Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №155/957/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/957/26

Провадження №3/155/310/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 м. Горохів

Суддя Горохівського районного суду Волинської області Сметана В.М., при секретарі судового засідання Воронюк Н.М., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Овсієнка С.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, приватного підприємця, одруженого, за ч.1 ст.156 КУпАП

УСТАНОВИВ:

До Горохівського районного суду Волинської області з відділення поліції №2 (м. Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області 19 липня 2024 року надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №207162 від 22 травня 2026 року вбачається, що 22 травня 2026 року о 16 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_1 , який являється ФОП ОСОБА_1 , допустив продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку відповідного зразку, а саме: допустив продаж чотирьох мачок Marshall, без марок акцизного податку, за двісті гривень, чим порушив ЗУ 3817-ІХ від 18 червня 2024 року з доповненнями ЗУ 4536-ІХ від 16 липня 2025 року та іншими.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав, суду пояснив, що він ФОП та має дозвіл на здійснення торгівлі тютюновими та алкогольними напоями, однак продає виключно тютюнові вироби та алкогольні напої з акцизними марками. Заначив, що 22 травня 2026 року йому зателефонував його продавець ОСОБА_2 та повідомив, що працівники поліції в магазині здійснюють обшук. В подальшому він прибув до магазину зі свої адвокатом, працівники поліції здійснювали вилучення тютюнових та алкогольних виробів без будь яких на це дозвільних документів. Вказував, що вилучені тютюнові та алкогольні напої в його складському приміщенні перебували на зберіганні без мети збуту для власного споживання.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Овсієнко С.А. в судовому засіданні заперечував щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення складено не обґрунтовано. В матеріалах справи відсутні будь які докази придбання особою безакцизних тютюнових виробі, не зафіксовано передачу коштів, їх вилучення, обвинувачення лише ґрунтується на поясненнях однієї особи. Заначив, що працівники поліції фактично провели несанкціонований обшук магазину та складських приміщень під приводом складання адміністративних матеріалів. Просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та повернути незаконно вилучені товари.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він працює продавцем в магазині Алкомаркет. Вказував, що 22 травня 2026 року до магазину зайшли невідомі йому чоловіки, які представились працівниками поліції, та повідомили що в них є інформація, що в даному закладі здійснюється торгівля тютюновими та алкокогольними напоями без акцизних марок, та почали оглядати приміщення магазину. Заначив, що він одразу зателефонував власнику – ОСОБА_1 , який через незначний проміжок часу прибув до магазину і вже фактично він вів розмову з працівниками поліції. Також вказував, що будь яких цигарок без марок акцизного податку він не продавав.

В судове засідання викликався свідок ОСОБА_3 , який згідно матеріалів справи придбав цигарки без марок акцизного збору, шляхом надіслання судової повістки на поштову адресу, яка зазначена в його поясненнях. Однак, поштовий конверт з судовою повісткою повернувся на адресу з відміткою «адресат відсутній».

В судове засідання також двічі викликався для надання пояснень старший лейтенант поліції Цибулько Вадим Вікторович, який здійснював складання протоколу про адміністративне правопорушення. Однак в судове засідання не з`явися, на адресу суду надходили листи, в яких було заначено, що 30 липня 2026 року та 13 серпня 2026 року не має можливості з`явитися до суду, в зв`язку, що останній у вказані дати судових засідань залучений на відпрацювання з ІНФОРМАЦІЯ_3 та Службою безпекою України.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, свідка, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є встановлення в її діях усіх елементів складу адміністративного правопорушення, а саме: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

З буквального змісту зазначеної норми вбачається, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення полягає саме у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі.

Тобто для наявності складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП необхідним є доведення не лише факту наявності тютюнових виробів без марок акцизного податку, а саме факту їх реалізації.

Під реалізацією у такому випадку слід розуміти активні дії, спрямовані на продаж товару, зокрема пропонування товару покупцю, передання товару, отримання грошових коштів або інші дії, які об`єктивно підтверджують процес торгівлі.

Саме по собі виявлення тютюнових виробів, їх вилучення або перебування особи поруч із такими виробами не є тотожним факту здійснення роздрібної торгівлі.

