Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №517/906/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/906/26

Провадження № 2/517/472/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2026 рокусмт. Захарівксмт. Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., за участі: секретаря Заболотної Л.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Корой Івана Дмитровича до Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Корой І.Д. звернувся до суду з позовом до Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Гончар І.В..

Ухвалами Захарівського районного суду Одеської області від 04.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та витребувано із Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області відомості про наявність заповітів ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи звертались їх спадкоємці до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини або відмову від неї та чи видавались спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, до матеріалів справи представник позивачки надав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без їх участі.

Представник Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області в судове засідання також не з`явився, проте 19.08.2026 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без представника селищної ради. Проти задоволення позовних вимог не заперечували.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані матеріали, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 13, 76–82, 89 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи, оцінюючи їх належність, допустимість, достовірність та достатність у сукупності.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Дослідивши надані докази, суд установив такі обставини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Тирасполь Республіки Молдова помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Новомиколаївка Україна (далі - спадкодавець), що підтверджено витягом з актового запису про смерть ЕУО 26060524, виданим 26.02.2026 року Агентством державних послуг Республіки Молдова на підставі актового запису про смерть в Інформаційній системі «Акти цивільного стану» ЦС2026006594.

Згідно ст. 15 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 13.12.1993 року, який ратифіковано Законом № 238/94-ВР від 10.11.1994 року і набув чинності 24.02.1995 року, документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складалась із права власності спадкодавця на земельну ділянку площею 3,81 га з кадастровим номером 5125281900:01:001:0408 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Карабанівської сільської ради Фрунзівського району Одеської області масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 , яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 124686 виданого 28.10.2009 Фрунзівською РДА Одеської області на на підставі власного розпорядження від 15.09.2008 року № 746/2008 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за№ 010953600029. Відповідно до п. 12 ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19 травня 2016 року № 1377-VIII, в Одеській області перейменовано Фрунзівський район на Захарівський район; селище міського типу Фрунзівка Фрунзівського району на селище міського типу Захарівка. Відповідно до п. 15 ч. 1 і п. 15 ч. З постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, утворено в Одеській області Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна) у складі територій, зокрема, Захарівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також ліквідовано, зокрема, і Захарівський район. Положеннями Цивільного кодексу України, чинними на час відкриття спадщини, було передбачено наступне: - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також: у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.ч. 1 і 2 ст. 1223); - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, (ч.ч. З, 5 ст.1268). - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто і ч.ч. 1, 2 ст. 1269); - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270); - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.ч. 1-3 ст. 1272). Заповітом спадкодавця, посвідченим 25 липня 2017 року за реєстром № 949 ОСОБА_4 , державного нотаріуса Захарівської районної державної нотаріальної контори Одеської області, Вальчук В. призначив позивачку спадкоємцем свого майна у складі вказаної вище земельної ділянки. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не була заведена, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), № інформаційної довідки 86245394 та № 86245501 від 06.08.2026. Листом №165/01-16 від 06.03.2026 року нотаріус Трофімова С.О. Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області, повідомила позивачку про неможливість видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно померлої спадкодавця, у зв`язку з пропуском нею встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Відповідно до довідки старости Карабанівського старостинського округу відповідача від 04.03.2026 року № 105, спадкодавець здійснював догляд за своєю матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживали разом і вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 , провів її поховання після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 . З вказаної довідки старости вбачається, що він проживав у Республіці Молдова та не був зареєстрований на території України, проте ч. 1 ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року № 2709-ІУ визначено, що спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України ч. 1 ст. 71). Частиною 2 статті 41 вказаного вище Договору між Україною і Республікою Молдова від 13.12.1993 року передбачено, що спадкові справи щодо нерухомого майна належать до компетенції відповідного органу тієї Договірної Сторони, на території якої це майно знаходиться (ч. 2 ст. 41). Отже, з огляду на те, що до складу спадщини входить нерухоме майно — земельна ділянка, розташована на території України, спадкові правовідносини щодо такого майна регулюються законодавством України, а спадкова справа щодо нього належить до компетенції відповідного органу України. Згідно з ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Згідно з ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Статтею 1272 Цивільного кодексу України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Позивачка пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись до суду з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини. Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України. Згідно з положеннями постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі № 565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловив Верховний Суд України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12. Цивільним кодексом України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Відповідно до змісту ст. 1272 Цивільного кодексу України, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви. При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. У п.п. 151 і 154 постанови від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Великої Палати Верховного Суду зазначено, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування. Судом встановлено, що позивачка не була обізнана про наявність складеного на її користь заповіту та дізналася про нього після спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Доказів того, що до спливу цього строку позивачці було відомо або мало бути відомо про наявність заповіту, матеріали справи не містять. Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм та вивчивши зазначені причини пропуску, встановленого законодавством строку, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин. Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані у справі докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити, та визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню. Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, позивачкою не було заявлено відмови від спадщини. Керуючись статтями 1268, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, статтями 4, 10, 12, 13, 247, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов представника ОСОБА_1 - адвоката Корой Івана Дмитровича до Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини– задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , додатковий строк у три місяці з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ірина ГОНЧАР