № 25/01/2022/1 від 25.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 вказаний у списку боржників за договором № 632251 від 06.09.2021, за яким загальна сума заборгованості становить 6800 грн, з яких: заборгованість за основною сумою – 2000 грн, заборгованість за процентами 4800 грн (том. 1 а.с. 80-83, 85).

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, що також доводиться актом прийому - передачі реєстру боржників від 10.01.2023 за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 (том 1 а.с. 98-103, 104-105).

З реєстру боржників від 10.01.2023 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 вбачається, що ОСОБА_1 вказаний у списку боржників за договором № 632251, за яким загальна сума заборгованості становить 6836 грн 93 коп., з яких: заборгованість за основною сумою – 2000 грн, заборгованість за процентами 4800 грн та 36 грн 93 коп. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно з ст. 625 ЦК України (том. 1 а.с. 16, 106-109).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 632251 від 06.09.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість станом на 25.01.2022 у розмірі 6800 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2000 грн, заборгованість за відсотками - 4800 грн (том 1 а.с. 56-59).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 632251 від 06.09.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість станом на 10.01.2023 у розмірі 6836 грн 93 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2000 грн, заборгованість за відсотками - 4800 грн, 32 грн - інфляційні збитки та 4 грн 93 коп. - три проценти річних (том 1 а.с. 61 ).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 632251 від 06.09.2021 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість станом на 03.07.2025 у розмірі 6836 грн 93 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 2000 грн, заборгованість за відсотками - 4800 грн, 32 грн - інфляційні збитки та 4 грн 93 коп. - три проценти річних (том 1 а.с. 63).

21.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4568505, за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 20000 грн, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок, процентна ставка -фіксована, строком на 30 днів, дата повернення кредиту 20.09.2021, проценти за користування кредитом становлять 7500 грн, які нараховуються за ставкою 1, 25 % в день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, тип процентної ставки - фіксована, комісія - 2000 грн. (том 2 а.с. 44-48).

Графік платежів, обумовлений сторонами на момент укладення договору, відображений у додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 4568505, від 21.08.2021, строк кредитування 30 днів, дата видачі кредиту 21.08.2021, дата повернення кредиту 20.09.2021, сума кредиту 20000 грн, проценти за користування кредитом 7500 грн, комісія 2000 грн, реальна річна процентна ставка 11, 215.00 %, загальна вартість кредиту 2950 грн.(том 2 а.с. 48).

До матеріалів справи додано правила про надання фінансових кредитів з ТОВ «Мілоан» (в редакції від 13.07.2021) (том 2 а.с. 51-55).

З довідки про ідентифікацію вбачається, що, відповідач ОСОБА_1 ідентифікований як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептував, підписавши 21.08.2021 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідний договір (№8887551) (том 1 а.с.45).

На виконання кредитного договору № 4568505 від 21.08.2021, на банківську картку № НОМЕР_2 21.08.2021 відповідачу були перераховані грошові кошти у сумі 20000 грн, номер операції 619a-4044-0461-4bd6b6a8-19862549dl3e_637651424152557670, що доводиться довідкою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 05.05.2025, випискою за договором за період з 21.08.2021 до 23.08.2021,повідомленням від 29.10.2025 АТ КБ «Приватбанк» (том 1 а.с. 46 209, 211).

29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 29-11-102 за умовами якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, що також доводиться актом приймання - передавання реєстру боржників від 03.12.2021 в електронному вигляді за договором факторингу № 29-11-102, актом приймання - передавання реєстру боржників від 03.12.2021 в за договором факторингу № 29-11-102 (том 1 а.с. 64-67, 69).

З реєстру боржників від 29.11.2021 до договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 вбачається, що ОСОБА_1 вказаний у списку боржників за договором № 4568505, за яким загальна сума заборгованості становить 89500 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20000 грн, заборгованість за відсотками - 67000 грн, 2000 грн - заборгованість за комісією(том. 1 а.с. 70-72, 84).

10.03.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передає ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» приймає належні ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги до боржників, що також доводиться актом прийому - передачі реєстру боржників від 10.03.2023 за договором № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023та актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023 (том 1 а.с. 86-91, 92, 93).

З реєстру боржників від 10.03.2023 до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 вбачається, що ОСОБА_1 вказаний у списку боржників за договором № 4568505, за яким загальна сума заборгованості становить 176500 грн, з яких: заборгованість за основною сумою – 20000 грн, заборгованість за процентами 154500 грн, 2000 грн заборгованість за комісією (том. 1 а.с. 15, 94-97).