Таким чином, для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони правопорушення суду мають бути надані належні докази саме факту торгівлі, а не лише факту вилучення товару.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Суть адміністративного правопорушення має бути викладена таким чином, щоб із протоколу було зрозуміло, які саме дії інкримінуються особі, у чому полягає об`єктивна сторона правопорушення, за яких фактичних обставин воно нібито було вчинене та якими даними такі обставини підтверджуються.

Разом з тим, із дослідженого судом протоколу вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано загальне формулювання про здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку.

При цьому протокол не містить достатньої конкретизації істотних обставин, а саме: кому саме було реалізовано тютюнові вироби; чи відбулася фактична передача товару покупцю; чи були отримані грошові кошти; хто був покупцем; чи проводилася контрольна закупка; яким способом зафіксовано факт саме продажу; які конкретні активні дії вчинив саме ОСОБА_1 , яким доказом підтверджується факт реалізації товару саме цією особою.

За таких обставин протокол фактично містить не розгорнутий опис події адміністративного правопорушення, а лише загальне твердження про нібито здійснення торгівлі.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом вини особи, не має наперед встановленої сили та підлягає перевірці судом у сукупності з іншими доказами.

Суд не вправі самостійно доповнювати фабулу протоколу, змінювати суть інкримінованого правопорушення або встановлювати фактичні обставини, які не зазначені у протоколі та не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані можуть встановлюватися протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, висновком експерта, показаннями технічних приладів, засобами фото- і відеофіксації, протоколом вилучення речей і документів та іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Оцінюючи надані матеріали, суд дійшов висновку, що вони не утворюють належної та достатньої сукупності доказів, яка б давала підстави для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

У матеріалах справи відсутні: відеозапис факту продажу; результати контрольної закупки; показання свідків, які безпосередньо бачили факт передачі товару та отримання коштів; дані про особу покупця; докази отримання грошових коштів; інші об`єктивні дані, які б підтверджували здійснення саме ОСОБА_1 активних дій з реалізації тютюнових виробів.

Наявність фототаблиць тютюнових виробів, опису вилучених речей, квитанції №226, може свідчити лише про факт виявлення та вилучення певних речей.

Водночас такі матеріали самі по собі не підтверджують факту продажу, передачі товару покупцю, отримання коштів або вчинення саме ОСОБА_1 активних дій, спрямованих на реалізацію тютюнових виробів.

Наявне в матеріалах справи пояснення покупця, який нібито придбав тютюнові вироби в належному ОСОБА_1 магазині суд оцінює критично, оскільки вони відібрані працівниками поліції і не містять конкретних обставин придбання вказаних тютюнових виробів. Крім того, вказана особа в судове засідання не з`явилась, таким чином не підтвердила надані ним працівникам поліції пояснення.

Також в судове засідання не з`явився, для надання відповідних пояснень, старший лейтенант поліції Цибулько Вадим Вікторович, який здійснював складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказана особа, двічі, завчасно, викликалась в судове засідання, однак суду були надані формальні відповіді про неможливість прибути в судове засідання без долучення належних доказів поважності причин неявки.

Отже, надані матеріали не підтверджують об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Судом не встановлено належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 допустив роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку.

Сам факт належності приміщення особі, де були виявлені тютюнові вироби, або зазначення її у протоколі як особи, яка нібито допустила здійснення торгівлі, не може бути достатнім для висновку про її винуватість.

Для такого висновку необхідні фактичні дані, які прямо та безпосередньо підтверджують: що відбувався саме продаж; що покупцем була конкретна особа; що товар був переданий; що грошові кошти були отримані; що ці дії вчинив чи допустив саме ОСОБА_1 . Таких даних матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність є персональною, а тому не може ґрунтуватися на припущенні, що особа, яка перебувала поруч із товаром або була зазначена у протоколі, автоматично є особою, яка здійснювала продаж.

Причетність особи до вчинення адміністративного правопорушення повинна бути доведена належними та допустимими доказами.

У цій справі причинно-наслідковий зв`язок між виявленими тютюновими виробами та діями саме ОСОБА_1 не доведений.

Якщо матеріали справи містять пояснення осіб щодо можливого продажу тютюнових виробів у відповідному місці, такі пояснення самі по собі не можуть підтверджувати факт продажу саме ОСОБА_1 якщо з них не вбачається безпосередньо: що саме ця особа продавала товар; чи впізнано особу продавця; чи підтверджено факт передачі товару та отримання коштів.

