Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №163/1964/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1964/26

Провадження № 3/163/1250/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

20 серпня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.,

з участю особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши заяву особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 про відвід судді Шеремети С.А. від розгляду справи за протокол серії ЕПР1 №733153 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 .

в с т а н о в и в :

20 серпня 2026 року ОСОБА_1 в судовому засіданні подала заяву про відвід головуючого судді від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що головуючий суддя Шеремета С.А. упереджений в оцінці фактів психологічного тиску, дезінформації та обману з боку поліції; відкрито схиляється на сторону патрульної поліції.

Розглянувши зазначену заяву приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення зважаючи на наступне.

Фактично мотивами заяви ОСОБА_1 зазначає суддя схиляється на сторону поліції та відмовився надати належну правову оцінку зафіксованим фактам психологічного тиску, дезінформації та обману з боку поліції, що ставить під сумнів упередженість судді.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й з об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу.

Суб`єктивний критерій що відображає особисті переконання та поведінку конкретного судді (суддя вважається неупередженим, доки не доведено протилежне);

Об`єктивний критерій визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Оцінка доказам у справі (в тому числі діям працівників поліції, наявності чи відсутності психологічного тиску) надається судом під час ухвалення остаточного рішення у справі. Незгода учасника справи з процесуальними діями судді чи зауваження щодо порядку дослідження доказів до завершення розгляду справи по суті не є свідченням упередженості чи зацікавленості судді.

ОСОБА_1 не надала жодного належного доказу, який би вказував на наявність суб`єктивного чи об`єктивного критерію упередженості головуючого судді, його особистої зацікавленості в результатах розгляду справи або симпатії чи антипатії до будь-кого з учасників провадження.

Доводи заяви про відвід ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях та оціночних судженнях ОСОБА_1 , які повністю спростовуються перебігом судового засідання, під час якого суд всебічно, повно та об`єктивно досліджував кожен аргумент, наданий ОСОБА_1 , ставив уточнюючі запитання та вживав заходів щодо витребування доказів.

Зокрема, з метою з`ясування всіх обставин справи судом досліджувалось питання: заперечення факту керування транспортним засобом. На твердження ОСОБА_1 про те, що вона не здійснювала керування, судом досліджувався відеозапис. У відповідь на запитання головуючого ОСОБА_1 зазначила, що не вважає це керуванням, оскільки вона лише «трохи проїхалася».

Щодо строків повірки технічного засобу. Під час дослідження письмових доказів, а саме документації щодо повірки приладу Drager, судом з`ясовувалась позиція ОСОБА_1 щодо зазначення про річний міжповірочний інтервал повірки, остання відповіла, що за інформацією з мережі Інтернет та технічного паспорта приладу, строк повірки становить 6 місяців.

Щодо дослідження безперервності відеозапису: на запитання суду надати пояснення стосовно того, як саме вона трактує поняття безперервності відеозапису за умови його фіксації кількома камерами, ОСОБА_1 обмежилася твердженням про «маніпуляції з боку працівників поліції».

Зазначені процесуальні дії головуючого судді свідчать про його прагнення детально розібратися в кожному аргументі особи, забезпечити їй реалізацію права на захист та повно з`ясувати обставини у справі, що повністю виключає наявність будь-якої упередженості чи прихильності.

Постановка судом уточнюючих запитань та дослідження доказів є прямою обов`язком суду щодо всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, а не свідченням упередженості.

За таких обставин підстав для сумніву в безсторонності та неупередженості головуючого судді Шеремети С.А. відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Інших обставин, передбачених діючим законодавством, які б могли бути підставою для відводу судді не здобуто.

Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

У задоволені заяви Ліщук Ольги Григорівни про відвід головуючого судді від розгялду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 , відмовити.

Постанова апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на постанову суду, ухвалену за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А. Шеремета