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4568505 ТОВ «Мілоан» нарахувало ОСОБА_1 сума заборгованості за кредиту -20000 грн, 67500 грн- сума заборгованості за відсотками на дату відступлення прав вимоги та 2000 грн – комісія (том 1 а.с. 47-50).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4568505 від 21.08.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість станом на 10.01.2023 у розмірі 176000 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 20000 грн, заборгованість за відсотками - 154500 грн, 2000 грн - заборгованість за комісією (том 1 а.с. 60).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором№ 4568505 від 21.08.2021 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» нарахувало ОСОБА_1 заборгованість станом на 10.01.2023 у розмірі 176000 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 20000 грн, заборгованість за відсотками - 154500 грн, 2000 грн - заборгованість за комісією. Загальна заборгованість заявлена до стягнення - 153500 грн (том 1 а.с. 62).

Відповідно до довідки № 3576 від 02.09.2025 виданої т.в.о. командирап військової частини НОМЕР_3 старший лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у в/ч НОМЕР_4 10.06.2019 до дня видачі довідки (том. 1 а.с. 163).

Застосовані норми права, позиція суду

Дослідивши докази, з`ясувавши обставини справи, суд доходить про часткове задоволення позову, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.

Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (статті 77 - 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2025 року в справі № 183/4256/21 (провадження № 61-15813сво23)).

Суд встановив, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» та відповідачем укладений договір позики № 632251 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 06.09.2021. Крім того, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладений договір про споживчий кредит № 4568505 (індивідуальна частина) від 21.08.2021. Оригінал останнього доказу, який містить електронний підпис відповідача суд оглянув в судовому засіданні.

Факт отримання відповідачем коштів за договором позики № 632251 від 06.09.2021 доводиться довідками ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС від 19.03.2025, від 21.03.2025, випискою за договором за період з 06.09.2021 до 08.09.2021, повідомленням від 29.10.2025 АТ КБ «Приватбанк» та копією платіжної інструкції 7448e8f3-ece4-4c05-a375-581b768e111d (том 1 а.с. 51-52, 53-55, 209, 210).

Факт отримання відповідачем коштів за договором про споживчий кредит № 4568505 від 21.08.2021 доводиться довідкою ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» від 05.05.2025, випискою за договором за період з 21.08.2021 до 23.08.2021,повідомленням від 29.10.2025 АТ КБ «Приватбанк» (том 1 а.с. 46 209, 211).

Крім того, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та згідно з умовами договорів, договір позики № 632251 від 06.09.2021 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 0QtJ9a1etV, договір про споживчий кредит № 4568505 від 21.08.2021 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R26357.

Також у кредитних договорах № 632251 від 06.09.2021, № 4568505 від 21.08.2021 сторонами погоджено всі їх істотні умови щодо суми і строку кредитів, сплати відсотків та комісії за користування грошовими коштами, розмір і тип процентної ставки.

Статтею 512 ЦК України передбачено можливість зміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078).

Суд встановив, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу та договорів відступлення права вимоги, права вимоги за договором позики, укладеним між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» та ОСОБА_1 № 632251 від 06.09.2021 та за договором про споживчий кредит укладеним між ТОВ «Мілоан» та та ОСОБА_1 № 4568505 від 21.08.2021 перейшло від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДТИТІВ» та від ТОВ «Мілоан» відповідно перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Щодо доводів відповідача про звільнення його від сплати процентів за користування кредитом у зв`язку з проходженням військової служби суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній на час укладення кредитних договорів № 4568505 від 21.08.2021 та № 632251 від 06.09.2021, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а також військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Отже, наведена норма передбачала звільнення від нарахування процентів за користування кредитом не для будь-якої особи, яка має статус військовослужбовця, а за наявності визначених законом юридичних фактів. Зокрема, така пільга поширювалася на військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, а також на військовослужбовців під час дії особливого періоду за умови їх участі у визначених законом заходах із забезпечення національної безпеки і оборони та перебування безпосередньо в районах і в період здійснення таких заходів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 10.06.2019 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 за контрактом.

Разом із тим зазначена довідка підтверджує факт проходження відповідачем військової служби за контрактом не підтверджує його призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Також вказана довідка не містить відомостей про безпосередню участь відповідача у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також про перебування відповідача безпосередньо в районах та в період здійснення таких заходів.

Інших доказів, які б підтверджували наявність у відповідача на час укладення кредитних договорів та протягом періоду, за який позивачем нараховано проценти, визначених частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підстав для звільнення від нарахування процентів за користування кредитом, матеріали справи не містять.

Сам по собі факт проходження військової служби за контрактом не є достатнім доказом наявності передбачених зазначеною нормою Закону підстав для звільнення від нарахування процентів. При цьому належність особи до категорії військовослужбовців не звільняє суд від необхідності встановити конкретні обставини, з якими закон пов`язує виникнення відповідної пільги.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів призову відповідача на військову службу під час мобілізації на особливий період або його безпосередньої участі у визначених законом заходах із перебуванням безпосередньо в районах та в період їх здійснення, суд не встановив передбачених частиною п`ятнадцятою статті 14 зазначеного Закону підстав для звільнення ОСОБА_1 від нарахування процентів за користування кредитом.

За таких обставин доводи відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та звільнення його від сплати процентів за кредитними договорами є необґрунтованим та задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 632251 від 06.09.2021

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 632251 від 06.09.2021 вбачається, що відповідач не сплатив 2000 грн за тілом кредиту та 4800 процентів, що нараховані за період з 06.09.2021 до 04.01.2022.

При цьому доводи представника відповідача адвоката Гуменюка О. В. щодо того, що проценти за кредитним договором № 632251 нараховані поза межами кредитування не узгоджується з умовами договору.

Відповідно умов до п. 6.2 кредитного договору позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою мобільного додатку «Click Credit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті http://clickcredit/com.ua/documents-licence.html (надалі правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація йому зрозумілі).

У разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування (п. 6.5 правил).

Таким чином, проценти за кредитним договором № 632251 від 06.09.2021 у розмірі 4 800 грн нараховані за період з 06.09.2021 до 04.01.2022, тобто в межах строку кредитування, встановленого договором.

У зв`язку з цим заборгованість відповідача за кредитним договором № 632251 від 06.09.2021 становить 6 800 грн, з яких: 2 000 грн – заборгованість за тілом кредиту та 4 800 грн - заборгованість за процентами.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 4,93 грн та інфляційні втрати у розмірі 32 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 632251 від 06.09.2021, який підлягає стягненню з відповідача, становить 6 836,93 грн, з яких: 2 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4 800 грн - заборгованість за процентами, 4,93 грн – 3 % річних та 32 грн - інфляційні втрати.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 4568505 від 21.08.2021

Щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4568505 суд зазначає, що відповідно до умов договору № 4568505 від 21.08.2021 кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 20 000 грн строком на 30 днів, із визначеною договором фіксованою процентною ставкою 1,25 % на день.

Пунктом 1.6 кредитного договору визначено стандартну (базову) процентну ставку у розмірі 5 % на день, а пунктом 2.3.1.2 передбачено можливість збільшення строку кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після закінчення первісно встановленого строку кредитування. Загальний період такого продовження на стандартних (базових) умовах не може перевищувати 60 днів.

Згідно з пунктом 6.3 кредитного договору позичальник, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладення договору, погодився також з усіма його додатками та невід`ємними частинами.

Відповідно до пунктів 6.4, 6.5 договору сторони погодили, що укладення кредитного договору в електронній формі є юридично еквівалентним договору, підписаному власноручним підписом позичальника, та такий договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до умов договору позичальник зобов`язаний повернути отриману суму кредиту та сплатити передбачені договором проценти й комісію у визначені договором строки. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, суму кредиту у встановлений строк не повернув, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість.

Факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 20 000 грн та наявність заборгованості за основною сумою кредиту відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані.

Щодо розміру процентів суд враховує, що за умовами договору за користування кредитом протягом первісного строку кредитування встановлено фіксовану процентну ставку 1,25 % на день. За таких умов за 30 днів користування кредитом проценти становлять 7 500 грн (20 000 грн ? 1,25 % ? 30 днів).

Крім того, пунктом 2.3.1.2 договору сторони погодили можливість пролонгації кредитування шляхом подальшого користування позичальником кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, при цьому загальний період такої пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів. Таким чином, сторони договору безпосередньо передбачили можливість продовження строку користування кредитними коштами після закінчення первісного 30-денного строку.

З наданих суду відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором убачається, що первісним кредитодавцем ТОВ «Мілоан» визначено заборгованість за процентами у розмірі 67 500 грн на дату відступлення права вимоги. Такий розмір відповідає розрахунку процентів за первісний строк кредитування та передбачений договором період пролонгації: 7 500 грн за первісні 30 днів та 60 000 грн за 60 днів наступного періоду, виходячи зі ставки 5 % на день.

Суд враховує, що пунктом 4.2 кредитного договору ставку, передбачену пунктом 1.6 договору у розмірі 5 % на день, визначено саме як проценти за порушення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України. Тому такі нарахування підлягають оцінці судом з урахуванням їх правової природи та умов пункту 4.2 договору.

Як установлено судом, окремої позовної вимоги про стягнення процентів за статтею 625 ЦК України позивач не заявляв, а заявлену суму визначив сукупно як заборгованість за процентами за кредитним договором. При цьому з поданого розрахунку неможливо достовірно встановити, яка саме частина заявленої суми є процентами за користування кредитом, а яка - процентами за прострочення грошового зобов`язання за пунктом 4.2 договору, оскільки окремого розрахунку таких сум, із зазначенням періоду їх нарахування та бази нарахування, позивачем не надано.

За таких обставин суд виходить із належним чином підтвердженої заборгованості за процентами, яка визначена первісним кредитодавцем у розмірі 67 500 грн, та не має правових підстав самостійно формувати і присуджувати окрему вимогу за статтею 625 ЦК України, яка позивачем не заявлялася.

Саме по собі зазначення у загальному розрахунку заборгованості суми «процентів» не свідчить про те, що відповідна сума є процентами, передбаченими статтею 625 ЦК України, оскільки за умовами кредитного договору проценти за користування кредитом та проценти за прострочення грошового зобов`язання мають різну правову природу та передбачені різними положеннями договору.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Суд не вправі самостійно формувати за позивача окрему позовну вимогу про стягнення процентів за статтею 625 ЦК України, визначати період їх нарахування, самостійно встановлювати базу нарахування та здійснювати відповідний розрахунок замість позивача.

За таких обставин, оскільки окремої вимоги про стягнення процентів за частиною другою статті 625 ЦК України позивачем не заявлено, а надані ним докази та розрахунок не дають можливості встановити, що заявлена сукупна сума процентів у відповідній частині є саме процентами за прострочення грошового зобов`язання, передбаченими пунктом 4.2 договору, суд не має правових підстав для стягнення таких сум.

Щодо комісії суд встановив, що умовами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію у розмірі 2 000 грн. Відповідна сума включена до розрахунку заборгованості та не спростована відповідачем належними доказами. Тому заборгованість за комісією у розмірі 2 000 грн також підлягає стягненню.

Таким чином, з урахуванням установлених судом обставин та умов кредитного договору загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить 89 500 грн, а саме: 20 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 67 500 грн - проценти, нараховані відповідно до умов кредитного договору в межах первісного строку кредитування та передбаченої договором пролонгації, 2 000 грн - заборгованість за комісією.

У решті вимог про стягнення процентів, що перевищують встановлений судом розмір, слід відмовити, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами правових підстав, періоду та розміру їх нарахування, а також не заявлено окремої вимоги про стягнення процентів за прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.

Таким чином всього слід стягнути борг за договорами сукупно 96 336,93 грн (89 500+ 6 836,93)

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд частково задовольнив позов, із відповідача на користь позивача слід стягнути 1455 грн 47коп. сплаченого судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, із розрахунку 96 336,93 х 2422 грн 40 коп. : 160336 грн 93 коп.

Вирішуючи питання про компенсацію сторонам витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути в розмірі 25000 грн та відповідач в розмірі 13000 грн, суд доходить таких висновків.

Згідно з положеннями частин першої - четвертої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат;

обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Разом із тим, відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, зокрема впливу вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення, за умови, що відповідна заява була зроблена до завершення дебатів.

На обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, що укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об?єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (том. 1 а.с. 24-26); тарифи на послуги адвокатським об?єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (том 1 а.с. 27-28); заявку ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на надання юридичної допомоги № 182 від 02.06.2025 вартістю 18000 грн 00 коп. (том 1 а.с. 29); витяг з акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 в якому погоджено, що сума наданих послуг (відповідач ОСОБА_1 за кредитними договорами № 4568505, № 632251) за надання усної консультації з вивченням документів 2 год - 4000 грн, за надання письмової консультації з вивченням документів 1 год - 3000 грн, за складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6 год - 18000 грн (том а.с. 30), довіреність № 64 від 06.01.2025 (том 1 а.с. 196).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для його зміни, порядок сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація й досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням між адвокатом і клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною згодою. Суд не має права змінювати його або втручатися у правовідносини адвоката та клієнта. Однак суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням фактичності витрат і обґрунтованості їх суми.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом і клієнтом, у контексті розподілу судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані, з урахуванням фактичності та необхідності таких витрат. Подібний висновок викладено у п. 5.44 постанови ВП ВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови ВП ВС від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід: витрати мають бути фактичними, неминучими та обґрунтованими (mutatis mutandis, справа "East/West Alliance Limited v. Ukraine", заява № 19336/04, § 268).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо встановить, що визначений гонорар є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи та витрачений адвокатом час.

Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, включаючи репутаційні чи публічні аспекти.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, як зазначено у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява № 19336/04, п. 268), витрати мають бути фактичними, неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі ВС від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 зазначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат слід враховувати: складність справи, обсяг та час, витрачений адвокатом; пов`язаність витрат із розглядом справи; обґрунтованість і пропорційність предмета спору; ціну позову; значення справи; вплив на репутацію; публічний інтерес; поведінку сторін; наявність дій щодо досудового врегулювання.

У постанові ВС від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати гонорар, суд має право оцінювати вартість правничої допомоги за критеріями співмірності (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказано: суд може не присуджувати стороні повне відшкодування витрат на правничу допомогу, якщо встановить їх надмірність. При цьому рішення суду має містити чітку мотивацію - які саме витрати не підлягають компенсації і чому.

Суд зазначає, що правовідносини між сторонами є однотипними, не містять складнощів, не потребують тривалого аналізу доказів або значного часу на підготовку й подання позову.

Тому, керуючись принципами справедливості та верховенства права, з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг, ціни позову, частково задоволення позову, суд дійшов висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення їх у розмірі 8000 грн.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі № 205/5969/15-ц.

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути сукупно судові витрати у розмірі - 9455 грн 47 коп.

На підтвердження заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав суду: договір № 95 про надання правової допомоги від 29.08.2025 (том 1 а.с. 154-155), розрахунок до договору № 95 про надання правової допомоги від 29.08.2025 на суму 13000 грн (усна консультація - 1500 грн, складання процесуальних документів - 8000 грн, представництво інтересів клієнт в суді -3500 грн) (том 1 а.с. 156), квитанція прибуткового касового ордера від 29.08.2025 про сплату ОСОБА_1 адвокату Гуменюку О. В. за договором № 95 про надання правової допомоги від 29.08.2025 на суму 13000 грн (том 1 а.с. 157), ордер на надання правничої (правової) допомоги від 29.08.2025 та копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю (том 1 а.с. 161, 162).

Оскільки позов задоволено частково, суд відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України розподіляє між сторонами витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру відхилених позовних вимог.

Відповідачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Розмір відмовлених позовних вимог становить 64 000 грн, а загальний розмір заявлених позовних вимог - 160 336,93 грн.

Таким чином, частка відмовлених позовних вимог становить 39,916 % (64 000 грн : 160 336,93 грн ? 100).

Відтак пропорційно розміру відмовлених позовних вимог з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 188 грн 25 коп. (13 000 грн ? 64 000 грн : 160 336,93 грн).

Отже, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 188 грн 25 коп.

Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову у разі покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити іншій стороні різницю між цими сумами.

За результатами розгляду справи загальний розмір судових витрат позивача, які підлягають відшкодуванню, становить 9 455 грн 47 коп., а загальний розмір судових витрат відповідача, які підлягають відшкодуванню, становить 5 188 грн 25 коп.

Таким чином, оскільки більша сума судових витрат покладається на відповідача, з урахуванням положень частини десятої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між сумами судових витрат, що становить 4 267 грн 22 коп. (9 455 грн 47 коп. – 5 188 грн 25 коп.).

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість:

- за договором позики № 632251 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 06.09.2021 в розмірі - 6 836 гривень 93 копійки;

- за договором про споживчий кредит № 4568505 (індивідуальна частина) від 21.08.2021 в розмірі - 89 500 гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати в розмірі 4 267 грн 22 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3, оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926;

відповідач – ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя І. Ю. Хуторна