Суд також враховує, що відсутність контрольної закупки сама по собі не завжди є безумовною підставою для закриття провадження.

Водночас за відсутності інших належних та достатніх доказів саме факту продажу така обставина істотно посилює сумніви щодо доведеності об`єктивної сторони правопорушення.

У цій справі такі сумніви не усунуті.

Адміністративне провадження за своїм характером передбачає можливість застосування до особи заходів державного примусу, у тому числі штрафу та конфіскації предметів торгівлі.

Тому висновок про винуватість особи не може ґрунтуватися на припущеннях, формальних посиланнях або неперевірених твердженнях, викладених у протоколі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд виходить із того, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розумне пояснення події, окрім того, що особа вчинила інкриміноване правопорушення.

У цій справі існують неусунуті сумніви щодо: самого факту продажу; особи покупця; обставин передачі товару; отримання коштів; вчинення відповідних дій саме ОСОБА_1 , достатності доказів для висновку про наявність складу правопорушення.

За таких обставин суд не має правових підстав для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд враховує, що ст. 247 КУпАП не передбачає такої самостійної підстави для закриття провадження, як недоведеність вини.

Водночас, якщо досліджені судом докази не підтверджують наявності об`єктивної сторони правопорушення, факту вчинення особою активних дій, спрямованих на реалізацію товару, або причетності конкретної особи до таких дій, це свідчить про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Крім того, норма ч. 1 ст. 156 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила, та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №207162, від 22 травня 2026 року, відсутнє посилання на конкретну норму (статтю, пункт, частину статті тощо) Закону та постанови КМУ, за порушення яких передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП. Поліцейським при складання вказаного протоколу, зазначено, що «порушив ЗУ 3817-ІХ від 18 червня 2024 року з доповненнями ЗУ 4536-ІХ від 16 липня 2025 року та іншими».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відсутність у протоколі конкретної норми (підпункту, пункту, частини статті) нормативно правового акту, яку порушила особа, порушує право особи на захист і унеможливлює для судді усунути зазначені недоліки самостійно, адже розглядаючи справу, суддя зберігає неупередженість і не може вийти за рамки пред`явленого обвинувачення (протоколу), і так само самостійно знаходити нові обставини та підстави для засудження особи, займаючи тим самим обвинувальну позицію у справі.

У цій справі матеріали не доводять: факту здійснення ОСОБА_1 , роздрібної торгівлі; факту реалізації ним тютюнових виробів без марок акцизного податку; наявності у його діях об`єктивної сторони правопорушення; його вини у вчиненні інкримінованого правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується виключно у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, судовий збір з неї стягненню не підлягає.

Відповідно до ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноважений орган приймає одне з встановлених законом рішень: про конфіскацію речових доказів, їх повернення володільцеві, або знищення.

Зазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Перевіряючи матеріали адміністративної справи, суд керується, вимогами ст.62 Конституції України, яка закріплює презумпцію невинуватості та передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись саме на користь цієї особи.

Водночас, матеріалами справи не доведено, що вилучені речі підпадають під ознаки продукції, яка відповідно до ст.ст. 1 та 5 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції» з подальшими змінами, продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, відноситься до неякісної і небезпечної продукції й підлягає тільки обов`язковому вилученню з обігу.

Відповідно до опису вилучених речей від 22 травня 2026 року, складеного старшим дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції ОСОБА_4 , у ФОП ОСОБА_1 , вилучено цигарки в загальній кількості: 1368 пачок, алкоголю – 203 літра.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що провадження за ч. 1 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, вилучені у нього тютюнові вироби в загальній кількості 1368 пачок сигарет та алкоголю в загальній кількості – 203 літри, підлягають поверненню їх володільцеві.

Керуючись ст. 7, ст. 9, ст. 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, ст. 252, ст. 256, ст. 280, ст. 283, ст. 284 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення — закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Майно вилучене, згідно опису вилучених речей у ФОП ОСОБА_1 , складеного 22 травня 2026 року, а саме сигарети в загальній кількості 1368 пачок, алкогольні напої в загальній кількості 203 літри – повернути ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст буде складений 13 серпня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана